 | | |
Хеллоуін — це язичеський обряд. Язичники-кельти, які колись населяли Британські острови, вважали, що 31 жовтня душі померлих і темні сили приходять у світ живих. Спілкуючись з «прибульцями» з іншого світу, волхви пророкували майбутнє, а прості люди, щоб усяка погань їх не злякала, зображали з себе злих духів, ховаючись під страшними масками. У минулому столітті на Заході, можливо, тому що молоді, яка відійшла від Церкви, не вистачало гострих відчуттів, раптово зросла популярність цього поганського свята. Як здавалося молодим, цього дня через надмірні веселощі можна отримати своєрідну психологічну розрядку. Потім Хеллоуін стали відзначати в Америці, незабаром він став найулюбленішим «святом» американських школярів.
«Мало хто замислюються над тим, що переймаючи образи сатанинської погані, а з ними, певною мірою, і бесівське світовідчуття, люди вподібнюють себе бісам і тим самим принижують і знищують свій образ, даний їм Богом! – вважає настоятель Олександро-Невського собору протоієрей Олександр (Новопашин). – Саме тому язичники, сатаністи, чаклуни й відьми вважають цей день своїм. Релігійний сатанізм Хеллоуіна проявляється у всьому. Приміром, важливим атрибутом сучасного біснування є випрошування й роздача цукерок, коли діти у звірячих та відьомських масках зі словами «Гаманець або життя» вимагають у господарів будинків гроші та солодощі, обіцяючи помсту злих сил у разі не достатньо щирих «подарунків». Це, по суті, ритуал жертвоприношення темним силам. Проте школярі цього не знають, як і їхні батьки, які розчулено дивляться на дитячі «витівки».
Хоча це свято користується великою популярністю в Європі, католицькі священнослужителі також щороку підкреслюють, що воно суперечить традиційному Дню всіх святих (1 листопада). Італійський богослов Джордано Фрозіні назвав Хеллоуін «проявом неоязичництва», додавши, що гарбуз — неодмінний атрибут свята — «демонструє свою порожнечу».
За матеріалами сайтів ІНТЕРФАКС та Агентства національних новин |
