 | | |
Святих мучеників Сергія та Вакха імператор Максиміан (284–305) призначив на високі військові посади, не знаючи про те, що вони християни. Вороги донесли Максиміану, що два його воєначальники не вшановують язичеських богів, а це вважалося державним злочином. Імператор, бажаючи впевнитися в справедливості доносу, наказав Сергію та Вакху принести жертву ідолам, але вони відповіли, що вірують лише у Бога Єдиного й лише Йому поклоняються. Тоді Максиміан наказав наділити на християн жіночий одяг і водити містом із залізними обручами на шиї. Та святі були непохитні. Тоді імператор повелів відіслати їх до правителя східної частини Сирії Антиоха, який люто ненавидів християн. Антиох одержав цю посаду за допомогою Сергія й Вакха й не хотів мучити своїх благодійників, проте коли святі мученики відповіли, що для них життя — Христос, а смерть за Нього — спасіння, розгніваний Антіох наказав бити Вакха бичами без милосердя, і святий мученик відійшов до Господа. Сергія узули в залізні чоботи з вбитими в них цвяхами і пізніше відрубали голову (близько 300 року).
Імена святих Сергія та Вакха мають особливе значення для Руської Православної Церкви — саме на честь святого мученика Сергія прийняв ім’я в чернецтві юний Варфоломій, майбутній ігумен всієї Русі, великий руський святий Сергій Радонезький.
У церкві в ім’я святого Петра, окрім мощей святих Сергія та Вакха, почивають також мощі й інших мучеників: святих Флорентія й Маркеліна, святого мученика й безсрібника Іоанна Олександрійського, сподвижника й сомученика святого безсрібника Кіра і мучениці Авреліани. У дні пам’яті святих члени венеціанського приходу Руської Православної Церкви в ім’я святих Дружин-Мироносиць припадають з молитвою до мощей святих угодників і, за домовленістю з католицькою церковною владою, служать молебні біля їхніх мощей.
За матеріалом Православіє.Ru та прес-служби приходу святих Дружин-Мироносиць у Венеції |
