09.06.2005. КИЇВ. Відкриття музею „Духовні скарби України” — одна з найвизначніших подій у культурному житті України за останні двадцять років

Вперше за останні 100 років у столиці України відкрився міський приватний музей. Його назва – «Духовні скарби України». На чотирьох поверхах у будинку на вулиці Десятинній розмістилися кілька сотень унікальних ікон, датованих XV-XVIII століттями.
Творець музею – київський лікар-кардіолог Ігор Понамарчук. Практично всі експонати були дивом врятовані. Войовничих атеїстів пережила, наприклад, величезна за розмірами ікона XVI століття зі сценами Страшного суду.
„На думку спеціалістів, відкриття цього музею — одна з найвизначніших подій у культурному житті України за останні двадцять років, — зазначила мистецтвознавець музею Олена Папета. — Відомому колекціонерові, бізнесмену та меценату Ігореві Понамарчуку вдалося зібрати близько трьохсот ікон. Ця колекція включає в себе сто поширених іконографічних сюжетів. У колекції Ігоря Понамарчука багато іконографічних образів Богородиці. Є декілька сюжетів, на створення яких вплинув розвиток західноєвропейського мистецтва, такі як „Коронування Діви Марії”. У колекції представлена велика кількість зображень Іісуса Христа. Найбільш поширений образ, на якому зображено Спасителя, поруч Діву Марію, а з іншого боку - святого пророка Іоанна Предтечу. Багато наших ікон присвячено різним фрагментам із „Житій святих”. А серед образів великомучениць можна виділити зображення святої Варвари, Параскеви та святої Катерини”.
Музей Понамарчука – заклад неприбутковий. Навпаки, як стверджує його автор, утримувати музею збитково. Ігор Понамарчук уже відіслав листа до Міністерства освіти, столичного відділу освіти з запрошенням безкоштовно відвідувати музей школярам і дітям дошкільного віку. На жаль, поки що юних і маленьких відвідувачів нема.

08.06.2005. ЛУЦЬК. Перший в Україні музей вишитої ікони створили діти-сироти

Свої перші образи вихованці Головненської школи-інтернату почали вишивати ще сім років тому. У цьому інтернаті особливі пацієнти — з важкими хворобами, тому самі вихователі часто приходять до музею, щоб просто посидіти біля вишитих образів і заспокоїтися. На сьогодні унікальну експозицію складають 64 ікони. За словами вчителів, діти так захопилися вишивкою ікон, що робрять це весь свій вільний від навчання час.
Наприклад, десятикласниця Іванна Козак навчилася вишивати в третьому класі. Спочатку хрестиком виводила доріжки, серветки, а останні три роки вже створює вишиті образи. Вишивку ікон вона вважає своєю улюбленою справою. „Найбільше мені подобається виводити обличчя Спасителя, Богоматері, святих апостолів та інших угодників Божих”, — говорить учениця. Вишиті ікони допомогають оздоровленню дітей. До речі, в школі навчаються не тільки сироти, а й діти з різними ступенями ураження головного мозку та нервовими захворюваннями, тому старанність, без якої вишивання неможливе, сприяє розумовому розвитку вихованців.
„Я завжди з великою радістю спостерігаю за дітьми, які займаються вишивкою, малюванням або навіть просто читають книжку, — зазначив митрополит Луцький і Волинський Нифонт. — Коли дитина зайнята корисною справою, в неї немає часу думати про свою сирітську долю. Вихователі дитячих будинків повинні бути дуже уважними. Треба зробити все можливе, щоб не дати дитині впасти в розпач. Сиріт треба оточувати теплом, ласкою, турботою. З такими дітьми треба постійно спілкуватися, доки не сформується їх характер, і своє життя вони не почнуть сприймати як благословення Боже”.
Священики єпархії активно співпрацюють з викладачами дитячих будинків Волині. Як говорять останні, допомога пастирів у справі відродження духовності в серцях молодого покоління безцінна.

07.06.2005. ЗАПОРІЖЖЯ. Присягу на вірність українському народу козаки приймали з благословення Церкви

На отсрові Хортиця відбулися збори представників усіх гілок українського козацтва. У них взяли участь Президент України Віктор Ющенко, прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, губернатор області та міський голова Запоріжжя. На початку зустрічі архієпископ Запорізький і Мелитопольський Василій у співслужінні священиків єпархії звершив подячний молебень. У своєму вітальному слові владика підкреслив важливість ролі, яку відіграла Українська Православна Церква у справі об’єднання козацтва.
„Завдяки чому наші воїни виборювали перемогу над ворогами в різні періоди історичного розвитку країни — це вже ні для кого не секрет, — зазначив він. — Віра в Бога, надія на спасіння допомагали так, як ніхто і ніщо не допоможе. Православні воїни ніколи не виходили на поле битви без благословення священика. Щоб вони не робили, яке б складне завдання командування не виконували, їх завжди супроводжувала молитва. Крім того, ми ніколи не здійснювали загарбницьких війн. Наші війська завжди захищали, завжди звільняли і ніколи не порушували честі та гідності ворога. Своїм ратним подвигом православні воїни втілювали у життя слова Спасителя: „Немає більше тої любові, коли хто душу свою покладе за друзів своїх”.
Також владика відслужив панахиду за загиблими козаками — пам’ятний вінок за традицією був спущений на води Дніпра.
„Історично так склалося, що українське козацтво завжди виконувало свою визвольну та рятівну місію з благословення Церкви, — сказав Президент України Віктор Ющенко. — Ця взаємодія історично виправдана, і за всі наші перемоги ми повинні дякувати Богу. Цих перемог не було б, якби в серцях людей, які брали в руки зброю, не було бажання захищати знедолених і віри в те, що тільки добром можна перемогти будь-яке зло. Саме цьому вчить нас Свята Церква протягом двох тисячоліть”.
Насамкінець козаки прийняли присягу на вірність українському народу.

07.06.2005. КИЇВ. Блаженніший Митрополит Володимир благословив до друку унікальне видання, аналогу якого немає в світі!

„Православне лікування людини продуктами бжільництва, лікарськими рослинами та молитвою” — це плід двадцятирічної титанічної праці журналіста, письменника, почесного пасічника України, а також члена Міжнародної організації з бжільництва „Апімондія” Миколи Улянича. Матеріал для цієї монографії автор збирав у багатьох країнах світу. На сьогодні книга отримала благословення Блаженнішого Митрополита Володимира та визнана Синодальною богословською комісією УПЦ, як „та, що відповідає Православному віровченню”. Наприкінці червня вона побачить світ.
„Головна особливість книги в тому, що мені вдалося зібрати з усіх країн світу 2300 монастирських рецептів, — зазначив автор Микола Улянич. —Особливо заслуговує на увагу монастирська лікарська практика, розвиток якої вдалося прослідкувати починаючи з V-го століття. Велика кількість цих рецептів ніколи не друкувалася в Україні. Другою особливістю праці є те, що мені вдалося в окремій главі зібрати житія та молитви всім святим, яким Господь дарував милість виліковувати людей від тілесних недугів”.
Автор буде вдячний усім, хто допоможе видати цю безцінну монографію в Україні — вона посяде гідне місце на поличках православних бібліотек.
Підготував Олександр Андрущенко

06.06.2005. КИЇВ. Радість від надії на спасіння — головна тема нової збірки пісень священика Сергія Кисельова

З благословення Блаженнішого Митрополита Володимира, в галереї „Лавра” відбувся концерт відомого проповідника і музичного виконавця священика Сергія Кисельова. Співає отець Сергій, в основному, для широкого загалу людей, для яких богослужіння, молитва, священик, Таїнства — просто слова, але на висоті гітарного акорду вони можуть сприйняти своїм серцем Істину. Саме у цьому він як музичний виконавець бачить своє покликання.
„Свої пісні я співаю для того, щоб поділитися радістю та біллю, розповісти про те, що хвилює моє серце, – говорить отець Сергій. – А що найбільше може хвилювати серце православного священика, як не духовний стан нашого народу? Коли раніше я просто проповідував у своєму храмі, ці слова чули десятки людей. Пісні ж, які я пишу з дитинства, чують десятки тисяч. Співаючи, я намагаюся донести зернятко Слова Божого до людей, які не ходять до храму. Благочестиву та розумну інтерпретацію християнських істин під гітару я вважаю різновидом римованої проповіді.
Багато хто не розуміє, як священик може бути з гітарою. Я сам не уявляю, щоб я використовував цей інструмент для проповіді до революції, коли майже всі в державі були православними. Але у наш час, коли віра була витоптана, на місце священиків і проповідників приходили православні поети і барди. Вони намагалися донести до людей слово правди. І це в них виходило”.
Високо оцінив творчу діяльність священика Сергія Кисельова регент хору Київських духовних шкіл ієродиякон Роман (Подлубняк).
„Коли ми говоримо про відкритість Православної Церкви зовнішньому світу, маємо на увазі різні форми проповіді, місіонерства, тобто звернення Церкви до людини, — зазначив він. — І одна з таких форм — пісенне служіння священика Сергія Кисельова. Незважаючи на те, що це не літургічна музика, отець Сергій у своїх піснях говорить нам про те саме: любов Бога до людини, до світу, про взаємостосунки між людиною та Господом. І найголовнішим у цій музиці, на мою думку, є саме її доступність широкому колу слухачів. Дай Бог, щоб цей труд служив для зміцнення віри та збереження цінностей, які сповідує наша Свята Православна Церква”.
Після концерту відбулася презентація нової збірки пісень священика Сергія Кисельова „Анатомія серця”. У ній автор, композитор і виконавець намагається допомогти людині правильно побудувати ієрархію цінностей; допомагає людям зрозуміти, що життя не закінчується могильним хрестом. Через усі пісні священика Сергія Кисельова проходить думка про те, що Господь не залишав, не залишає і ніколи не залишить людину, в якому б розпачі вона не була, як би сильно не помилилася. В усіх життєвих обставинах Господь стоїть біля дверей людського серця, а від нас вимагається лише одне — відкрити.
Підготував Олександр Андрущенко