 | | |
Ще 2003 року був розроблений і реалізований проект з тимчасового електропостачання Іверського монастиря. Однак у зв’язку з докорінною реставрацією ансамблю Іверського монастиря виникла необхідність підвищення надійності і якості його електропостачання.
Іверський монастир заснував 1653 року Патріарх Hикон зі згоди царя Олексія Михайловича. У 1655 році через утиски православних з боку уніатів сюди переселилася братія Білоруського Оршанського Кутеінського монастиря. Ченці створили першу провінційну друкарню в Російській імперії, яка 1665 року була переведена до Воскресенського Hовоєрусалимського монастиря.
Після революції обитель, розташовану на березі Валдайського озера, двічі намагалися взяти штурмом червоноармійці. 1919 року вона була розорена, знамениту ікону Іверської Божої Матері у прикрашеному золотом окладі викрали. У період радянської влади на території монастиря були історико-архівний та краєзнавчий музеї. У 1930-ті роки в монастирських приміщеннях розташовувалися майстерні, під час війни — шпиталь, а пізніше будинок інвалідів й лісова школа для дітей, хворих на туберкульоз. У 1970-тих роках на острові посеред озера з’явилося поселення і на території монастиря відкрили базу відпочинку. 1959 року в монастирі розпочалися реставраційні роботи. Однак лише 1991 року обитель повернули у володіння Hовгородської єпархії — монастир нарешті знову став виконувати своє первісне призначення.
ІHТЕРФАКС |
