|
|
Пiдроздiли: Наші святині | Монастирі і храми України |
Храми і монастирі
Храми і монастирі
Сергій БАРШАЙ. Лядовський монастир у скелях над Дністром
31.03.2005.
Лядовський чоловічий монастир на честь Усікновення глави святого пророка Іоанна Предтечі було засновано майже тисячу років тому преподобним Антонієм Києво-Печерським прямо в скелях, на високому березі Дністра, поблизу сучасного села Лядово Вінницької області. Сьогодні це знову діюча православна обитель. Читати далi » » » | | Сергій БАРШАЙ. Свято-Успенський собор Канева
18.03.2005.
Багатовікова історія Православ’я на українських землях донесла до наших днів безліч цікавих пам’яток із сивої давнини. Одним із таких є Свято-Успенський собор Канева. Читати далi » » » | | Сергій БАРШАЙ. Полковий храм на честь Олександра Невського у Хотинській фортеці
24.02.2005.
Стародавній Хотин... Всесвітню славу це місто заслужило завдяки своїй фортеці, яка дожила до наших днів у своєму первісному вигляді. А на початку 19 ст. цей архітектурний ансамбль збагатився невеличкою полковою церквою на честь святого благовірного князя Олександра Невського. Читати далi » » » | | Владислав ДЯТЛОВ. Ніжин: нарис про церковне місто
За 125 км на північний схід від Києва, на обох берегах річки Остер, лежить місто Ніжин, центр одного з районів Чернігівської області та одного з благочинь Чернігівської єпархії. Читати далi » » » | | Владислав ДЯТЛОВ. Десятинна церква у Києві
«Володимир, живучи у законі християнському, вирішив побудувати церкву Пресвятої Богородиці. Та покликав для цього майстрів із Греції, і почав її зводити. А коли скінчив будівництво, прикрасив її іконами...»
"Повість минулих літ".
Охрестивши Русь, святий князь Володимир побудував у Києві перший у Давній Русі кам’яний православний храм — Десятинну церкву Пречистої Богородиці. Сьогодні місце, де ця святиня знаходилася, продовжує бути предметом пошани киян. Читати далi » » » | | Тамара РЯБКОВА. Что трудно дается, то дорого ценится
08.02.2005
Более двухсот лет назад, по преданиям, в непроходимой чаще леса, в которой даже барсы водились, у пяти вековых дубов-”братьев” забили источники, исцелив однажды слепого от рождения мальчика и явив в воде удивленным хуторянам икону Пресвятой Богородицы. В одном ручье вода соленая, в другом — кислая. Сливаясь вместе, они образовали единый поток, у основания которого верующие устраивали купели. “Источник посвятили Божьей Матери, - пишет местный краевед А. М. Кудаев, в недалеком прошлом — директор Станично-Луганского краеведческого музея. — Потянулись к нему люди, страдающие разными болезнями. Многих из них исцеляла святая вода. Родники с каждым годом становились сильней, уверенно пробивая себе дорогу». Читати далi » » » | | Сергій БАРШАЙ. Спасо-Преображенський собор у Прилуках
 | | |
Ніколи ні в кого не виникало сумнівів у тому, що найвеличнішою спорудою у Прилуках є його Спасо-Преображенський собор, збудований у середині XVІІ століття. До наших днів храм дійшов фактично у своєму первісному вигляді. Храм Преображення Господнього було зведено у стилі пізнього українського бароко на центральному майдані міста. Значний внесок у його будівництво зробив прилуцький полковник Гнат Галаган. Саме він надав необхідну суму для якнайшвидшого завершення будівельних робіт. Також за ініціативи цього благодійника стару проїзну вежу вже тоді неіснуючого міського укріплення було перебудовано на соборну дзвіницю із храмом на честь святителя Миколая. Своїм підкреслено святковим виглядом цей архітектурний ансамбль викликає у кожного, хто його побачить, захоплення як творчим талантом зодчих, які створили цей шедевр, так і Божою милістю до нас, завдяки якій, попри десятиліття незгод, ця славна пам’ятка народного генію змогла дожити до нашого часу. Читати далi » » » | | Сергій БАРШАЙ. Острог – захисник православного люду
Богоявленський собор у Острозі було збудовано в середині 15 ст. трудами славнозвісного роду князів Острозьких. У подальшій історії міста він з того часу став відігравати вирішальну роль. Як свідчать історичні джерела, ідея побудови православного собору в самому серці столиці Острозьких князів належить князю Василію Красному. Величний і монументальний, храм Богоявлення Господнього був покликаний стати не тільки духовною опорою православної Волині, але й частиною міського укріплення. Північний бік храму став, водночас, і фрагментом фортечного муру зі своїми бійницями та амбразурами для гармат. Звівши прекрасну храмову споруду на Замковій горі, поруч із княжою резиденцією, Василій Красний цим показав, що в часи, коли православна віра переживає нелегкий період, рід князів Острозьких буде виступати гарантом та захисником прав місцевого православного люду. Читати далi » » » | | Владислав ДЯТЛОВ. Введенський жіночий монастир у Ніжині
На захід від історичного центру міста Ніжин, що на Чернігівщині, вже понад триста років існує православна Введенська жіноча обитель. За словами вченого архієпископа Філарета Чернігівського, монастир був заснований удовою стародубського полковника Ганною Бриславською у другій половині XVІІ-го століття. Бажаючи присвятити залишок свого земного життя молитві за душу спочилого чоловіка, вона придбала ділянку землі та звела тут навколо власного житла келії для старих і бідних, а також дві церкви: Введення Богородиці та святого пророка Іллі. Читати далi » » » | | Владислав ДЯТЛОВ. Овруцькі святині
Стародавній Овруч. Сто років тому тут вперше в історії України було здійснено спробу відновлення храму часів Київської Русі в початковому вигляді. Тоді ж при цьому храмі – соборі святого Василія Великого – було відкрито жіночий монастир. Читати далi » » » | | Сергій БАРШАЙ. Свято-Анастасіївський собор у гетьманській столиці
Свято-Анастасіївський собор міста Глухова (Сумська область, Конотопська єпархія) було збудовано у другій половині ХІХ століття. На сьогодні він є найвеличнішою та однією з найкрасивіших храмових споруд, розташованих на північно-східній околиці нашої держави. Читати далi » » » | | Край для тихої молитви
Свято-Георгіївський Городницький монастир, що розташувався на високому березі річки Случ, був відомий уже з середини 16 століття. Цей чудовий краєвид немовби Самим Господом визначений для тихої чернечої молитви, тому не дивно, що з давніх віків на цих пагорбах вирішили знайти собі притулок православні іноки. Проте ту обитель разом із невеличким містечком було повністю знищено поляками під час нападу на українські землі. На цьому місці не залишилося тоді нічого, тому і місцевість ця отримала назву "Городниця", іншими словами – "города ніц", тобто "міста немає". З тих давніх часів в обителі залишилися лише старовинні монастирські поховання, які свідчать про багатовікову православну присутність на цих місцях та древні дуби-красені, що немовби славні богатирі, стоять навкруги, зберігаючи спокій і тишу. Читати далi » » » | | Головченський Спасо-Преображенський монастир
Ченці були першими, хто оселився у цьому затишному куточку Поділля. Монастир дав початок поселенню. Звідси й одна з версій походження назви селища Головченці, в якому з давніх давен головними вважаються ченці. Читати далi » » » | | Храм святителів Кирила та Афанасія Олександрійських
Кирилівський монастир і однойменну церкву було збудовано через 80 років після Софії Київської за ініціативи чернігівського князя Всеволода Ольговича на пагорбі між Реп'яховим яром і урочищем Дорогожичі.
Місцевість, на якій постала обитель, була стратегічно важливою для стольного Києва. Адже тут було перехрестя шляхів з головних міст Русі: Галича, Володимира на Волині, Чернігова, Полоцька, Новгорода, Смоленська. Читати далi » » » | | Свято-Троїцький Корецький жіночий монастир
Найвідомішою православною святинею Рівненщини є Корецька ікона Божої Матері „Споручниця грішних”, яка знаходиться у Свято-Троїцькому жіночому монастирі міста Корець. Читати далi » » » | | Владислав ДЯТЛОВ. Свято-Успенський Єлецький жіночий монастир
Прикрасою сучасного Чернігова є перлина храмової архітектури нашої церкви древній Свято-Успенський Єлецький жіночий монастир. Свою назву він отримав від події, яка лягла в основу його заснування... Читати далi » » » | | Анжела ШТІН. Богохранима обитель
Святі отці називають монастирі островами. Якщо Ви хоч раз побували в Іонинському монастирі, що у Києві, то могли впевнитися, наскільки це точний образ. Це острівець миру та спокою серед бурхливих хвиль нашого життя. Тут, де так легко та вільно дихати, панує особлива благодать Божа, тут все проникнуте дивною гармонією — земля і небо, повітря і вся природа, старовина та сучасність.
Свято-Троїцький Іонинський монастир — це справді дивовижна перлина нашого древнього Києва. Ще недавно в монастирі панувала “мерзенність запустіння”, а сьогодні тут зібрано багато святинь. Читати далi » » » | | Свято-Троїцька Китаєва пустинь
У затишному мальовничому куточку південної околиці Києва серед вкритих густим лісом пагорбів на оточеному озерами півострові розташувалася і сьогодні далека від міської суєти Свято-Троїцька Китаєва пустинь. Читати далi » » » | | Свято-Параскевинський Топловський жіночий монастир
Обитель розташована в горах недалеко від села Топольовка. Монастир було засновано в XIX столітті там, де за переданням, у II-му столітті було страчено юну римлянку-християнку святу Параскеву. А на самому місці мученицької кончини святої після її смерті забило джерело, яке протягом століть шанувалося місцевими жителями, як християнами, так і мусульманами. Читати далi » » » | | Святогірський Свято-Успенський Зимненський монастир
Стародавні волинські перекази свідчать, що 1001 році на високому березі річки Луги, неподалік від слов’янської кумирниці дулібів, Київський князь Володимир Святославич збудував два храми і княжий терем. Це місце на західному кордоні Русі стало зимньою резиденцією князя Володимира. Звідси і назва селища – Зимне. З тих часів і гору називають Святою. Читати далi » » » |
|
1 2 3 4
|
|
|
|
