21.04.2005. КИЇВ. Українські підприємці допоможуть відреставрувати іконостас Софіївського собору

Підприємства-члени Української спілки промисловців і підприємців сприятимуть реставрації іконостасу Софіївського собору, про це повідомила генеральний директор національного культурно-історичного заповідника "Софія Київська" Неля Куковальська. За її словами, це стане першим кроком у рамках угоди, підписаної дирекцією заповідника з керівником УСПП, першим віце-прем'єром Анатолієм Кінахом. Вона повідомила, що першим кроком у цій роботі стане реставрація Царських врат, фрагменти яких були нещодавно знайдені в Києво-Печерському заповіднику.
«Вітчизняні ЗМІ поширили досить таки цікаву інформацію про підписання Угоди між Національним заповідником „Софія Київська” та Українською спілкою підприємців і промисловців, — говорить Неля Михайлівна. — Мова йде про допомогу, яку надаватиме Спілка Національному заповіднику у справі реставрації іконостасу Софійського собору та Царських врат. Підписанню цієї угоди передувала непроста і клопітка робота. Я особисто зустрічалася декілька разів з Анатолієм Кириловичем і відчула, що ця людина дуже прагне допомогти у відроджені культурної та духовної спадщини нашого народу. Результат цієї роботи — підписання угоди».
У свою чергу Анатолій Кінах заявив, що УСПП готова підписати й інші угоди щодо продовження реставрації частин архітектурного комплексу "Софії Київської", до того ж, перший віце-прем’єр-міністр України упевнений, що підписана угода стане "позитивним прикладом для всіх меценатів України". „Без високого рівня духовного і морального здоров’я суспільства в нас не буде майбутнього, не буде довіри людей до влади і поваги та авторитету України в світі, — зазначив Анатолій Кінах. — Я мрію про те, щоб якомога більша кількість українських бізнесменів та промисловців зрозуміла важливість балансу між прибутком і мораллю; зрозуміли, що вони живуть у цій державі і наше головне завдання – передати дітям і онукам потужну країну, де є високоефективна економіка, високий рівень фізичного, духовного та морального здоров’я наших громадян, повага до історії та культурної спадщини. Ми активізували пошук так званих українських терещенків – впевнений, в нас їх дуже багато. Ми повинні усіляко підтримувати такий напрямок діяльності, як відродження стародавніх пам’яток історії та духовності. Сьогодні створено спеціальний фонд, який наповнюється за рахунок добровільних внесків українських промисловців для того, щоб для цієї благородної справи не залучати бюджетних коштів. Незабаром розпочнеться відродження духовної перлини, нашої національної гордості – собору Святої Софії. Я впевнений, що це не менш важливо, ніж забезпечувати високі прибутки. Мені здається, що це позиція не тільки нашої партії, а й усіх, хто не байдужий до майбутнього свого народу”
Іконостас собору Святої Софії — прекрасний взірець українського різьблення по дереву. Його було споруджено за київського митрополита Рафаїла (Заборовського) 1747 р. Виготовлення іконостасу припадає на час, коли в українському мистецтві значно посилюються барокові тенденції в різьбленні. Це знаходить вираз у підвищеній динамічності та пластичності різьби, її розкішній різноманітності. На той час значно нарощується висота рельєфу, який стає дедалі соковитішим, сповненим життєрадісної декоративності. В орнаментальному декорі хоча і зустрічається мотив виноградної лози, але він згодом поступається місцем мотивам квітів — троянд, соняшників, пальмет і раковин. Первісно Софійський іконостас мав три яруси, Верхній ярус був знятий у 1853 р. за рекомендацією академіка Сонцева, який здійснював керівництво ремонтно-будівними роботами у Києво-Софійському соборі. Причиною для зняття верхнього ярусу іконостасу стало відкриття у соборі стародавніх фресок та унікальних за рівнем виконання мозаїчних композицій. З боку членів комітету з відновлення Києво-Софійського собору та представників духовенства були різні пропозиції щодо головного іконостасу. Існувала думка, що для покращення вигляду мозаїчних сюжетів слід повністю зняти дерев’яний різьблений іконостас і на його місце поставити мармуровий, одноповерховий іконостас, як це було в багатьох стародавніх церквах. Завдяки рішенню київського митрополита Іоанникія, вдалося зберегти два яруси іконостасу XVIII ст.
До кращих зразків українського ювелірного мистецтва можна віднести десять фрагментів від срібних Царських врат, що зберігаються у фондах Національного заповідника «Софія Київська». Царські врата, вагою у шість пудів були виготовлені у 1747 р. видатними київськими золотарями С. Тараном, П. Волохом, І. Завадовським. Відомо, українські майстри витратили на їх позолоту 120 червінців. З XVIII ст. по 1922 р. срібні карбовані Царські врата знаходилися в іконостасі Софійського собору. У березні 1922 р. у зв’язку з директивою радянського уряду з мобілізації валютних ресурсів для боротьби з голодом, в Україні розпочалося вилучення церковних цінностей. У відповідь на масову конфіскацію культових предметів 26 квітня 1922 р. авторитетні науковці, діячі культури України звернулися до Раднаркому України з листом, в якому засудили практику порушення пам’яткоохоронного законодавства щодо вилучення церковних цінностей. Проте, усі церковні цінності з Софійського собору були конфісковані, частина з них була направлена до Москви у ДЕРЖСХОВ (державне сховище цінностей), а частина передана до фондів Всеукраїнського Музейного містечка, що знаходилося на території Києво-Печерської Лаври. Тривалий час мистецтвознавці України та Росії вважали, що срібні Царські врата були втрачені, і тому в багатьох публікаціях з історії мистецтва України, художні якості цього шедевру описувалися лише за фотографіями.
Підготував Олександр Андрущенко

21.04.2005. МИКОЛАЇВ. В області відзначили ювілей з дня народження відомого митця-мариніста Руфіна Судковського

Архієпископ Миколаївський і Вознесенський Питирим 20 квітня взяв участь в урочистостях з нагоди 155-річчя видатного митця-мариніста Руфіна Судковського. До міста Очакова, де відзначали ювілей відомого художника, з’їхалися представники інтелігенції, серед яких були митці з багатьох міст області та Обласної державної адміністрації на чолі з губернатором А. В. Садиковим. Серед почесних гостей був присутній консул Російської Федерації Ф.К. Довженок. Присутні вшанували пам’ять отця художника — протоієрея Гавриїла Судковського, який був настоятелем Свято-Миколаївського морського військового собору в Очакові.
На могилі Руфіна Судковського, що знаходиться біля розписаного ним Свято-Миколаївського собору, архієпископ Питирим звершив заупокійну літію.

21.04.2005. КРИВИЙ РІГ. Пройшов автопробіг, присвячений 60-річчю Великої Перемоги

З 15 по 17 квітня, з благословення єпископа Криворізького і Нікопольського Єфрема, відбувся автопробіг до міста Корсунь-Шевченківський, присвячений 60-річчю Великої Перемоги. Організатором його виступила міська школа. Рано-вранці від міськвиконкому групу молодих призовників і ветеранів Великої Вітчизняної війни прийшли провести заступник міського голови В. А. Решетніков, голова ради ветеранів М. П. Аверьянов, секретар Нікопольського благочиння протоієрей Миколай Марущак. Благословивши шлях учасникам автопоходу, отець Миколай передав від благочинного Нікопольського округу протоієрея Анатолія Марущака голові адміністрації міста Корсунь-Шевченківський Івану Пустовіту ікону великомученика Георгія Побідоносця, у день пам’яті якого закінчилася Велика Вітчизняна війна.

21.04.2005. СІМФЕРОПОЛЬ. Міністра освіти і науки Криму нагороджено орденом преподобного Нестора Літописця

15 квітня виповнилося 50 років Міністру освіти і науки АР Крим проф. Олександру Володимировичу Глузману. Клопотаннями митрополита Сімферопольського й Кримського Лазаря, Блаженніший Володимир Митрополит Київський і всієї України нагородив професора О.В. Глузмана орденом прп. Нестора Літописця II ступеня. Вручення високої нагороди проходило у приміщенні Міністерства освіти і науки АР Крим. Орден вручав митрополит Лазар. Владика привітав посадовця з 50-літнім ювілеєм і побажав продовжувати працю на благо Матері-Церкви і нашої Батьківщини.
Під час перебування проф. О. В. Глузмана на посаді міністра, у Криму було проведено кілька педагогічних конференцій, семінарів з питань введення та викладання у школах факультативного предмета «Основи православної культури Криму». На сьогодні у 257 кримських школах викладається цей предмет. З ініціативи Міністра освіти готується навчально-методичний комплекс з предмету „Основи православної культури Криму”. До нього ввійдуть уже видане Сімферопольською й Кримською єпархією методичний посібник «Основи православної культури Криму», відеокасета з навчальним фільмом про кримські святині, методичні рекомендації для вчителів.

21.04.2005. СІМФЕРОПОЛЬ. На семінарі для вчителів недільних шкіл обговорювалися нові методики викладання «Основ православної культури Криму»

З благословення митрополита Сімферопольського і Кримського Лазаря, 16 квітня у Керчі відбувся семінар для вчителів недільних шкіл Керченського округу, організований єпархіальним відділом
освіти. Семінар розпочався з Божественної літургії в храмі на честь святого апостола Андрія Первозваного. Відправу звершив благочинний Керченського округу – протоієрей Володимир Краплин. На семінарі доповідав учитель вищої категорії, методист, викладач сімферопольської школи № 29 – Мицикова Лариса Іванівна. Доповідачка розповіла про нові методики у викладанні «Основ православної культури Криму» у загальноосвітніх школах, про досвід, який можна використати у викладанні в недільних школах. Методист єпархіального методичного кабінету – Тетяна Макарова – організувала виставку методичних посібників, представила сценарії для постановок на великодню тематику.