29.11.2003. ТЕРНОПІЛЬ. Місцева вдала продовжує сприяти перетворенню насельників Почаївської Лаври у музейні експонати

Нижче звернення братії Лаври до депутатів Тернопільської обласної ради було направлено з представниками Духовного Собору Лаври на засідання сесії, яка почала роботу 18 листопада 2003 року о 10.00.
Заява була передана в секретаріат обласної ради до початку засідання, а представників Духовного Собору Лаври на сесію не допустили, мотивуючи, що питання по Лаврі на цій сесії розглядатися не буде.
Звернення не було зачитане ні головою обласної ради, ні його заступником, зате знову на засіданні обласної ради виступав сумнозвісний голова ініціативної групи по захопленню Лаври у законного власника – А. Зінкевич. В той же час на сесії прийнята однобічна низка рішень стосовно Почаївської Лаври і це свідчить, що депутатами знову попирається здоровий глузд.
У зверненні духовного собору Свято-Успенської почаївської Лаври до депутатів, зокрема, говориться:
"Живемо ми не в другій половині ХХ-го століття, а в цивілізованій демократичній державі. Хоча обстановка, яка штучно створюється і нагнітається через засоби масової інформації (пресу, радіо, телебачення) навколо Почаївської Лаври, нагадує нам скоріше про те, що ми знову повертаємося до тоталітарного, атеїстичного режиму і дійсно переживаємо його.
З цієї обстановки робимо висновки, що на теренах нашої області є сини і пасинки, бо наші статті до друку в обласній пресі не приймаються, наші виступи, наші звернення трактуються по-іншому. На протязі уже року цькується світова Святиня – Почаївська Лавра і її насельники, які дбають про її збереження. І про те, що ми дбаємо про неї можна пересвідчитися вочевидь. Лише за останні роки Лавра обновилася, відреставровані та відновлені передані їй споруди.
Наше життя та строгий монастирський устав свідчить не про формальне, а про сердечне і відповідальне ставлення до цієї Святині.
В минулому безбожна радянська влада нищила віру і духовність, перетворювала наші Лаврські святині в склади; іноків Лаври переслідували, знущалися над ними і називали їх фанатами, а нашу віру – опіумом народу. Радянська влада рахувала Лавру розсадником націоналізму та слідкувала за нею.
Про безперервну боротьбу проти нашої Української Святині свідчить те, що було закрито Свято-Духівський Почаївський Скит, Свято-Богоявленський Кременецький жіночий монастир, монастир в Підгайцях та ряд монастирів на теренах нашої Тернопільської області.
Між нами є братія, яка не раз відсиділа в тюрмах за нашу Святиню, не даючи перетворити її в музей і знищити як таку.
Якщо ви призабули, то ми нагадаємо. В 60-80-х роках минулого століття прописки як такої в Лаврі і в Почаєві не було. В намірах тодішньої влади було побудувати в лаврському саду танцплощадку, свинарник, і багатоповерхові будівлі з південної сторони, щоби закрити вид на Лавру.
Але це зрозуміло, бо то був режим богоборчеської влади, а тепер?! Коли інші настрої, наміри, та ми бачимо, що і нині ведеться боротьба проти канонічної Української Православної Церкви подібними методами, другими руками і під іншим гаслом.
На шостій сесії четвертого скликання було прийнято однобічне рішення звернутися до Президента України, щоб скасував Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.07.03 р. № 438.
То що, шановні депутати, Вам приємніше бачити Лавру заповідником і музеєм, а тим часом передавати по області монастирські споруди історичного значення та церковне майно у власність іншим конфесіям? Де ж справедливість? Хіба це не суперечить національним інтересам України?
Станом на 1 січня 2003 року УГКЦ по області передано у власність 669 храмів, в тому числі 264 пам’ятників історичного значення. Хіба це сприяє міжконфесійному порозумінню і злагоді та курсу на євроінтеграцію України, хіба це не суперечить Закону України про свободу совісті і віросповідань? А якщо навіть і так, то де ж ваша нетерпимість до інших вір, які дійсно не мають нічого спільного з давніми традиціями слов’янського народу, а ворожі їм?!
На відміну від інших церков наша Церква є канонічною і незалежною, про те свідчить патріарша Грамота. Тоді як УГКЦ, УРКЦ, не користуються такими правами, а УАПЦ і УПЦ-КП не признанні ні однією Помісною Церквою Вселенського Патріархату. І як це ви наважилися виносити вирок без присутності засудженого?
Невже в області вирішені усі державні проблеми, що ви потратили такий дорогоцінний час і слухали амбіційні заяви пана Зінкевича, який уже не раз зраджував як Канонічному Православ’ю, так і так званій УАПЦ, а завтра зрадить і Київському патріархату.
Пам’ятайте, Святій Православній вірі, вірі святих Отців, батьків та прадідів наших, які утвердили її своєю мученицькою смертю, часто віддаючи за віру життя, з Божою допомогою ми не зрадимо.
Ми, насельники Лаври, живемо як заповідав апостол Павел: “Тепер уже не я живу, живе в мені Христос”; живемо по заповітам Святого Письма – Канонічне Православіє або смерть.
То ж давайте краще будемо кожний займатися своїми справами: ви проблемами економічного та морального життя народу, яке упало до катастрофічних мірок та добробутом народу (для чого вас і обрали), а ми духовними – ми до цього покликанні Богом.
Іще радимо – для миру в Україні і спокою в регіоні – не розпалюйте ворожнечі між людьми, бо на словах заяви про турботу за народ, а на ділі ми чуємо заклики до знищення його Православних коренів.
Для справжнього християнина краще бачити Лавру такою, яка вона і є, а для невіруючого – заповідником і музеєм!
За дорученням братії члени Духовного Собору Лаври: намісник Свято-Успенської Почаївської Лаври єпископ Почаївський Володимир.
Члени Духовного Собору:
Архімандрит Амвросій
Архімандрит Іов
Архімандрит Георгій
Архімандрит Никон
Архімандрит Никон
Ігумен Пафнутій
Архімандрит Серафим
Ігумен Іосіф
Ієромонах Серапіон
28.11.2003. ІВАНО-ФРАНКІВСЬК. Місцева влада міст Коломиї, Долини та Надвірна демонстративно порушує права віруючих
Незважаючи на те, що 6 жовтня ц.р. головою Івано-Франківської облдержадміністрації Мхайлом Вишиванюком були підписані прохання архієпископа Івано—Франківського і Коломийського Миколая про виділення земельних ділянок для будівництва храмів в Долині і Коломиї, місцева влада обоїх міст в цьому відмовляє. В Долині — на підставі того, що релігійна громада УПЦ не має статуту та свідоцтва про реєстрацію, хоча і те і друге було видане ії ще 10 березня 2000 року (реєстраційний № 141). В Коломиї міська влада пересилає общину з одного місця на інше, но жодної досі немає.
27.11.2003. ХЕРСОН. Возобновлена регистрация православных общин в Херсонской области
20.11.2003. ХЕРСОН. Православные верующие Калининского по предписанию милиции будут отмечать престольный праздник под открытым небом
16.11.2003. ХЕРСОН. Милиция считает совершение Божественной литургии священником канонической УПЦ хулиганством

Сегодня после того, как настоятель православной общины в поселке Калининское Великоалександровского района Херсонской области священник Иоанн Гота совершил богослужение в частном доме прихожанки, ему предъявили обвинение в хулиганстве.
Дело в том, что до строительства нового храма богослужение совершалось в частном доме, который в пользование православной общине предоставляла прихожанка. После того, как бывший настоятель вместе со старостой и небольшой группой прихожан попытался ликвидировать общину, верующие села, не дожидаясь выполнения обещания губернатора справедливо решить вопрос, подали в суд. Это решение было принято на сходке села, где верующими УПЦ себя назвали несколько сотен человек, а УПЦ-КП – восемнадцать жителей поселка. Наконец, пока верующие ездили в районный центр для участия в судебном процессе, филаретовцы, войдя в старый храм, выкрали из него церковную утварь. Однако милиция составлять протокол по факту преступления отказалась.
В воскресенье по просьбе прихожан настоятель общины священник Иоанн Гота совершил Божественную литургию в частном доме в присутствии и с разрешения хозяйки. По окончании богослужения милиция предъявила ему обвинение в хулиганстве.
Пресс-служба УПЦ будет информировать своих подписчиков о развитии событий в Калининском.