 | | |
107 років тому, 1898 року у свято Різдва Богородиці, церква в ім’я святого Стефана була освячена Екзархом Йосипом I, який назвав її символом відродження болгарського народу.
У середині XIX століття в Стамбулі налічувалося близько 50 тисяч болгар, переважно ремісників і торговців. Були серед них і діячі культури. Болгари Царьграда були найдзвичайно активними в боротьбі за національну церкву, і 1849 року вони облаштували власну молитовню. Для цього князь Стефан Богориди, турецький офіцер болгарського походження, пожертвував свою нерухомість у кварталі Фанар, на березі бухти Золотий Ріг. У дерев’яному будинку було облаштовано церкву в ім’я святого Стефана.
Поступово тут, у трьохстах метрах від резиденції Константинопольського патріархату, виник болгарський духовний центр, завдяки зусиллям якого 1870 року султан затвердив Болгарський Екзархат. Після звільнення Болгарії від турецького рабства 1878 року центр Болгарського Екзархату залишився в Константинополі. 1890 року на прохання Екзарха Йосипа I, султан дозволив болгарам побудувати кам’яну церкву на місці дерев’яної.
Первинний іконостас був виконаний під впливом католицької традиції. Архітектор Азнавур і секретар екзархату відправилися до Москви, щоб замовити іконостас у православному стилі. Його виготовив Микола Ахапкин, а ікони були написані московським художником Лебедєвим. Шість дзвонів відлили в Ярославлі.
Сьогодні «залізну» церкву в ім’я святого Стефана без перебільшення можна назвати унікальною за своєю архітектурою й конструкцєю. На всьому Балканському півострові такого металевого храму більше не існує. Але час, землетруси, що відбулися в Стамбулі за останні кілька років, а також та обставина, що з обох боків церкви проходять магістральні шосе — все це сприяло появі тріщин і зсуву іконостаса на 2-3 см. Якщо наразі не вжити термінових заходів, то через кілька років церква може впасти.
Благовіст-Інфо |
