 | | |
Просторий дерев’яний собор, прикрашений шатровими склепіннями й маківками, був зведений у 1900 році. Після зруйнування храму на його місці довгий час був пустир діаметром близько 100 метрів. Вісім років тому тут було побудовано бетонне спорудження, яке, на думку мешканців міста, нагадує гігантську черепаху.
Багато харбінців вважають, що відновлений храм був би чудовою пам’яткою історії російського міста в Китаї. Один із жителів міста каже, що фотографія, де він на фоні собору, вже довгі роки є гордістю його домашньої колекції, а зараз, проходячи повз місце колишнього розташування собору, навіть не хочеться дивитися в той бік.
Під час «культурної революції» і в попередній період постраждало безліч православних храмів Китаю. У Харбіні Благовіщенський собор було перетворено на циркове училище, Успенський — на кімнату сміху з кривими дзеркалами. На дзвіниці Успенського храму й донині п’ятикутна зірка. Два православні кладовища, Покровське й Успенське, були зруйновані, а надгробними плитами із сотні тисяч російських і китайських могил вимощена набережна ріки Сунгари. При руйнуванні Свято-Миколаївського собору були публічно спаленні його ікони. Знищення святинь супроводжувалося барабанним боєм і дзенькотом у дзвони.
У середині 1980-х років у Харбіні було знову відкрито Покровський храм. До 2000 року в ньому служив останній священик-китаєць Григорій Чжу Шипу. Зараз парафіяни збираються на молитву, хоча священнослужителя у храмі немає.
Вісім років тому китайським урядом було відновлено Софійський собор у Харбіні. Тепер у його приміщенні розташувався музей.
ІНТЕРФАКС |
