23.02.2005. ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ. У єпархії вшанували воїнів, які віддали свої життя за Вітчизну у роки Великої Вітчизняної війни

23 лютого, у День захисника Вітчизни, з благословення архієпископа Хмельницького і Шепетівського Антонія, представники Хмельницької єпархії взяли участь в урочистому покладанні вінків на братську могилу солдатів і офіцерів, які загинули у роки ВВВ, звільняючи Україну від фашизму. У заході, що відбувся на військовому кладовищі Хмельницького, також взяли участь голова Хмельницької Облради А. Овчарук, міський голова М. Приступа, ветерани ВВВ, начальники управлінь силових структур області, обласний та міський військові комісари, представники громадських організацій, учні, студенти, хмельничани та гості міста.

23.02.2005. ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ-КИЇВ. Про необхідність православного телебачення у справі християнського виховання молоді йшлося на педагогічній конференції у Києві

З благословення архієпископа Хмельницького і Шепетівського Антонія, у роботі науково-практичного педагогічного семінару, що відбувся днями в актовому залі Успенської Києво-Печерської Лаври, від Хмельницької єпархії взяли участь секретар єпархіального управління, голова обласного осередку ГО “Всеукраїнське Православне педагогічне товариство” протоієрей Олександр Дацюк, заступник голови обласного осередку ГО “Всеукраїнське Православне педагогічне товариство”, завідувач кафедрою трудового та професійного навчання Хмельницького державного університету, кандидат технічних наук – Ігор Каньковський та співробітниця єпархіального освітянського відділу Надія Теслюк.
Протоієрей Олександр Дацюк у своєму виступі, доповівши про систему викладання предмету «Основи християнської моралі» у Хмельницькому інституті МАУП, виступив з низкою конкретних пропозицій щодо подальшої спільної роботи викладачів з різних куточків України на освітянській ниві.
Насамперед, було запропоновано створити єдиний Інтернет-сайт для оперативного розміщення й обміну інформацією стосовно питань православної освіти на усіх рівнях. Для більш ефективного викладання релігієзнавчих залучити допоміжний матеріал, зокрема, православні кінофільми й телепередачі. Створити набір відеокасет, що містив би низку необхідних відеофрагментів для ілюстрації навчального матеріалу.
Для більш широкого залучення духовенства до процесу викладання у навчальних закладах усіх рівнів була внесена пропозиція звернутися до Міністерства освіти України з метою проведення державної акредитації й визнання освіти, що отримують у Духовній академії, вищою державною освітою.

22.02.2005. ЧЕРНІГІВ. Представники посольства Російської Федерації подарували учням духовного училища цінні історичні книги

У день святителя Феодосія Углицького – покровителя Чернігова – у Чернігівському духовному училищі відбулася презентація ювілейного видання, присвяченого 350-річчю Переяславської Ради. Видання містить дві книги, одна з яких на сьогодні є бібліографічною рідкістю. Це монографія видатного українського й російського історика ХІХ століття Миколи Костомарова “Богдан Хмельницький”, яка востаннє в повному обсязі видавалась 1904 року. Друга книга – збірник “Країна козаків”, до якої увійшли “Опис України” французького інженера і географа ХVІІ ст. Гійома Левассера-де-Боплана та анонімний козацько-старшинський Літопис Самовидця.
Працю Боплана, яка з’явилася 1651 року, в розпал національно-визвольної війни українського народу на чолі з Б.Хмельницьким, читали свого часу засновники і перші члени Французької Академії. Високу оцінку роботі Боплана дали українські історики Д.Яворницький, М.Драгоманов, М.Сумцов та інші. Анонімний “Літопис Самовидця” вчені вважають одним з найвидатніших першоджерел з історії України. Центральною темою Літопису є визвольна війна українського народу проти панської Польщі. Російською мовою цей твір опубліковано вперше. Вступне слово до видання написав Віктор Черномирдін.
На презентацію видання до Чернігова прибув представник російського посольства Владислав Лоскутов. Він привітав керівника Чернігівської єпархії, єпископа Чернігівського і Ніжинського Амвросія з днем святителя Феодосія Чернігівського і вручив йому привезені книги. Під час свого виступу Владислав Лоскутов повідомив, що в православній єпархії ювілейне видання презентується вперше, бо загалом ці книжки даруються бібліотекам, навчальним закладам, науковим центрам. За словами російського дипломата, мета цієї роботи – сприяти, перш за все, вихованню молодого покоління і зміцненню дружніх, добросусідських відносин між Росією та Україною.
Крім цінних книг, Чернігівська єпархія отримала ще один подарунок – вперше видану російською мовою (в рамках того ж проекту, що й презентовані книги) Генеральну карту України 1648-1651 р.р., складену Г. Бопланом. З нею присутніх на презентації ознайомив її перекладач, упорядник і науковий редактор, кандидат історичних наук, президент Української Академії русистики Олександр Олейников. Він розповів, що Генеральна карта України, яка була додатком до перших видань книги “Опис України”, вважається найбільш відомою картографічною працею Боплана і також є бібліографічною рідкістю. Генеральною картою України Боплана, як і книжками ювілейного видання, тепер під час уроків з вивчення історії України користуватимуться учні Чернігівського духовного училища регентів-псаломщиків.
Наостанок слід сказати, що російські дипломати – часті гості єпархії. Зі святим місцем на Болдиній горі Чернігова їх пов’язує пам’ять про похованого тут видатного російського дипломата Григорія Щербини, до могили якого вони щороку приносять квіти.

22.02.2005. КИЇВ. Вечір пам’яті Сергія Аверінцева: документальний фільм "Аверінцеви в Києві" розповів про життя та діяльність видатного науковця в Україні

21 лютого, з благословення Блаженнішого Митрополита Володимира, у приміщенні Національного університету “Києво-Могилянська Академія” відбувся вечір пам’яті відомого спеціаліста в області історії та теорії літератури, філолога, історика культури, літературного перекладача та поета Сергія Сергійовича Аверінцева.
Розпочався захід панахидою по спочилому науковцю, яку, у співслужінні священиків єпархії, звершив проректор Київської духовної академії протоієрей Миколай Макар. За богослужінням молилися викладачі та студенти столичних внз, учені-лінгвісти та журналісти, а також люди, які у своєму житті мали нагоду спілкуватися з Сергієм Сергійовичем і були причетні до видання його літературних і богословських праць в Україні.
Аналізуючи літературну спадщину Сергія Аверінцева, присвячену питанням соціології (вчення про Премудрість Божу), професор Київського Інституту філософії НАН України Сергій Кримський, зокрема, зазначив: “У своїх працях Сергій Сергійович робить наголос на тому, що Христос є втіленням Премудрості Божої. Але Сама Премудрість не ототожнюється з Другою Іпостассю. Вона має і земне відображення, як він висловився. Саме тому науковець бере на себе право говорити про найвищі, найдуховніші матерії повсякденною мовою”.
У рамках заходу присутні переглянули документальний фільм “Аверінцеви у Києві”, що розповідає про традиційні візити Сергія Сергійовича та його дружини до столиці України.
“Сергій Сергійович - це особа епохального значення, причому, не тільки для суспільства, а й для Церкви, тому що він усе своє життя був людиною глибоко віруючою, — розповідає проректор Київської духовної академії протоієрей Миколай Макар. — У важкі часи атеїзму ніколи не приховував цього, навпаки, всі знали, що він ходить до церкви, сповідається, причащається. Ми, тоді ще студенти, дуже раділи, що є така людина. І не тільки з цього приводу, а й тому, що він дуже багато працював над церковною літературною спадщиною. Його статті ми читали з насолодою. Сергій Сергійович займався також і перекладом Святого Письма. Переклади, здійснені ним, є взірцевими, адже він не лише досконало знав православну спадщину, але й підходив до її вивчення та аналізу на високому академічному рівні. Пам’ять такого великого, епохального для нас науковця є надзвичайною. Тому нехай Господь упокоїть його душу з праведними. А ми продовжуватимемо навчатися тому, що він нам залишив і розвивати те, що він не встиг за час свого життя розвинути. І, таким чином, Сергій Сергійович постійно буде жити в нашій пам’яті”.
Як відомо, більше двадцяти років Сергій Аверінцев працював в Інституті світової літератури АН СРСР, де очолював відділ античної літератури. З грудня 1991 року — очолював відділення інституту світової культури при МГУ і водночас викладав на філософському факультеті університету. Автор багатьох статей у Філософській Енциклопедії: “Православ’я”, “Одкровення”, “Патристика”, “Протестантизм” тощо. Багато років Аверінцев був членом редколегії Філософського енциклопедичного словника та відповідальним редактором книг: “Нове в сучасній класичній філософії”, “Поетика давньогрецької літератури” тощо.
Виступаючи перед присутніми, директор видавництва “Дух і літера” Костянтин Сігов назвав Сергія Аверінцева одним із наших найвидатніших сучасників, який здійснив синтез глибокої особистої віри і найширшої культурної панорами. “Як відомо, науковець перекладав з івриту книги Старого Заповіту і Євангеліє, — говорить він. — Переклав також деяких отців Церкви, середньовічні тексти з французької, німецької, італійської, польської. І все це для того, щоб виділити скарби людства, принесені до ніг Христа. Аверінцев був тією людиною, яка зв’язала нитку історії так, що і в наш час свідчить про живу традицію для слов’янських народів. Він є почесним професором Києво-Могилянської Академії, університету Софії в Болгарії та багатьох інших університетів світу. Сергій Сергійович викладав у Франції, Швейцарії, Італії, Англії.
Сьогодні ми видаємо зібрання творів Сергія Аверінцева. Перший том – це Євангеліє від Матфея, Марка, Луки, псалми у його перекладі та книгу Іова. Високопрофесійні, надзвичайно глибокі твори і з богословського, і філологічного погляду оцінені найкращими богословами сучасності.
Рік тому Сергій Сергійович помер і спогад про нього, живе відчуття його віри, його любові до Бога є надзвичайно важливим для всіх, хто розуміє найважливішу звістку Євангелія”.
Як зазначили організатори вечора пам’яті, подібні заходи, присвячені визначному науковцю світового значення, будуть проходити щороку, а видавництво "Дух і літера" незабаром видасть десятитомник літературної спадщини академіка Аверінцева.

21.02.2005. КИЇВ. Конференція «Від духовних джерел Візантії до сучасної України» зібрала сьогодні молодих науковців з провідних вітчизняних внз

Наукова конференція аспірантської, студентської та учнівської молоді "Від духовних джерел Візантії до сучасної України", присвячена пам’яті трьох святителів: Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Златоуста, проводиться вже вп’яте. Організовує її Київський славістичний університет, Український державний славістичний центр, НАН України та Міністерство освіти і науки України. До участі запрошуються студенти, аспіранти та викладачі Національного університету імені Тараса Шевченка, Київської духовної академії, Медичного університету, Сімферопольського і Ніжинського університетів, Академії муніципального управління, Маріупольського гуманітарного інституту.
Розпочалася цьогорічна конференція молебнем, який відслужив проректор Київської духовної академії протоієрей Миколай Макар у супроводі хору студентів Київських духовних шкіл. Учасників форуму привітали президент Київського славістичного університету професор Ю. Алексєєв, співробітник освітнього відділу посольства Греції в Україні, доктор історичних наук Адамопулос Нікос.
Робота конференції велася у трьох секціях: богослов’я - історія, філологія та література - культура. Під час секційних засідань студенти, аспіранти та викладачі українських внз мали змогу розповісти про свої знахідки, теоретичні та практичні дослідження.
«Ця конференція присвячена дослідженню візантійських джерел і впливу Візантії на Київську Русь, на формування нашої духовності, — розповів протоієрей Миколай Макар. — Вона надзвичайно важлива не тільки для світських студентів, викладачів, але й для духовних шкіл, тому що на цій конференції піднімаються надзвичайно важливі питання взаємин слов’янського світу з грецьким. На той час, коли Русь хрестилась, Візантія мала багату спадщину і цю спадщину ми до цього часу ще повністю не дослідили. Ми не знаємо тих феноменів, які привели наших предків до прийняття християнства, до християнізації нашого суспільства. Ці дискусії і доповіді є тим, що вводить нас в цю проблематику і особливо це важливо для наших днів, коли ми відроджуємо нашу духовність, культуру, життя в Православній Церкві, бо все, що було пройдено нашими предками, все те, що було прийняте від греків-християн, служить і нашим дням, щоб якнайшвидше, якнайкраще відродити спустошену душу наших людей, ввести туди християнські цінності».