 | Супрасльська ікона Божої Матері
| |
Супрасльський Благовіщенський монастир був заснований у 1498 р. воєводою новогрудським і маршалом Великого Князівства Литовського Олександром Ходькевичем у своїй резиденції в Грудці. У новостворену обитель прибула велика кількість ченців з київських монастирів.
Грудек у цей час був досить жвавим містом, до того ж наближеність до двору воєводи заважала чернечому життю. Тому, одержавши дозвіл на перенесення монастиря, у 1500 р. братія переселилася на берег ріки Супраслянки. Як розповідає легенда, братія занурила хрест із часткою Животворящого Хреста Господнього в ріку. Хрест зупинився напроти урочища Сухий Хруд.
Так було покладено початок Супрасльської обителі. Першим храмом, побудованим у 1500 р., була дерев’яна церква Св. ап. Іоанна Богослова, небесного заступника батька Олександра Ходькевича Івана, який загинув у турецькому полоні. Неподалік від храму був побудований монастирський корпус.
З 1503 по 1511 р. зведено кам’яний собор Благовіщення Пресвятої Богородиці. Будинок храму поєднав у собі візантійський і готичний архітектурні стилі. Новий храм був освячений митрополитом Йосипом, який привіз із собою для новоствореної церкви список Смоленської чудотворної ікони Божої Матері. Пізніше вона отримала назву Супральської.
У Благовіщенському соборі було два приділи - св. Феодосія Печерського й свв. Бориса та Гліба. Третій храм - Воскресіння Христова – побудований у період розквіту монастиря, а саме в середині XVI століття. Приблизно в цей же час, у 1557 р. іконописці на чолі з сербом Нектарієм розписали соборний храм Благовіщення чудовими фресками, виконаними в традиціях балканської школи.
Монастир так само, як і родовий маєток Ходькевича, входив до складу Київської митрополії. У другий пол.. XVI в. Супрасльський монастир стає одним із центрів слов’янської культури. Він підтримував контакти з іншими центрами чернечого життя на Афоні, у Києві, Слуцьку, Москві, у Сербії та Болгарії.
У 1915 р., після початку Першої світової війни, був виданий спеціальний наказ про евакуацію жителів Супрасля вглиб Росії. Разом з городянами виїхали й ченці, взявши із собою Супральську чудотворну ікону Божої Матері та церковне начиння. Після війни утворилася самостійна Польська держава, і невдовзі православний приход у Супраслі перестав існувати. Після багатьох прохань віруючих храм святого Іоанна Богослова повернули православним лише 1958 року. |
