select.php

Упродовж трьох днів співробітники Синодального військового відділу УПЦ на чолі з архієпископом Львівським і Галицьким Августином перебували в місці дислокації українського миротворчого контингенту в Косово. Цей візит відбувся на прохання спеціальної комісії Генерального штабу Міністерства оборони України в рамках спеціальної програми з духовної опіки військовослужбовців, які виконують миротворчу місію в гарячих точках.

Розпочалася акція урочистим вишиковуванням особового складу батальйону. Архієпископ Августин передав миротворцям благословення Блаженнішого Митрополита Володимира, а також привітав їх з різдвяними святами, побажав Божої допомоги в нелегкому служінні на благо суспільства та закликав бути мужніми у складні життєві моменти. «Сьогодні тут зібралися кращі з найкращих військовослужбовців Збройних сил України, — сказав владика. — З одного боку, вам довірили почесну місію бути миротворцями, а з іншого — на вас чекають дома рідні та близькі. Тож ви потрібні тут і там — на Батьківщині, а це має спонукати вас бути сильними й мужніми. Нехай Спаситель світу Ісус Христос у ці світлі та радісні дні сповнить ваші серця миром і спокоєм.»

Потім у супроводі командування батальйону співробітники Синодального військового відділу УПЦ відвідали українських миротворців в інших місцях дислокації — базовому таборі «Білий орел» — саме тут знаходиться оперативна група «Брезовиця». Усі військовослужбовці отримали в подарунок Євангелія, молитовники, натільні хрестики, а також цікаву духовну літературу. Кожному владика сказав слово настанови, кожного окропив святою водою.

Не забули капелани і про миротворців, які несуть свою службу у віддалених спостережних пунктах і блокпостах.

Після таких зустрічей біля військового єпископа збиралися великі черги миротворців; кожного з них хвилювало своє питання: як правильно молитися, що таке говіння, чи не порушують військові заповідь «Не вбий», захищаючи на фронті інтереси конкретної країни, як правильно влаштувати своє особисте життя тощо. Багато з них виявили бажання посповідатися. Для цього на базі українських миротворців є військова каплиця — тут вони читають молитви, Святе Письмо, сюди приходять, щоб попросити Божої допомоги перед виїздом на завдання, тут дякують Богові за допомогу у скрутну хвилину.

Відвідала делегація з Києва і навчальний полігон. За словами військових командирів, сьогодні в Косово перебувають 263 українські миротворці, які входять до складу польсько-українського батальйону «Полукрбат». Нині в Косово непроста ситуація і це потребує присутності на цій території миротворців. Тільки за таких умов вдається досягнути мирного співіснування двох етносів, між якими протягом 1991–1997 років відбувалися військові конфлікти. У 2006 році планується провести народний референдум, а також вирішити на державному рівні питання про статус території Косово, який нині залишається невизначеним.

Чимало вражень у співробітників Синодального військового відділу залишила подорож православними святинями Косово. Багато з них постраждали під час бойових дій, а в тих, що вціліли, зусиллями місцевих жителів відроджується церковно-парафіяльне життя. За словами священиків, які здійснюють на цій території пастирське служіння, за період військових конфліктів кількість православних віруючих тут значно збільшилася. Люди почали приходити до Бога переважно через скорботи, ті з них, хто залишився без домівок, знайшли притулок у монастирях і храмах. Саме вони тепер є надійною підтримкою для місцевих священнослужителів.

«Важко ходити по цій землі, важко без сліз дивитися в очі місцевих жителів, — поділився співробітник Синодального військового відділу УПЦ диякон Віктор Яценко, — ми мало чим можемо їм допомогти. Але ми маємо можливість підтримати тих, на кого ці люди покладають свої надії — миротворців. Наші військові не тільки забезпечують безпеку місцевим жителям, але й покращують їхнє життя, роблять його веселішим та радіснішим. Вони радо спілкуються с людьми, знають, що сказати в конкретний момент, що відповісти на питання. Все це сповнює сербів впевненістю. І лише у присутності священика вони дозволяють собі сказати вголос про проблеми.»

За словами архієпископа Августина, подібні душпастирські та місіонерські візити священиків у місця дислокації будуть значно частішими. «По-перше, ми не маємо права залишати хлопців наодинці зі своїми проблемами, до того ж вони є посередниками між місцевими жителями і владою, саме в них беззахисні люди знаходять втіху. Тому від їхньої морально-психологічної підготовки багато залежить», — зазначив владика.

Олександр Андрущенко
Фото диякона Віктора Яценка

4 січня, у день пам’яті великомучениці Анастасії Узорішительниці, покровительки людей, які перебувають у неволі, митрополит Дніпропетровський і Павлоградский Іриней відвідав Дніпропетровську виправну колонію суворого режиму №89.

На запрошення настоятеля Свято-Пантелеймонівського лікарняного храму ієрея Костянтина Короткова владика у співслужінні міського духовенства провів Божественну літургію в тюремному храмі на честь великомучениці Анастасії Узорішительниці. Під час Євхаристії святе Причастя з рук архієрея прийняли понад 60 чоловік, які відбувають покарання в цій установі.

Після богослужіння митрополит Іриней звернувся з повчальним словом до в’язнів, побажав їм терпіння, духовної міцності й постійної роботи над собою. Керівництво колонії подякувало владиці за духовне опікування, якого потребують як працівники колонії, так і в’язні.

Згідно зі статистикою керівництва, люди, воцерковлені в період перебування в місцях позбавлення волі, не повторюють злочинів. Як стверджує заступник начальника колонії з соціально-психічної роботи Валерій Капінус, «відсоток рецидиву здійснення злочинів по нашій виправній установі рівний нулю».

Ув’язнені подарували владиці ікону Пресвятої Трійці, спеціально виготовлену до його приїзду. Наприкінці візиту митрополит Іриней закликав на всіх Боже благословення.

Юрій Скубак

Упродовж трьох днів співробітники Синодального військового відділу УПЦ на чолі з архієпископом Львівським і Галицьким Августином перебували в місці дислокації українського миротворчого контингенту в Косово. Цей візит відбувся на прохання спеціальної комісії Генерального штабу Міністерства оборони України в рамках спеціальної програми з духовної опіки військовослужбовців, які виконують миротворчу місію в гарячих точках.

Розпочалася акція урочистим вишиковуванням особового складу батальйону. Архієпископ Августин передав миротворцям благословення Блаженнішого Митрополита Володимира, а також привітав їх з різдвяними святами, побажав Божої допомоги в нелегкому служінні на благо суспільства та закликав бути мужніми у складні життєві моменти. «Сьогодні тут зібралися кращі з найкращих військовослужбовців Збройних сил України, — сказав владика. — З одного боку, вам довірили почесну місію бути миротворцями, а з іншого — на вас чекають дома рідні та близькі. Тож ви потрібні тут і там — на Батьківщині, а це має спонукати вас бути сильними й мужніми. Нехай Спаситель світу Ісус Христос у ці світлі та радісні дні сповнить ваші серця миром і спокоєм.»

Потім у супроводі командування батальйону співробітники Синодального військового відділу УПЦ відвідали українських миротворців в інших місцях дислокації — базовому таборі «Білий орел» — саме тут знаходиться оперативна група «Брезовиця». Усі військовослужбовці отримали в подарунок Євангелія, молитовники, натільні хрестики, а також цікаву духовну літературу. Кожному владика сказав слово настанови, кожного окропив святою водою.

Не забули капелани і про миротворців, які несуть свою службу у віддалених спостережних пунктах і блокпостах.

Після таких зустрічей біля військового єпископа збиралися великі черги миротворців; кожного з них хвилювало своє питання: як правильно молитися, що таке говіння, чи не порушують військові заповідь «Не вбий», захищаючи на фронті інтереси конкретної країни, як правильно влаштувати своє особисте життя тощо. Багато з них виявили бажання посповідатися. Для цього на базі українських миротворців є військова каплиця — тут вони читають молитви, Святе Письмо, сюди приходять, щоб попросити Божої допомоги перед виїздом на завдання, тут дякують Богові за допомогу у скрутну хвилину.

Відвідала делегація з Києва і навчальний полігон. За словами військових командирів, сьогодні в Косово перебувають 263 українські миротворці, які входять до складу польсько-українського батальйону «Полукрбат». Нині в Косово непроста ситуація і це потребує присутності на цій території миротворців. Тільки за таких умов вдається досягнути мирного співіснування двох етносів, між якими протягом 1991–1997 років відбувалися військові конфлікти. У 2006 році планується провести народний референдум, а також вирішити на державному рівні питання про статус території Косово, який нині залишається невизначеним.

Чимало вражень у співробітників Синодального військового відділу залишила подорож православними святинями Косово. Багато з них постраждали під час бойових дій, а в тих, що вціліли, зусиллями місцевих жителів відроджується церковно-парафіяльне життя. За словами священиків, які здійснюють на цій території пастирське служіння, за період військових конфліктів кількість православних віруючих тут значно збільшилася. Люди почали приходити до Бога переважно через скорботи, ті з них, хто залишився без домівок, знайшли притулок у монастирях і храмах. Саме вони тепер є надійною підтримкою для місцевих священнослужителів.

«Важко ходити по цій землі, важко без сліз дивитися в очі місцевих жителів, — поділився співробітник Синодального військового відділу УПЦ диякон Віктор Яценко, — ми мало чим можемо їм допомогти. Але ми маємо можливість підтримати тих, на кого ці люди покладають свої надії — миротворців. Наші військові не тільки забезпечують безпеку місцевим жителям, але й покращують їхнє життя, роблять його веселішим та радіснішим. Вони радо спілкуються с людьми, знають, що сказати в конкретний момент, що відповісти на питання. Все це сповнює сербів впевненістю. І лише у присутності священика вони дозволяють собі сказати вголос про проблеми.»

За словами архієпископа Августина, подібні душпастирські та місіонерські візити священиків у місця дислокації будуть значно частішими. «По-перше, ми не маємо права залишати хлопців наодинці зі своїми проблемами, до того ж вони є посередниками між місцевими жителями і владою, саме в них беззахисні люди знаходять втіху. Тому від їхньої морально-психологічної підготовки багато залежить», — зазначив владика.

Олександр Андрущенко
Фото диякона Віктора Яценка

Сьогодні, 3 січня, з благословення Блаженнішого Митрополита Володимира в Галереї мистецтв «Лавра» відкрилася традиційна святкова виставка-ярмарок «Славте Різдво». У зв’язку з тим, що експозиція відкрилася напередодні свята Різдва Христового, організатори поставили собі за мету дати можливість відвідувачам придбати цінні подарунки для своїх рідних, близьких і друзів. Храми та монастирі, друкарні та майстерні з різних регіонів України привезли до Києво-Печерської Лаври результат своєї наполегливої праці — духовну літературу, церковне начиння та священицьке облачення, ікони, текстильні, вовняні, глиняні та ювелірні вироби, дзвони, найкращі зразки живопису, скульптури, мед і багато іншого. Представили також свою продукцію і кондитерські фабрики країни.

Новинкою на цьогорічній виставці став широкий асортимент ліків — переважна більшість з них виготовлена з застосуванням натуральних природних компонентів; багато мікстур та мазей, які можна побачити на експозиції, виготовлені згідно з монастирськими рецептами, які старанно зберігають ченці до наших днів. Представили свою продукцію і вітчизняні бджолярі. Відвідувачі можуть придбати православну пресу та корисну літературу. Красою та яскравістю вражають ікони, хрести, оклади для Євангелій, скриньки для ладану та підсвічники, виготовлені творчим колективом «Благовіщенських майстерень». Є тут і настінні килими з зображенням Спасителя, Божої Матері та угодників Божих; рушники, виготовлені з дотриманням стародавніх традицій, льняний одяг.

«Багато експонатів для цієї виставки виготовили співробітники світських майстерень, — говорить учасник експозиції ієромонах Феодор (Якуча), — тож дехто не може зрозуміти, як вони потрапили сюди. Все дуже просто — фірми та майстерні, які беруть участь у традиційних виставках-ярмарках товариства „Експотек”, мають благословення священноначалля на свою діяльність. Жодне творче звершення не обходиться без консультацій зі священиками та викладачами духовних шкіл. Окрім того, щоразу наша виставка відкривається подячним молебнем, а всі експонати окроплюються святою водою. Не є винятком і експозиція „Славте Різдво”. Я вже не кажу про те, що майже всі учасники цього заходу є прихожанами православних храмів у своїх регіонах.»

Презентували свою продукцію і вітчизняні живописці. Відвідувачі можуть не тільки побачити, але й придбати справжні художні шедеври — на полотнах зображені стародавні монастирі та величні собори, садиби навколо храмів, пейзажі, а також постаті видатних подвижників благочестя, а саме насельників обителей та архієреїв. Є тут і пам’ятні сувеніри, виготовлені в церковних майстернях.

Велику кількість зацікавлених зібрав навколо себе стенд з продукцією розважально-пізнавального видавництва для дітей «Яблунька». Співробітники редакції завдяки консультаціям православних психологів і педагогів знайшли цікаву форму розповіді дитині про православ’я, його традиції та звичаї. На виставці можна придбати не тільки Євангеліє та «Житія святих» з малюнками, а й чимало книжок з цікавими іграми, вікторинами, конкурсами, які сприяють духовній освіті та морально-етичному вихованню дитини. Є тут і книжки з народними казками — пояснення православних священиків, що додаються до кожної з них, допомагають дитині зрозуміти, як застосовувати Євангельські заповіді у повсякденному житті. Видавництво «Яблунька» презентувало також багато допоміжної літератури для православних батьків.

За словами організаторів, у рамках виставки відбудуться вернісаж авторської пісні, концерт духовної музики, літературний та фотоконкурси, майстер-класи. Завершиться акція переглядом найкращих православних фільмів і телепрограм Міжнародного фестивалю «Покров». Робота виставки «Славте Різдво» триватиме до 8 січня.

Олександр Андрущенко
Фото Юрія Лобанова

Архієпископ Хмельницький і Шепетівський Антоній привітав Хмельницьку обласну Раду жінок-трудівниць «За майбутнє дітей України» з п’ятою річницею від дня заснування.

У привітанні владика подякував співробітницям Ради за їхній вклад у виховання дітей і наголосив на тому, що перші камені в фундамент виховання підростаючого покоління закладаються в сім’ї, і саме від матерів залежить те, якими будуть у майбутньому їхні діти, чи стануть вони хорошими людьми та гідними громадянами своєї країни.

Адміністрація столичного палацу мистецтв «Український дім» запрошує киян і гостей міста відвідати унікальну різдвяну експозицію «Кольори і мелодії українського свята», що триватиме до 15 січня. Організатори заходу — Український Центр народної культури «Музей Івана Гончара» та Міжнародний благодійний фонд «Україна 3000» — поставили собі за мету засобами українського мистецтва та народної творчості розповісти населенню про давні традиції вшанування найважливішої події в історії людства — Різдва Христового.

У рамках експозиції бажаючі зможуть ознайомитися з шедеврами іконопису, вишивки, гончарного мистецтва та скульптури з особистих колекцій Президента України Віктора Ющенка, директора Українського центру народної культури «Музей Івана Гончара» Петра Гончара, заслуженого діяча мистецтв України Василя Вовкуна та інших визначних колекціонерів.

Символом виставки став традиційний вертеп, що символізує Віфлеємську печеру, в якій народився Спаситель світу Ісус Христос. Виготовлено цю композицію з матеріалів, які завжди використовувалися в народній творчості. Дерево, сіно, тканина, лоза — це лише неповний перелік компонентів. Належить експонат Віктору Ющенку. Президент України також передав до експозиції старовинне сідло, рушники, гуцульський пояс і чимало цінних ікон.

Як відомо, Віктор Ющенко захоплюється живописом, бджільництвом, гончарством, колекціонує предмети старовини, народного побуту та українські національні костюми, а також реставрує старовинні предмети. Він сам малює картини та створює скульптури.

Чималу частину особистої колекції Президента становить начиння та предмети церковного побуту, а саме: ікони, старовинні книги, хрести, маленькі дзвони, хоругви та картини з зображенням біблійних подій та найцікавіших моментів життя Християнської Церкви в різні періоди. До речі, ці експонати зберігаються не лише в оселі глави держави, але й у президентському кабінеті. Частину скарбів з колекції представлено на виставці «Кольори і мелодії українського свята».

Чималий внесок у справу збереження та реставрації стародавніх пам’яток духовності зробили співробітники Українського центру народної культури «Музей Івана Гончара». Музею, подібного до цього, ще не знає історія нашої країни. Мало сказати, що зали прикрашають рушники, килими та інші витвори народного мистецтва, тут можна навчатися виготовляти все це власноруч. У фондах музею 15 тисяч рідкісних експонатів, серед яких ікони, хрести,

картини, старовинні книги, давні світлини, одяг, народні музичні інструменти та писанки. У колекції представлено п’ятсот унікальних зразків стародавнього іконопису. На особливу увагу заслуговують образи Ісуса Христа, Богородиці, Святої Трійці; тут також зберігається багато ликів святих угодників Божих, житійні ікони, що розповідають про найяскравіші моменти життя того чи іншого святого.

Все це збереглося донині стараннями видатного художника, директора Українського центру народної культури Петра Гончара. Обсягом і різнобарвністю вражає особиста бібліотека колекціонера — у ній зібрано понад дві тисячі раритетних книг: від «Апостола» 1625 року Лаврської друкарні до рідкісних видань 90-х років XX століття.

У рамках експозиції також представлені унікальні скульптурні вироби, що зображують цікаві епізоди Євангельської доби та церковної історії періоду апостольської проповіді. Вражає своєю величчю старовинна ікона «Свята вечеря» XIX століття довжиною в один метр, привезена із Західної України. Ікона належить Віктору Ющенку. Відвідувачі зможуть побачити українські сорочки та плаття з Буковини, що належать визначному колекціонеру, заслуженому діячу мистецтв України Василю Вовкуну.

За словами організаторів заходу, в майбутньому подібні виставки планується проводити частіше — з нагоди великих церковних свят і найбільш важливих подій в історії Української Православної Церкви. Це, на думку дослідників старовини, вдалий спосіб розповісти суспільству про коріння, традиції та побут українського народу.

Олександр Андрущенко
Фото Юрія Лобанова