 | | |
Родом майбутній апостол був із Вифсаїди. Він не був одружений і разом зі своїм братом займався рибальством. Святий Андрій – це учень Хрестителя Господня Іоанна Предтечі, котрий сам своїх двох учнів – майбутніх апостолів Андрія Первозваного і Іоанна Богослова – спрямував до Христа, вказавши, що саме Він є агнцем Божим.
Після зішестя Святого Духа на апостолів, святий Андрій вирушив з проповіддю Слова Божого у східні країни. Він пройшов Малу Азію, Фракію, Македонію, дійшов до Дунаю, пройшов узбережжя Чорного моря, Крим, Причорномор’я, і по Дніпру піднявся до того місця, де сьогодні величаво стоїть наша столиця – Золотоверхий Київ.
Саме апостол Андрій, зупиняючись тут, як оповідає нам Літописець, благословив Київські гори, воздвиг на них хрест, передрік велику славу майбутнього міста і сказав: „На цих горах возсіяє благодать Божа!”
Життєвий шлях Первозваного до кінця віків буде взірцем для наслідування кожному, хто шукає свого справжнього призначення на землі.
Первозваний апостол зніс багато страждань і мук від язичників. Але, залишившись неушкодженим, вірний учень Христовий продовжував невтомно проповідувати людям про Спасителя.
Його трудами виникали християнські церкви, де він ставив єпископів і священиків.
Останнім містом, куди прийшов первозваний Апостол і де йому довелося постраждати за Христа, були грецькі Патри. У цьому місці Господь через свого учня явив багато чудес: недужі зцілювалися, сліпі прозрівали. Полум’яне слово проповіді осіяло світлом істинної віри майже всіх місцевих жителів. Однак серед язичників залишався ще правитель міста, який і наказав розіп’яти Апостола, чим думав знеславити проповідь святого Андрія, оскільки той постійно прославляв силу хреста Господнього.
Апостола Андрія розіп’яли на Хресті у вигляді букви „Х”. З того часу цей вид хреста називають Андріївським хрестом.
І під час жорстоких знущань апостол прославляв Господа і не припиняв проповіді. Після дводенних страждань святий Андрій возніс хвалу Богу і промовив: „Господи, Іісусе Христе, прийми дух мій”. Тоді яскраве сяйво Божественного світла освітило хрест і розіп’ятого на ньому мученика. Коли сяйво зникло, душа апостола Андрія Первозваного уже відійшла до Господа.
Мученицька кончина апостола Андрія стала органічним підсумком усього життя святого апостола, несіння ним хреста і наслідування Божественному Учителю.
Зерна віри, посіяні святим апостолом Андрієм, щедро зійшли завдяки зусиллям благовірного князя Володимира. Київська Русь сподобилася Святого Хрещення - прийняла віру візантійську від єпископів, які мають наступність від апостола Андрія. З того часу пам’ять апостола Андрія Первозваного особливо шанується в Українській Православній Церкві і серед нашого благочестивого народу. Цим наша Церква отримала ще один благодатний зв’язок зі святим Апостолом. |
