03.09.2003. ІВАНО-ФРАНКІВСЬК. Місцева преса розпалює міжконфесійну ворожнечу та публікує наклепи на віруючих Української Православної Церкви

За проханням православної релігійної громади Благовіщення Пресвятої Діви Марії м. Коломия керуючий справами УПЦ архієпископ Переяслав-Хмельницький Митрофан звернувся до голови Держкомрелігій України Віктора Бондаренка з проханням розглянути викладені у зверненні факти дискримінації віруючих УПЦ та сприяти стабілізації міжконфесійної ситуації у регіоні.
Звернутися до вищої церковної влади та відповідного державного органу православних віруючих Коломиї змусила низка публікацій в газетах "Коломийській вісник" і "Всевідо", які розпалюють міжконфесійну ворожнечу, порушують права віруючих УПЦ, ображають їх релігійні почуття та чинять перешкоди в діяльності православної громади.
У № 36 від 02.04.02 р. стверджується, що свого часу в с. Мишин священик мав партквиток і пістолет і вимагав на сповідях відомості про ОУН.
У № 50 від 10.05.02 р. газета бідкається, що височіють в Україні тисячі золотоверхих московських храмів і монастирів.
У № 58 від 28.05.02 р. газета ганьбить православного священика, який нібито пропонував віруючим відмовитись від законів, яких дотримується греко-католицька церква.
У № 65-66 за червень 2002 р. газета в образливому тоні виступає проти Української православної церкви, євреїв та росіян.
У № 72 за липень 2002 р. газета стверджує, що УПЦ є відверто ворожою українству, а Благовіщенська церква в Коломиї мала б бути відібраною і повернутою УГКЦ.
У №№ 112,113 та 139 за грудень 2002 р. в газеті паплюжиться керівництво нашої держави і голова Верховної Ради за запрошення до України Святішого Патріарха Олексія, а також за те, що воно (керівництво. - Ред.) "ревно молиться в церквах Московського патріархату".
У № 42 від 08.04.03 р. газета стверджує, що греко-католицька церква - єдина по-справжньому українська, а православні українці - то москалі, які хочуть побудувати свій храм рядом з древнім українським цвинтарем.
У № 45 від 15.04.03. газета допитується в читачів доки вони будуть мовчати у зв’язку з тим, що віруючі відвідують храми УПЦ.
На цьому тлі зовсім цинічним виглядає повідомлення в №№ 69-70 від 13.06.03, де стверджується, що під час відвідування Д. М. Табачником Благовіщенського храму в Коломиї, зовсім не сприймалися нарікання священика УПЦ, що "не люблять у нас його вірних".
Коли ж віруючі УПЦ звернулися до головного редактора цих видань В.В. Дем’яніва, то замість пояснень отримали погрози про кримінальну відповідальність за наклеп. Тож доводиться шукати правди у Києві…

27.08.2003. ВІННИЦЯ. Православні організації Вінниці та Львова налагоджують братерські стосунки

15 серпня заступник голови Вінницької міської організації "Путь православних" відвідав Львівське молодіжне братство "Почаївської ікони Божої Матері".
Протягом зустрічі представники братерських православних організацій обмінялись інформацією про стан молодіжного руху у містах Вінниці та Львові, розповіли про власну діяльність, плани на майбутнє.
Виявилось, що організації двох міст мають приблизно однакову чисельність та схожі методи роботи: молодіжний хор при організаціях, участь в паломницьких поїздках по святих місцях, зустрічі недільної школи, бесіди з духівниками організацій на питання, що хвилюють молодь, відвідування будинків малютки та психіатричних лікарень.
У Львові молодіжне братство видає газету "Церква і молодь", де пишуть цікаві статті самі члени братстсва, приймає активну участь в різноманітних єпархіальних конкурсах. Непогані способи залучення фінансів на заходи організації. Члени братства ведуть активну роботу з молоддю на приходах.
У Вінниці третій рік поспіль непогано проходить літній табір в с.Сатанів Хмельницької області. Члени "Путь православних" беруть активну участь в роботі "Діалог-Центру" по боротьбі з тоталітарними сектами та заходах інших громадських організацій міста та області.
Схожі і проблеми в містах: розвиток деструктивних релігійнихорганізацій, прискіплеве ставлення державних чиновників та наклеювання ярликів на віруючих УПЦ.
Організації домовились про постійний обмін інформацією та подальшу співпрацю в майбутньому.

19.08.2003. КИЇВ. Тільки на храмове свято віруючих пустили до храму Спаса на Берестові

Один з найдревніших храмів Києва - церкву Спаса на Берестові - після атеїстичного полону відкрили для богослужень у 1994 році. Навколо святині сформувалася міцна православна громада. Але весною 2001 року, під приводом реставрації, двері храма зачинили для віруючих і громада була змушена звершувати богослуження простонеба. На жаль дирекція музея-заповідника реставрувати пам’ятку не поспішала, та й віруючих до святині вже не допускала.
Тож громада готувалася і на храмове свято Преображення Господнього служити на площі перед храмом. Але напередодні, після довгих переговорів, віруючим все ж таки дозволили відправити богослуження у храмі. Богомольці вщерть заповнили храм та мали можливість переконатися у відсутності робіт, яким би заважало богослуження.
Настоятель громади ігумен Тихон (Софійчук) зазначив: "Наші благочестиві предки будували цей храм не для того, щоб він стояв замкненим та приймав тільки туристів. Храм - це місце молитви. За два роки, що нас позбавили можливості молитися, в церкві майже нічого не зроблено, хоча під це виділені чималі кошти. Я впевнений, що громада може самотужки і реставрувати і підтримувати храм у належному стані. Але складається враження, що це комусь не вигідно..."
Храм Спаса на Берестові було зведено в княжому селищі Берестові за часів Київської Русі, ще до виникнення Києво-Печерської Лаври. Але за нашестя монголо-татар церкву було майже знищено. Відновив святиню за допомогою грецьких майстрів Київський митрополит святитель Петро (Могила), фреска з зображенням якого залишилася у притворі храму. Церква Спаса на Берестові відома ще й тим, що в ній почиває засновник Москви князь Юрій Довгорукий.

13.08.2003. ДНЕПРОПЕТРОВСК. Отслужена первая архиерейская литургия в тюремном храме в честь святой великомученицы Анастасии Узорешительницы

Божественную Литургию в сослужении духовенства благочиния больничных храмов Днепропетровской епархии в храме в честь св. вмц. Анастасии Узорешительницы в Днепропетровской исправительной колонии №89 совершил митрополит Днепропетровский и Павлоградский Ириней. Владыка от всей души поблагодарил начальника ДИК-89 полковника В.Нечипорука за активное содействие как в обустройстве храма, так и в жизни православной общины колонии. Был также освящен корпус для находящихся на пожизненном заключении осужденных. За труды во славу Православной Церкви владыка Ириней отметил благословенными грамотами начальника департамента Управления внутренних дел по исполнению наказания в Днепропетровской области генерал-майора Г Бондюжа, начальника ДИК-89 полковника В.Нечипорука, благочинного больничных храмов священника Георгия Захарченко и настоятеля тюремного храма священника Константина Короткова.
Вот уже восемь лет несет свое спасительное служение храм в честь св. вмц. Анастасии Узорешительницы. Силами самих осужденных переоборудовано внутреннее помещение под храм, изготовлен иконостас, баптистерий, расписаны стены, резьбой по дереву украшен интерьер, написаны иконы. Но главное то, что сердца заключенных слышат проповедь Евангелия и имеют возможность приобщиться во всей полноте к той сокровищнице, которую открывает Православная Церковь.

08.08.2003. ХЕРСОН. Несмотря на запрет, Божественная Литургия в Калининском состоялась

После встречи правящего архиерея с главой Херсонской облгосадмининстрации было достигнуто соглашение о беспрепятственном доступе на территорию пгт Калининское Великоалександровского района духовенства Херсонской епархии УПЦ для совершения Божественной литургии и духовного окормления верующих.
Богослужение 3 августа состоялось под открытым небом. В сослужении духовенства Великоалександровского благочиния, благочинных всех церковных округов епархии и настоятелей храмов Херсона, Божественную литургию совершил архиепископ Херсонский и Таврический Ионафан.
По окончании богослужения 146 жителей поселка засвидетельствовали подписями свое несогласие с перерегистрацией православной общины. При этом некоторые из них заявили, что их подписи под обращениями в поддержку "Киевского патриархата" были получены обманным путем.
Православное духовенство и верующие Крестным ходом прошли по поселку к зданию сельского совета, где правящий архиерей привселюдно засвидетельствовал, что сельский голова и глава областного управления по делам религий своими действиями сами отлучили себя от Православной Церкви.