У передноворічний тиждень преса, враховуючи велику кількість вихідних, майже не виходила, тому релігійне життя висвітлювалося досить мало. Проте на цьому тижні в церковному житті відбувалися події, пов’язані безпосередньо з Новим роком, і про них розповідали ЗМІ. газета “Урядовий кур’єр” за 31.12.2003 р. у замітці “Подячний молебень” розповідає про традиційний передноворічний подячний молебень, що відбувається на Володимирській гірці у Києві напередодні Нового року. “Керівництво уряду на чолі з Прем’єр-міністром Віктором Януковичем взяло участь у подячному молебні про благополучне завершення 2003 року, а також у зв’язку з 1015-річчям Хрещення Русі, - повідомляє газета. – …Під час молебня Блаженнійший Володимир відзначив, що вже стало доброю традицією наприкінці кожного року приходити на молебень про благополуччя у державі до пам’ятника святому рівноапостольному Князю Володимиру для короткої молитви. “Ми тут зібралися, щоб подякувати Богу, попросити небесного благословення для України і українського народу”, - сказав він”.
Про останнє засідання Священного Синоду Української Православної Церкви, яке відбулося напередодні нового року, інформує газета “Сегодня” за 31.12.2003 р. (матеріал Д.Гомона “Священники снова просят не нумеровать верующих”). Автор розповідає, що Священний Синод “обратился к властям Украины с просьбой разработать механизм, обеспечивающий возможность отказа от идентификационного кода. Вместо этого он предлагает предоставить верующим возможность вести свою хозяйственную деятельность по альтернативной системе учета”.
Для прикладу розповідається про такий випадок: “Сиховский районный суд Львова на днях рассмотрел и удовлетворил около 50 исковых заявлений верующих ко Львовской государственной налоговой инспекции об отказе от идентификационного номера. В своих просьбах заявители просили ввести в действие альтернативный учет граждан. А также – делать пометку в паспорте о возможности осуществлять платежи без кода. Суд «уважил» просьбу на основании Закона Украины «О внесении изменений в Закон о государственном реестре физических лиц»…
Специалисты Государственной налоговой службы объяснили нашему корреспонденту, что на сегодняшний день по данной проблеме в действующем законодательстве есть противоречия. Без идентификационного кода нельзя, к примеру, оформить пенсию или выехать за рубеж”.
Газета “Молодь України” за 30.12.2003 р. подала міні-інтерв’ю з сумновідомим “патріархом київським і всієї Русі-України Філаретом” (Михайлом Антоновичем Денисенком). Інтерв’ю складалося з двох питань: перший – що приніс 2003 рік УПЦ КП, а другий – чого не вдалося досягти? На перше питання наш доморощений розколовчитель видав свою банальну заготовку, яку не раз уже публікували й інші ЗМІ. “…сьогодні можна впевнено казати, що УПЦ КП відбулася як Помісна Церква. До 1995 року ще стояло питання: “Існувати чи ні цій Церкві?” Сьогодні ж наша церква настільки зміцніла, що питання “бути чи не бути” виключене. Бо якщо тоді ми мали всього 19 єпархій, і тільки в Україні, то сьогодні ж їх 33, у тому числі 4 – за кордоном. Наші єпархії є в кожній області, а в деяких – по дві. Те ж саме стосується архієреїв… Серед досягнень вбачаю і той факт, що попри постійні старання Москви відокремити КП від світу, ми поступово виходимо з цієї ізоляції. Сьогодні маємо контакти з Константинопольською патріархією, з Болгарською та Македонською церквами. Нас запрошують після кількох років на міжнародні конференції”.
Відзначаючи “чого не вдалося досягти” розстрижений розкольник жаліється, що не вдалося досягти “визнання Української Православної Церкви Київського Патріархату, як автокефальної, іншими православними церквами світу”. Хоча тут же Денисенко заявляє, що “я не маю найменших сумнівів у тому, що Київський Патріархат буде врешті-решт визнано”.
Якщо подивитися на подібні вихвалькування з точки зору здорового глузду, то бачимо лише, як одна людина вихваляється, скільки вона змогла зробити зла своєму народові і своїй Церкві, поширюючи богопротивний розкол і сіючи ворожнечу між єдиновірними і єдинокровними братами. Та ще й при цьому жаліється, що його не розуміють “інші православні церкви світу”.
Православні ж у Різдвяні свята підносять свої молитви до Новонародженого Іісуса, щоб Він урятував Церкву від розколів і негараздів, і напоумив ворогів Церкви, які сьогодні так багато спричиняють їй зла.
