 | | |
Безцінну святиню привезли до Москви грецькі ченці на чолі з архімандритом Нектарієм з обителі Сагмато неподалік від міста Фіви. Це найбільша з відомих часток Хреста, на якому був розп’ятий Господь Іісус Христос. У монастирі вона перебуває вже понад 900 років, подарував її обителі імператор Олексій Комнін. Уперше реліквія залишила монастир лише три роки тому.
Патріарх Олексій II подякував грекам за те, що вони в ці дні привезли святиню росіянам. «Сила Хреста, — говорив він, — це велика сила, коли нам важко й здається, що ми падаємо під вагою нашого життєвого хреста, треба осінити себе хресним знаменням і попросити допомоги в Господа».
В основу свята Воздвиження лягли події 326 року після Різдва Христового. Тоді після довгих пошуків експедиція на чолі з Єленою, матір’ю візантійського імператора Костянтина, нарешті знайшла місце розіп’яття Іісуса Христа в Єрусалимі. З розкопок дістали три хрести. Але котрий з них саме той, на якому стратили Господа, ніхто не знав. Тоді єрусалимський єпископ Макарі запропонував прикласти по черзі кожний хрест до важкохворої жінки. Один із них виявився цілющим. Його й визнали Істинним Хрестом Господнім і відкрили для загального доступу. З тих пір чудодійна сила Хреста неодноразово підтверджувалася.
Сьогодні свято Воздвиження Чесного й Животворящого Хреста Господнього багато людей сприймають як глибоко особисте, тому що Хрест став для них символом змін у долі, початком нового життя. Не випадково в християнській традиції існувала й інша назва цього свята — торжество на честь Оновлення.
Сучасна повна назва свята — Воздвиження Чесного й Животворящого Хреста Господнього. У Православній Церкві свято триває дев’ять днів. У кожному храмі Хрест виноситься з вівтаря на середину церкви для поклоніння, а 4 жовтня повертається у вівтар.
За матеріалами газети «Труд» та Інтерфакс-Релігія |
