22.03.2003. КИЇВ. Лідер Комуністичної партії звернувся до Президента України з проханням повернути Православній Церкві всі храми Києво-Печерської Лаври, зробити доступ на її територію безкоштовним та відселити усі комерційні структури

Лідер Комуністичної партії України Петро Симоненко, "на вимогу виборців, стурбованих ситуацією навколо Української Православної Церкви", звернувся до Президента України з листом в якому закликав главу Держави розглянути і вирішити низку питань, пов"язаних з Києво-Печерською Лаврою. Голова впливової політичної партії та депутатської фракції запропонував Президентові:
"передати у власність Українській Православній Церкві наступні будівлі та споруди Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника: Успенський собор, Трапезна, Благовіщенська, Всіхсвятська, Свято-Троїцька надбрамна, свято-Миколаївська, в ім"я святого Архангела Михаїла, в ім"я ікони Божої Матері "Всіх скорботних Радосте", лікарняна свято-Миколаївська церкви, велика дзвіниця Лаври та інші будівлі і споруди, які необхідні для нормального функціонування Митрополії Української Православної Церкви, Свято-Успенського чоловічого монастиря, Київської Духовної Академії і Семінарії;
до передачі вище зазначених споруд у власність Церкви, негайно надати можливість здійснення богослужінь у всіх храмах Києво-Печерської Лаври;
передбачити виділення коштів із Державного бюджету для відновлення дренажних систем, каналізації та теплотраси Києво-Печерської Лаври у зв"язку з поступовим зсувом Святині до берегів Дніпра, а також для негайної реконструкції всіх споруд Верхньої Лаври, які руйнуються;
запровадити безкоштовний вхід до Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, оскільки він є, перш за все, народною Святинею, яка має бути доступною всім людям;
виселити з Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника комерційні та інші структури, які перебувають на його території незаконно або не відповідають його статутній діяльності;
Печерської Лаври всіх музеїв, які не мають безпосереднього відношення до історії Лаври, із чітким планом відселення, визначеними строками та відповідальними особами за проведення відселення"…
Петро Симоненко вважає, що невідкладне і позитивне вирішення викладених питань "із вдячністю буде сприйняте віруючими і сприятиме поліпшенню морального клімату у нашому суспільстві".
Те, що заява зроблена не під час передвиборчих перегонів, а у "робочому порядку", свідчить про нелицемірне опікування проблемами збереження національних святинь з боку сучасних комуністів.

26.03.2003. КИЇВ. Лідер фракції Компартії України у Верховній Раді України Петро Симоненко вимагає забезпечити безперешкодну передачу монастирських споруд Свято-Введенському монастирю Української Православної Церкви

В заяві фракції щодо ситуації навколо Свято-Введенського чоловічого монастиря Української Православної Церкви підкреслюється, що "Фундація "Україна-США" та Інститут демократії імені Пилипа Орлика, які були завчасно попереджені про виселення на законних підставах із цих споруд у термін до 23.02.2002 року проігнорували розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2002 року № 673-р та розпочали компанію дискредитації Української Православної Церкви, розпалювання релігійної, міжетнічної ворожнечі, а також спричинили втручання політичних та міжнародних організацій, у тім числі й посла США в Україні, у внутрішні державно-церковні відносини нашої держави".
"Фракція Комуністичної партії України, - йдеться далі в заяві, - вимагає негайного припинення втручання політичних та інших нецерковних і недержавних організацій у внутрішні справи церкви і держави, дотримуватись гарантованих конституційних прав і свобод людей на віросповідання, забезпечити безперешкодну передачу монастирських споруд Свято-Введенському монастирю Української Православної Церкви.
Ми наполягаємо на тому, щоб цей конфлікт був переведений із площини політичної у площину дотримання законності та відновлення прав на свободу совісті наших громадян".

28.03.2003. КИЇВ. Агентство "Укрінформ" при висвітленні протистояння між Іонівським монастирем і Ботанічним садом вдається до однобокого висвітлення

Оригінальний підхід при висвітленні протистояння між Іонинським монастирем і Ботанічним садом обрало інформаційне агентство Укрінформ. У інформації цього агентства від 27.03.2003 р. (автор — Алла Мойсеєва), у однобокій формі розповідається про пікетування сесії Київміськради Оргкомітетом захисту Національного ботанічного саду.
Ось які вимоги, згідно з повідомленням, ставили пікетники перед депутатами: "відновити роботу тимчасової комісії Київради з питань розслідування діяльності керівництва Свято-Троїцького Іонинського монастиря на території Ботанічного саду та вжити відповідних заходів у разі порушення ним українського законодавства…"
Агентство цитує голову наглядової ради Ботанічного саду, академіка Дмитра Гродзінського: "Національна академія наук України нікому не передавала ні майна, ані центральної частини ботсаду. Не було згоди і на створення монастиря. Ченці самовільно копають траншеї, будують житлові й господарські споруди". Зухвалість подібної заяви просто немислима — виявляється, НАН, якій колись передали загарбані землі і будівлі знищеного монастиря, тепер, бачте, може передавати або не передавати (зрозуміло, останній варіант більш очевидний) те, що колись належало монастирю і злочинним способом було у нього відібрано.
Як зазначається у повідомленні, "на думку вченого (Д.Гродзінського — ред.), це чистої води захват". Цікаво було б дізнатися думку вченого з приводу таких подій, як закриття монастиря в 1934-му році і виселення звідти усіх монахів. Особливо ж цікаво, як учений прокоментував би факти наруги у 1966 році над похованнями єпископа Віталія, тіло якого спалили, і засновника монастиря преподобного Іони. Над засновником монастиря (не слід забувати, що все це відбувалося уже під час господарювання на території ботсаду) познущались по-особливому: йому відірвали руку і голову, якою… грали прямо у монастирському храмі в футбол. Чи, можливо, подібні "акції" були частиною якогось наукового досліду?
Ботанічному саду сьогодні краще б було виявляти більше толерантності і хоча б частково усвідомлювати свою провину у справі знищення видатного монастирського комплексу нашої столиці. А також пам’ятати про історичну справедливість і про Указ Президента, згідно з яким релігійні конфесії мають право на повернення свого майна.
Державному інформаційному агентству (яким на сьогодні є Укрінформ) більш до лиця було б подавати інформацію неупереджену і повну. У даному разі потрібно було б дізнатися думку і керівництва монастиря, а не однієї зацікавленої, і вже точно необ’єктивної сторони.

29.03.2003. ЖИТОМИР. Прихожане Спасо-Преображенского собора дали отпор вооруженным бандитам

Во время ранней Божественной литургии в Спасо-Преображенский кафедральный собор забрели два наркомана. Один из них стремился ворваться в алтарь. Прихожане, возмущенные вызывающим поведением непрошенных гостей, попытались выдворить их из храма. Одурманенные наркотиками отморозки оказались вооруженными и стали угрожать им пистолетом. К счастью, вовремя подоспела вызванная группа бойцов "Беркута". Нарушители спокойствия были разоружены и арестованы.

29.03.2003. СИМФЕРОПОЛЬ. Жители села Перевальное требуют возвратить незаконно присвоенную раскольниками Церковь

В 1996 году в Перевальном на территории военной части на средства прихожан общины священномученика Евгения - жителей Перевального при воинской части был построен храм. По инициативе руководства части в 1996 г. церковь была передана раскольнической группировке, именующей себя "Киевским Патриархатом", мотивируя это тем, что священнослужители УПЦ якобы отказались "проводить богослужения… и, тем самым, выразили свое негативное отношение к украинскому войску". Православные верующие Перевального организовали сбор подписей (их собрано уже около четырехсот) под прошением на имя командующего Военно-Морскими силами Украины адмирала М. Ежеля. В письме говорится:
"Мы, православные верующие канонической Украинской Православной Церкви, молитвенно поминающие Святейшего Алексия Патриарха Московского и всея Руси, убедительно просим Вас вернуть нам церковь, для возобновления в ней богослужений каноническим духовенством. Этот храм, расположенный на территории воинской части с. Перевальное, был построен на наши пожертвования, при поддержке военной части (ВЧ). По инициативе руководства ВЧ в1996 г. церковь была передана раскольнической группировке, именующей себя "Киевским Патриархатом". Эта организация, созданная в 1992 г., отлученным от Церкви и преданным анафеме Михаилом Денисенко, не имеет никакого отношения к Православной Церкви, не имеет общения со Вселенским Православием и не признана ни одной из Поместных Православных Церквей. "Киевский Патриархат" не имеет канонической преемственности от Святых Апостолов, без которой никакое богослужение совершаться не может.
Кроме того, личностные качества псевдосвященников "КП", служащие в нашем храме, не выдерживают никакой критики, а их поведение было порой просто аморальным, что может подтвердить большая часть жителей городка при ВЧ.
Мы, нижеподписавшиеся, испытываем острую боль из-за того, что наш храм пустует даже по большим праздникам, а мы, жертвователи этого святого храма, не имеем возможности возносить молитвы за нашу Богохранимую страну и ее православное воинство. Мы вынуждены собираться для совершения богослужений под открытым небом - на площадках городка или возле кладбища.
На священническом кресте написано, что пастырь должен быть образцом, примером для верующих в "… слове, в деле, в житии…" (1 Тим. 4,12). Каким примером, а тем более образцом для верных может быть "священник", которого верующие видят чаще в баре, чем в храме.
С христианской кротостью и смирением, убедительно просим Вас вернуть верующим канонической Украинской Православной Церкви принадлежавший нам храм. Просим Вас разрешить нашим священнослужителям духовно окормлять военнослужащих и офицерский состав ВЧ (по просьбе военнослужащих), для укрепления их духовно-нравственного состояния и утверждения в духе патриотизма и любви к нашей Богохранимой стране".