11.03.2005. ВІННИЦЯ. Єпархіальне управління влаштувало святкування Масляної для мешканців обласного будинку престарілих

До свята Масляної до обласного будинку-інтернату геріатричного типу, що у Вінниці, завітав дитячий хор Спасо-Преображенського кафедрального собору під керівництвом Наталії Кременюк. Діти порадували мешканців будинку духовними і світськими піснеспівами, псалмами, що їх так люблять старенькі, і народними піснями. Під час концерту хор також вперше виконав нові твори – псалми царя Давида у перекладі Т.Г. Шевченка на музику вінницького композитора В. Синіцина.
Хористи принесли стареньким і смачні подарунки — традиційні млинці з сиром, які діти, за допомогою батьків, пекли власноруч. Ніхто з майже трьохсот мешканців будинку-інтернату не був обділений. Після концерту діти рознесли млинці і до тих кімнат, де живуть хворі та інваліди, які не можуть пересуватися самостійно. Як зазначив представник єпархіального управління диякон Владислав Демченко, сьогоднішнє свято, влаштоване дітьми, не відбулося би без матеріальної підтримки обласної організації ВО “Держава”, що надала допомогу у придбанні продуктів для святкування Масляної. Представники ВО “Держава” також вручили настоятелю місцевого храму на честь ікони Пресвятої Богородиці “Скоропослушниця” ієрею Іллі Лаврененку велику ікону Божої Матері “Державної”, а всім присутнім роздали свіжі номери “Православної газети”. Отець Ілля від імені всіх мешканців будинку та від його директора В.Вольського висловив подяку організаторам концерту та особисто митрополитові Вінницькому і Могилів-Подільському Макарію, з благословення якого і відбувався цей благодійний захід.

10.03.2005. ПОЛТАВА. Священик єпархії благословив спортсменів зимового чемпіонату України з пожежно-прикладного спорту іконою, спеціально написаною до початку змагань

10 березня, з благословення єпископа Полтавського і Кременчуцького Филипа, голова єпархіального відділу по взаємодії зі Збройними Силами та силовими структурами протоієрей Віталій Ковалевський взяв участь у відкритті зимового чемпіонату України з пожежно-прикладного спорту. Отець Віталій благословив учасників змагань іконою „Неопалима Купина”, яку було написано спеціально до початку всеукраїнського чемпіонату. На церемонії відкриття змагань образ було урочисто передано голові управління МНС у Полтавській області полковнику Михайлові Вовку.
Зимовий чемпіонат зібрав команди підрозділів Міністерства з надзвичайних ситуацій — колишніх пожежників — з усіх областей України. Змагання відбудуться з видів спорту, які герої-рятівники застосовують у повсякденній роботі. Серед них — подолання перешкоди. Потрібно по приставній драбині дістатися 4-го поверху цегляного будинку, при чому часу на це відводиться в середньому 12 секунд.
Тренувальний центр Міністерства з надзвичайних ситуацій, що знаходиться у Полтавській області і де сьогодні стартував чемпіонат, — єдиний в Україні спортивний комплекс високого європейського рівня. Щорічно на його базі тренуються працівники МНС і проходять підготовку молоді кадри. Як повідомили в єпархіальному управлінні, у керівництва управління МНС області є задум побудувати на території комплексу православний храм, про що наразі ведуться переговори з Полтавською єпархією.

10.03.2005. СІМФЕРОПОЛЬ. Православні журналісти півострова захищатимуть Церкву від некомпетентного висвітлення у ЗМІ

Журналісти, які працюють у редакціях 15 кримських ЗМІ, оголосили про створення Спілки православних журналістів. У заяві, підписаній цими днями, говориться, що Спілку створено для захисту віри й Церкви від нападок і некомпетентного висвітлення у місцевій пресі, на радіо та телебаченні.
Члени організації мають намір брати участь у формуванні в кримчан свідомого християнського світогляду шляхом подачі правдивої інформації про внутрішньоцерковне життя Сімферопольської й Кримської єпархії. Також православні журналісти планують вести інформаційну боротьбу з сатанинськими культами, тоталітарними сектами, релігійним екстремізмом і марновірствами.

09.03.2005. КИЇВ. Проходить тренінг по догляду за людьми, які живуть із ВІЛ та СНІДом

7 березня у Києві розпочався тренінг з догляду за людьми, що живуть з ВІЛ. За сприяння Всесвітньої Ради Церков, підготували цю програму Координаційний комітет міжцерковної допомоги в Україні, Відділ благодійності та соціального служіння Української Православної Церкви, викладачі Свято-Димитріївського сестринства (Москва) Руської Православної Церкви.
«Це вже третій подібний тренінг в рамках міжнародної церковної антиСНІД-мережі для працівників церковних служб, медсестер, соціальних працівників, лікарів, священнослужителів та сестер милосердя, – розповідає координатор проектів Відділу благодійності та соціального служіння УПЦ Ксенія Кучеренко. – Перший та другий були присвячені організаційним та медичним аспектам догляду. Цього разу учасники на практиці відпрацюють основні навички в рамках душпастирської опіки та психології допомоги не лише ВІЛ-інфікованим, але й близьким та рідним, які несуть на собі тягар стресів та переживань. Уже не секрет, що за 20 років за оцінками ЮНЕЙДС від СНІДу померло 30 мільйонів людей, а ще 37,8 мільйонів (діапазон від 34,6 до 42,3 млн.) у світі живуть із ВІЛ».
Станом на 01.11.2004 року в Україні офіційно зареєстровано понад 72 тисячі ВІЛ-інфікованих громадян і 310 іноземців. Серед ВІЛ-інфікованих є понад 8 тисяч дітей, більшість із яких народжені жінками, інфікованими ВІЛ. СНІД – термінальна стадія ВІЛ-інфекції – діагностовано у 8403 пацієнтів, з них 5005 уже померли від СНІДу.
33 учасники тренінгу (священики, представники Сумського та Полтавського духовних училищ УПЦ, сестри милосердя) повинні опанувати не лише навички консультування, допомоги та організації роботи з ВІЛ-інфікованими на місцях, але й самі мають проводити елементарні практичні заняття з волонтерами, підтримувати зв’язок із лікувальними установами, організаціями та сестринствами інших конфесій. «Для цього, — розповідає священик Свято-Димитріївської общини у Москві Роман Бацман, — необхідно володіти основними положеннями концепції Православної Церкви з попередження та соціального служіння у випадку ВІЛ/СНІДу. Крім того, необхідно постійно оновлювати свої знання про типи психологічних станів, у які потрапляє людина з ВІЛ, етапи адаптації до діагнозу і це не просто теорія… Для людини це питання життя і смерті. До речі, ці навички стануть у нагоді священнослужителям і сестрам у допомозі ближньому в інших хворобах».
"За кілька тижнів, — говорить директор ККМДУ диякон Іоанн Діденко, — ми готуємо в Києві робочий семінар із розробкою стратегічного плану діяльності УПЦ у сфері боротьби з ВІЛ/СНІД. З нами працюють такі провідні міжнародні організації, як “AFEW”, Фонд “Схід-Захід”, «International AntiAIDS Alliance» та інші".

09.03.2005. КИЇВ-КАНІВ. Експозицію Національного Шевченківського заповідника прикрасила ікона святителя Тарасія — небесного покровителя великого Кобзаря

8 березня, з благословення Блаженнішого Митрополита Володимира, благочинний Успенської Києво-Печерської Лаври архімандрит Іриней (Семко) у співслужінні духовенства канівського церковного округу звершив заупокійну літію біля пам’ятника видатному українському поетові, письменнику та художнику Тарасові Григоровичу Шевченку. Після богослужіння він передав керівництву Національного Шевченківського заповідника ікону святителя Тарасія, Патріарха Константинопольського — небесного покровителя великого Кобзаря. Як свідчить історія, святитель Тарасій, Патріарх Константинопольський, мудро та справедливо керував своєю кафедрою двадцять два роки. Він вів суворий аскетичний спосіб життя, а всі свої кошти витрачав на богоугодні справи: годував голодних, обігрівав тих, хто не мав власного житла, піклувався про сиріт і вдів, постійно відвідував ув’язнених і хворих. А в день святої Пасхи організовував благодійну трапезу, на якій сам прислужував.
«Цей святий образ був написаний і освячений в Успенській Києво-Печерській Лаврі, — зазначив архімандрит Іриней. — І даруємо ми його не випадково, адже Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Володимир є чи не найбільшим у світі шанувальником творчості Шевченка. До його власної бібліотеки входить величезна кількість різних видань творів поета. До того ж, дуже багато пов’язує великого Кобзаря з Києво-Печерською Лаврою — нерідко він приїздив до Києва, щоб вклонитися мощам преподобних, багато написав про неї, використовував стародавні Лаврські плани та пейзажі під час створення прекрасних картин». Саме це підштовхнуло керівництво Національного Києво-Печерського заповідника та Успенської Лаври спільними зусиллями організувати та провести рік тому виставку літературних і художніх творів Тараса Шевченка. А звершення щороку панахиди за упокій душі пріснопам’ятного раба Божого Тарасія стало доброю традицією, що підтримується в багатьох регіонах України.
Співробітники Національного Шевченківського заповідника подякували священикам за значну допомогу у справі вивчення та аналізу унікальної літературної спадщини Кобзаря, а ікона його небесного покровителя посіла почесне місце серед експонатів музею, що знаходяться у маленькій українській хатинці, обладнаній за зразком будинку, де жив і працював поет.
„Ми зворушені тим, що сьогодні до могили великого Кобзаря принесено список ікони святителя Тарасія, Патріарха Цареградського, — говорить провідний науковий співробітник Національного Шевченківського заповідника Зінаїда Тархан-Береза. — Вона є символом народження геніального поета і художника Тараса Шевченка, адже він з’явився на світ 25 лютого за старим стилем на святителя Тарасія — ім’я йому дали згідно з православною традицією. Оригінал цієї ікони знаходився в тій маленькій хатинці, яка сьогодні стоїть поряд із Шевченковою могилою. Архієрей Божий, зображений на ній, благословляв Тарасову світлицю і Чернечу гору».
Представники Національного Шевченківського заповідника задоволені співпрацею з Церквою, адже завдяки православним священикам їм вдалося знайди відповіді на питання стосовно походження назви «Чернеча гора». Як показують результати досліджень, вона є невід’ємною частиною стародавнього Канівського монастиря, що був заснований в XI столітті, приблизно в той час, коли преподобний Антоній розпочав будівництво печерного монастиря на Київських горах — Успенську Києво-Печерську Лавру.