 | | |
Увагу буде зосереджено на трьох головних напрямках проекту. По-перше, передбачається зібрати та систематизувати всі рукописи, манускрипти та інші документи, що збереглися до наших днів і так чи інакше пов’язані з історією монастиря та Синая. На другому етапі планується видання докладної енциклопедії про монастир, зокрема його архітектурні особливості. Для місцевих та іноземних туристів буде надруковано спеціальну брошуру про історичні події, що відбувалися в епоху становлення монастиря в ім’я святої великомучениці Катерини (інша назва — «Сант-Катрін»). Останньою віхою буде документальний фільм про цей монастир, що розповість про життя ченців, внутрішнє оздоблення обителі та її історичну спадщину (манускрипти, ікони, гравюри й мозаїку).
Наразі в бібліотеці монастиря міститься найбільше після Ватикану зібрання релігійних манускриптів, а кількість ікон, найдавніші з яких датовані V століттям, сягає двох тисяч.
Монастир святої Катерини був побудований за наказом візантійського імператора Юстиніана. Обитель було споруджено у важкодоступній і непридатній для життя людини раннього Середньовіччя місцевості навколо куща Неопалимої купини — тернику, в полум’ї якого Мойсею вперше явився Бог і велів вивести народ ізраїлів з єгипетського рабства. До монастиря на цьому місці стояла каплиця, встановлена у IV столітті за наказом матері візантійського імператора Костянтина, імператриці Єлени.
Свою назву монастир одержав на честь святої Катерини, яка прийняла мученицьку кончину 305 року від рук язичницьких володарів. За переказами, через декілька століть після смерті великомучениці ченці монастиря виявили на вершині найвищої на Синаї гори нетлінні мощі святої Катерини, на честь якої пізніше було названо гору і монастир, заснований тут в ХІ столітті.
У цьому монастирі й спочивають мощі великомучениці.
Седмиця. Ru |
