 | | |
Велика княгиня Єлизавета народилася 1 листопада (20 жовтня) 1864 року в протестантській родині великого герцога Гессен-Дармштадтського Людвіга IV і принцеси Аліси, доньки англійської королеви Вікторії. 1884 року вона вийшла заміж за Великого князя Сергія Олександровича, брата російського імператора Олександра III.
13 квітня 1891 року, в Лазарєву суботу, над Єлизаветою Феодоровною було здійснено чин прийняття до Православної Церкви. Того ж року її чоловік був призначений генерал-губернатором Москви.
5 лютого 1905 року Великий князь Сергій Олександрович загинув від вибуху бомби революціонера-терориста, і Єлизавета Феодорівна вирішила присвятити своє життя Господу через служіння людям і створити в Москві обитель праці, милосердя й молитви. Вона купила на вулиці Велика Ординка ділянку землі з чотирма будинками й великим садом. Обитель була названа Марфо-Маріїнською на честь святих сестер Марфи й Марії, було створено два храми — Марфо-Маріїнський і Покровський, лікарню, яка вважалася згодом найкращою в Москві, аптеку, в якій ліки відпускалися бідним безкоштовно, дитячий притулок і школу. Поза стінами обителі був облаштований будинок-лікарня для жінок, хворих на туберкульоз.
Сестри обителі, за прикладом черниць, давали обітницю вести цнотливе життя, в труді й молитві. Єлизавета Феодорівна була ігуменею обителі.
На третій день Святого Великодня 1918 року, у Світлий вівторок Велику княгиню Єлизавету Феодорівну заарештували. 18 (5) липня 1918 року вона, Великий князь Сергій Михайлович, його секретар Феодор Михайлович Ремез, великі князі Іоанн, Костянтин і Ігор Костянтиновичи та князь Володимир Палей були вбиті.
1920 року останки Єлизавети Феодорівни були доставлені в Єрусалим. Наразі її мощі почивають у храмі в ім’я рівноапостольної Марії Магдалини біля підніжжя Єлеонської гори.
Православіє.Ru |
