21.04.2005. СІМФЕРОПОЛЬ. Для викладачів «Основ Православної культури Криму» єпархія організувала паломницьку поїздку святими місцями півострова

З благословення митрополита Сімферопольського і Кримського Лазаря, 16 квітня, за підтримки виконкому Ялтинської міськради, місіонерський відділ Ялтинського округу організував паломницьку поїздку для вчителів, які викладають «Основи православної культури Криму» у середніх школах. У паломницькій поїздці також взяли участь учні Ялтинської вечірньої школи. Прочани відвідали святині півострова. Такі паломницькі поїздки дають можливість педагогам та учням ближче познайомитися з духовною й історико-культурною спадщиною Криму.

20.04.2005. КИЇВ. Учасники Круглого столу «Пам’ятаємо, щоб не повторилося» звернуться до Президента України з проханням допомогти створити церкву-музей жертв Сирецького концтабору

Круглий стіл «Пам’ятаємо, щоб не повторилося», що пройшов сьогодні в стінах Успенської Києво-Печерської Лаври, був організований Всеукраїнським православним педагогічним товариством і Музеєм історії міста Києва. На початку форуму до присутніх звернувся керуючий справами УПЦ архієпископ Переяслав-Хмельницький Митрофан. Він передав учасникам благословення Блаженнішого Митрополита Володимира, а також подякував науковцям і священикам за визначний внесок у справу увіковічення пам’яті сирецьких в’язнів.
„Нашим громадянам довелося пройти через ті страшні місця, де звершувався найстрашніший гріх проти Бога та Його творіння — людини. Ідеологія фашизму – диявольська за змістом, тому що вона, в першу чергу, направлена проти Бога. Тому і велика Перемога прийшла до нас у радісні пасхальні дні. Сьогодні, на жаль, ми мусимо констатувати той факт, що молодь майже не знає про страшні події Великої вітчизняної війни. Ми повинні зробити все можливе, щоб донести до розуму нашої молоді ту трагічну, але священну історію, що полита кров’ю наших предків. Я дуже дякую всім, хто займається справою Сирецького концтабору і бажаю, щоб сьогоднішня зустріч допомогла вирішити насушні питання, які стосуються цієї проблеми». За словами владики, проблема Сирецького концтабору надзвичайно важлива не тільки в контексті святкування 60-річчя Великої перемоги, але і в духовному плані. «Згадуючи і досліджуючи сторінки нашої історії, треба обов’язково пам’ятати про духовність, — говорить владика. — У тій великій кількості людей, які знаходилися в концтаборах, були і православні віруючі. Обов’язок Церкви дати можливість живим підносити свої молитви до Бога про тих, чиє життя обірвалося в ті страшні роки”.
Органи державної влади на Круглому столі представляла Голова постійної комісії Київської міської ради з питань гуманітарної політики Ганна Матіко-Бубнова. За її словами, серед питань, якими займається постійна комісія Київради з питань гуманітарної політики, є питання релігії та Церкви.
«Ми постійно співпрацюємо з православними віруючими, які намагаються увіковічити пам’ять жертв Великої вітчизняної війни, — говорить вона. — З ініціативи настоятеля Свято-Макарівського храму столиці протоієрея Анатолія Затовського, Київрада на своїх засіданнях розглянула питання про будівництво Сирецького меморіалу. Для цього було обрано колишній кінотеатр імені Юрія Гагаріна. Але після жвавої дискусії було вирішено виділити іншу земельну ділянку для спорудження пам’ятника. До Сирецького меморіалу входять: церкви на честь Собору Пресвятої Богородиці і святителя Петра Могили, де постійно моляться за невинно убієнних, пам’ятник загиблим у концтаборі, а також музей жертвам Сирецького табору смертників.
Ми знаємо, що більшість людей, загиблих у Бабиному Яру, пройшли через Сирецький концтабір. Багато киян старшого покоління пам’ятають цю страшну трагедію. Ми повинні увіковічити ці місця і розгорнути музейну роботу настільки, щоб кожна людина мала можливість ознайомитися із матеріалами про трагедію і, звичайно, на уроках вчителі повинні розповідати школярам про страшні роки війни, про ті поневіряння, які зазнав наш народ, про жертви, які були під час війни”.
А настоятель храму в ім’я святителя Петра Могили, що знаходиться на території колишнього Сирецького концтабору, виступаючи перед присутніми, зокрема, зазначив: «Назва нашого Круглого столу вибрана не випадково. Про що ми повинні пам’ятати? Про наших предків, які віддали життя за нашу свободу. Сьогодні ми згадуємо в’язнів, які загинули в концтаборах.
Серед моїх парафіян є люди, які ще в дитинстві, у ті жахливі часи, чули та бачили, як розстрілювали та спалювали людей. Нас це не може не обходити. Ми молимося про них ще й через те, що військовополонені, які знаходилися в стінах Сирецького концтабору, згідно наказу Сталіна, вважалися зрадниками Батьківщини. Про них не згадували, як про тих людей, які були воїнами та гідно захищали свою Батьківщину. Тому вони не відспівувалися в церквах і їх пам’ять постійно згасає. Результати опитування, яке ми провели, показали, що наша молодь нічого не знає про військовополонених Сирецького концтабору. Тому ми молимося за сирецьких в’язнів – на кожній заупокійній єктенії згадуємо їхні імена і просимо Господа, щоб Він упокоїв їхні души з праведними, оскільки вони захищали Батьківщину, віддаючи своє життя за нашу свободу. Якщо ми забудемо про це, то таке може справді повторитися. Слава Богу, що наша Україна за часів незалежності, не зазнала військових конфліктів. Якщо ми не будемо проводити пояснювальну роботу, патріотичне виховання нашої молоді, то наслідки можуть бути не втішними”.
Як свідчить історія, Сирецький концтабір — це, перш за все, проблема радянських військовополонених. Трагедія полонених — одна з найменш вивчених тем, що стосується Великої вітчизняної війни.
«Тільки у другій половині 80-х — на початку 90-х років з’явилися перші праці, які хоч трохи висвітлювали цю проблему. Мережа таборів смерті для військовополонених охопила всю територію України. Після Київської оборонної операції 1941 р. в полон потрапило більше 660 тисяч воїнів Червоної Армії. Більшість полонених опинилися у військових концентраційних та пересильних таборах на цій же території. Сирецький концтабір був створений німецькою владою навесні 1942 р. (раніше, з вересня 1941 р. діяв табір на вулиці Керосинній (тепер вулиця Шолуденка), розташований на північно-західній околиці столиці», — сказала провідний співробітник Музею історії міста Києва Тетяна Єфстаф’єва.
За її словами, Сирецький концтабір був однією з філій нацистського концтабору Заксенхаузен. Це місце утримання приречених на смерть в’язнів, від яких окупанти прагнули одержати бодай найменшу практичну користь. В’язні виконували важку фізичну роботу, поки в них вистачало сил, а потім їх знищували.
У 1944-1947 рр. надзвичайна Державна комісія з розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників проводила на території концтабору розкопки, виявивши при цьому багато трупів. За її даними у протитанковому рову біля Сирецького концтабору і безпосередньо на самій території табору загинуло понад двадцять п’ять тисяч радянських мирних громадян і військовополонених.
У 90-х роках встановили пам’ятні знаки в’язням Сирецького концтабору — на розі вулиць Дорогожицької та Шамрила, але й сьогодні тема концтаборів у Києві під час фашистської окупації не вивчена до кінця. У рамках Круглого столу також пройшла фотовиставка, присвячена Сирецькій трагедії.
Підготував Олександр Андрущенко

18.04.2005. КИЇВ. Пройшов тренінг для молоді, яка в майбутньому планує займатися благодійністю та соціальним служінням

Семінар для тренерів, які будуть здійснювати профілактичну роботу серед молоді, був проведений спеціалістами Благодійної організації «Дияконія», що функціонує при столичному храмі в ім`я святителя Петра Могили, на базі Синодального відділу соціального служіння та благодійності УПЦ .
Як зазначив заступник Голови Соціального відділу при Священному Синоді УПЦ диякон Іоанн Діденко, «цей семінар розрахований не тільки на досвідчених педагогів загальноосвітніх шкіл, але й на тих, хто тільки розпочинає педагогічну діяльність. Учасники цього тренінгу отримали змогу навчитися протиставляти православний погляд багатьом питанням з валеології, що сьогодні викладається в загальноосвітніх школах країни. Психічне здоров’я сучасної молоді знаходиться на досить таки низькому рівні, тому ми повинні зробити все можливе, щоб відповісти на максимальну кількість питань, що ставить перед нами суспільство».
Основний контингент молоді, яка взяла участь у тренінгу, це слухачі богословсько-педагогічних курсів при Всеукраїнському православному педагогічному товаристві. Після навчання вони отримають сертифікат, що надаватиме їм право працювати з молоддю. Ці ж педагоги працюватимуть і в православних таборах відпочинку, що будуть організовуватися парафіями в багатьох регіонах України.
За словами самих слухачів, подібні тренінги приносять величезну користь.
«Коли я вперше почула про подібні тренінги та семінари, мені здалося, що це не для мене, — говорить слухачка богословсько-педагогічних курсів Олександра Ковалівніч. — Але ж у мене є молодша сестра та багато друзів-підлітків. Так, згодом я стикнулася з тим, що суспільство постійно щось говорить нашим дітям. Причому, інформація не завжди сповнена високоморальним змістом. На мою думку, якщо людина відчуває в собі сили розповісти молоді, як вижити у цьому світі, виконуючі Заповіді Господні, вона обов’язково повинна робити це. Але ж тут виникає питання — як і що сказати аудиторії?
Ці тренінги корисні саме тим, що вони пояснюють людині, що і як говорити. Причому знання, які ми отримуємо тут, розраховані на молодь різного віку і соціального статусу. І це не випадково, адже сьогодні до православних соціальних відділів приходять не тільки діти з вулиці, але й з інтелігентних родин. Тому для кожного треба знайти індивідуальний підхід».
Як зазначили організатори заходу, сьогодні співпраця між Благодійною організацією «Дияконія» та Синодальним відділом благодійності та соціального служіння УПЦ приносить корисні плоди. За досить таки короткий термін співпраці вивчено досвід православних і світських організацій близького та далекого зарубіжжя, що займаються реабілітацією наркозалежних. Цей досвід спільно з іншими зацікавленими організаціями було впроваджено в Україні; надана допомога продуктами харчування і в домашніх справах людям похилого віку в Київському мікрорайоні Сирець. Зібрано, з метою патріотичного виховання молоді, історичні матеріали, пов’язані з трагедією сирецького концтабору і оформлені тематичні стенди.
Сьогодні співробітники цих організацій активно займаються проведенням благодійних акцій, створенням мережі благодійних їдалень, наданням допомоги дитячим будинкам, інтернатам, лікарням, проведенням духовно-виховної роботи у в’язницях, реабілітаційних центрах та інших закладах. Власними зусиллями вони створюють місця тимчасового перебування соціально незахищених осіб, а також впроваджують програми психічної допомоги пенсіонерам, наркоманам, дітям вулиці та іншим незахищеним верствам населення.
Підготував Олександр Андрущенко

15.04.2005. ЛЬВІВ. Архієпископ Августин благословив українських воїнів-миротворців напередодні їх відбуття до Іраку

14 квітня Голова Синодального відділу УПЦ по взаємодії зі Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України архієпископ Львівський і Галицький Августин разом із секретарем Львівської єпархії протоієреєм Богданом Біласом, дияконом Валерієм Калінчуком та Серафимом Дзигоєвим відвідав Яворівський військовий полігон та взяв участь у церемонії проводів воїнів-миротворців до Іраку, якими має духовно опікуватись військовий священик клірик Львівської єпархії протоієрей Володимир Мандзюк. На церемонії були присутні Командувач Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-полковник Петрук М.М., Командувач військ ЗОК генерал-лейтенант Куцин М.М. та інші воєначальники, Голова Львівської обласної державної адміністрації Олійник П.М., представники ОДА сусідніх областей, представники УПЦ КП та УГКЦ, інші поважні особи. Владика Августин звершив чин благословення воїнів-миротворців, а також подарував їм іконки, хрестики і молитовники, священики окропили військовослужбовців святою водою.
Це вже третя ротація українських воїнів-миротворців до Іраку і уже третій військовий священик УПЦ несе почесну службу за межами України.

15.04.2005. ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ. Священики єпархії благословили іконою Спасителя уродженців Поділля, які відбули до Іраку у складі миротворчої місії

14 квітня 27 уродженців Поділля відбули для виконання миротворчої місії до Іраку. За дорученням архієпископа Хмельницького і Шепетівського Антонія, протоієрей Степан Кньовець передав нашим землякам-миротворцям натільні хрестики, а також велику ікону Спасителя для того, щоб перед нею підносити молитви за мир та злагоду у далекій неспокійній країні.