13.06.2005. ЗАПОРІЖЖЯ. Мешканці будинку для людей похилого віку молитимуться у власному храмі
Архієпископ Запорізький і Мелітопольський Василій здійснив чин освячення місця під будівництво храму в ім’я святителя Луки Кримського на території геріатричного стаціонару. Тут уже протягом п’яти років діє молитовна кімната, а після погодження з місцевою владою для громади було виділено земельну ділянку. Прихожанами храму в ім’я святителя Луки стануть пацієнти геріатричного відділення та мешканці будинку-інтернату для людей похилого віку. Вони з радістю прийняли звістку про те, що незабаром у них буде свій храм. За урочистим богослужінням з нагоди освячення місця під будівництво церкви молилися медичні працівникі та пацієнти, які змогли прийти. У домовому храмі регулярно звершуються заздравні молебні, пацієнти сповідаються та причащаються Святих Христових Таїн.
13.06.2005. ЗАПОРІЖЖЯ. Перед виїздами на складні завдання правоохоронці моляться перед іконою святителя Луки Кримського
Архієпископ Запорізький і Мелітопольський Василій взяв участь в урочистостях з нагоди храмового свят. Церква в ім’я святителя Луки Кримського знаходиться в приміщенні УМВС в Запорізькій області. Після урочистого богослужіння владика вручив Архієрейські грамоти керівникам обласного УМВС. У свою чергу владика був удостоєний почесного знаку та грамоти Міністерства внутрішніх справ. У своєму слові архієпископ Василій розповів присутнім про складне життя святителя Луки та про чудеса, що звершуються і сьогодні його святими молитвами. Цікаво, що перед виїздами на складні завдання співробітники обласного управління МВС завжди відвідують свій храм і в молитвах просять архієпископа-хірурга допомагати їм у труднощах.
10.06.2005. БІЛОСТОК. Протягом двадцяти років найпопуляніший журнал Західної Європи „Православний огляд” доносив слово Боже до сердець віруючих
З благословення митрополита Варшавського і всієї Польщі Сави у конференц-залі Драматичного театру міста Білостока пройшла Міжнародна конференція „Православна спадщина Косова і Метохії: спільна європейська відповідальність”. У ній взяли участь православні ієрархи, суспільно-політичні діячі, викладачі вищих навчальних закладів з різних країн Західної Європи. З доповідями перед присутніми виступили єпископ Косовський і Метохійський Артемій, архієпископ Щеквинський Єремія, редактор польського журналу „Православний огляд” Євген Чіквін та професор Краківського і Венеціанського університетів Олександр Наумов. Після конференції відбулася перзентація документального фільму про зруйновані православні святині Косова і Метохії.
У своєму слові до присутніх владика Артемій розповів про те, як живуть та відроджують свою духовну спадщину мешканці регіонів, постраждалих від несправедливого воєнного втручання. „Головне завдання священиків, які здійснюють своє пастирське служіння на цій території, навіть не в тому, щоб відбудувати храми та житлові будинки, — говорить владика. — Все це люди зроблять самі. Ми ж повинні донести до їх сердець думку про те, що цими земними руїнами життя не закінчується. Господь обов’язково змилується, обов’язково підтримає і дасть сили стати на ноги та направити на шлях істинний оточуючих. Якщо людина повірить у милість і любов Божу, все погане забудеться, а попереду чекатиме світло”.
В рамках цієї конференції також відбулися урочисті заходи, присвячені святкуванню 20-ліття найбільшого православного видання Польської республіки — журналу „Православний огляд”. Православна громадськість країн Західної Європи привітала з цією знаменною подією творчий колектив часопису на чолі з головним редактором Євгеном Чіквіним. З благословення Блаженнішого Митрополита Володимира делегацію Української Православної Церкви представляв керівник прес-служби УПЦ Василій Анісімов і керівник Інформаційно-видавничого відділу Києво-Печерської Лаври ієромонах Лонгин (Чернуха). Вони подарували редакторському колективу ікону „Собор усіх преподобних Києво-Печерських” і повне зібрання „Житій святих” у дванадцяти томах.
„Мені неодноразово щастило брати участь у міжнародних зустрічах разом з Євгеном Чіквіним, — зазначив керівник прес-служби УПЦ Василій Анісімов. — І завжди він радував аудиторію своїми прекрасними виступами. В основі його доповідей — численні статті, які протягом двадцяти років перевидають найпопуляніші газети та журнали різних країн Європи. Євген Чіквін увійшов в історію світової журналістики, як прекрасний публіцист, аналітик та мудрий редактор”.
Уже довгий час редакція журналу „Православний огляд” тісно співпрацює з видавничим відділом Києво-Печерської Лаври. Зараз творчі колективи обох інформаційних структур здійснюють спільний проект — видання „Супрасльського Ірмологія”, який нещодавно знайшли в київських книгосховищах.
„Україну та Польщу, як видатні центри книговидавництва, єднає діяльність нашого земляка диякона Івана Федорова, — відмітив ієромонах Лонгин (Чернуха). — Наше головне завдання на сьогодні полягає в тому, щоб спільними зусиллями зберегти за цими країнами звання „Центр книгодрукування”. Для цього є всі необхідні умови: з кожним роком збільшується кількість православних журналістів, письменників, друкарів. У книгосховищах знаходять зразки видавничої справи стородавньої Русі, на які можна орієнтуватися у цій діяльності. Велика кількість людей має бажання виступити меценатами, і, тим самим, зробити свій внесок у справу відродження духовності. Тож, слово за нами...”
„На мою думку, журнал „Православний огляд” — це енциклопедія православної публіцистики, — сказав архієпископ Щеквинський Єремія. — Дуже приємно, що в одному номері журналу читач може знайти статті, які висвітлюють різні аспекти православного богослов’я, духовного та парафіяльного життя, історії Церкви, а також відповідають на найбільш актуальні питання, що хвилюють суспільство. Все це говорить про те, що до редакції журналу входять не просто журналісти-професіонали, а ще й сумлінні православні віруючі, яким не байдужа доля Православної Церкви”.
Сам Євген Чіквін назвав редакцію „Православного огляду” годинниковим механізмом, у якому немає жодної деталі, яка б не відігравала своєї конкретної ролі у створенні проекту і яку можна було б назвати неважливою.
„Не можу сказати, що я повноцінний редактор, тому що навчався цій справі самостійно, — зазначив Євген Чіквін. — Сьогдні наш колектив намагається здійснити проекти, що свідчать про наше спільне історичне минуле, перш за все, між слов’янами. На мою думку, треба було б перевидати труди заблудовських першодрукарів, які створили тут свої перші книги. Творчі досягнення наших пращурів диякона Івана Федорова та Перта Мстиславця, які творили в Польщі, Росії, Білорусії та Україні, неоціненні. Для мене також велика честь отримати орден преподобного Нестора Літописця, оскільки Блаженнішого Митрополита Володимира я знаю ще з 80-х років, як авторитетного ієрарха. Я вдячний йому за пам’ять про скромні труди нашого колективу”.
Привітав творчий колектив „Православного огляду” професор Краківського і Венеціанського університетів Олександр Наумов. На його думку, цей альманах виконує одну з найважливіших функцій Православної Церкви — місіонерську, адже сьогодні, як ніколи, проповідь слова Божого не може обмежуватися храмовим богослужінням.
„Маючи велику довіру з боку суспільства, ми, православні віруючі, не маємо права йти шляхом конфлікту, — сказав професор Олександр Наумов. — Сьогодні перед нами, можливо, вперше відкривається можливість з повною силою свідчити про Істину Православ’я. Дедалі частіше ми чуємо поняття „соціальний пастирь”. Йдеться про священика, який вийшов з проповіддю слова Божого за церковну огорожу. Далеко не завжди достатньо одного вміння повчати, щоб бути повноцінним священиком. Набагато важливіше особистий життєвий приклад, який показує оточуючим всю висоту відповідальності за свої дії та віри в Бога. Дуже важливо, щоб все це поєднувалося в особі парафіяльного священика. У цьому випадку приклад особистого життя, стосунки між матушкою та дітьми, з паствою були б моральним ідеалом тої безперечної чистоти, з якою всі можуть порівнуювати своє життя і, тим самим, будувати чисте майбутнє”.
Насамкінець в місті Заблудові єпископ Косовський і Метохійський Артемій здійснив чин освячення пам’ятника друкарям, які видали перші книги кириличного друку в друкарні, заснованій князем Григорієм Хоткевичем. За богослужінням молилися не тільки вірні чада Польської Православної Церкви, але й численні літератори, журналісти, книговидавці та викладачі-філологи з різних країн Західної Європи, адже диякон Іван Федоров та Петро Мстиславець увійшли в історію не тільки як подвижники благочестя, але й як взірці для багатьох спеціалістів у цій галузі.
Підготували Олександр Андрущенко і Володимир Свистун09.06.2005. КИЇВ. У Палаці мистецтв "Український дім" відбувся круглий стіл, присвячений проблемі дітей-сиріт
У засіданні круглого столу "З любов’ю та турботою до дітей", що його відкрив Президент України Віктор Ющенко, взяли участь політики, представники релігійних організацій та ЗМІ, керівники дитячих закладів та благодійних фондів, спортсмени та естрадні виконавці – всі, хто може сприяти реформуванню державної системи допомоги дітям-сиротам. Українську Православну Церкву на форумі представляв Голова Місії соціальної допомоги дітям архімандрит Філарет (Кучеров).
Головною метою заходу була презентація Міністром у справах молоді та спорту Юрієм Павленком "Програми реформування системи захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування".
Зараз в Україні кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування наближається до 100 тисяч і більшість з них перебуває в інтернатах. Близько 52 тисяч сімей (104 тисячі дітей) перебувають на обліку як такі, що не забезпечують належний догляд за дитиною. Існуюча система інтернатів не дає повноцінного виховання таким дітям, тому потрібно шукати нові форми роботи, у тому числі за участю благодійних та релігійних організацій. Альтернативою інтернатам можуть стати дитячі будинки сімейного типу, церковні дитячі будинки, а також прийомні сім’ї, ефективність яких підтверджується світовим досвідом. В Україні вже 1200 дітей виховуються в 130 дитячих будинках сімейного типу.
Програмою реформування передбачається всебічна допомога держави таким дитячим будинкам, спрощення механізму усиновлення, а також створення єдиного банку даних дітей-сиріт, потенційних опікунів та прийомних батьків.
Під час своєї доповіді Президент зазначив: "Церква повинна вести набагато більшу соціальну роль, ніж це є зараз. Вона має стати тими дверима, до яких дитина завжди може постукати і їй відкриють. А релігійні організації можуть розраховувати на всебічну допомогу з боку держави в цій справі".
В єпархіях Української Православної Церкви вже діють окремі проекти такого напрямку, зокрема Місія соціальної допомоги дітям, якою організовано дитячий притулок в селищі Тетерів Бородянського району на Київщині.
09.06.2005. КИЇВ. У загальноосвітніх школах буде введено новий предмет - "Християнська етика"
Під час роботи круглого столу "З любов’ю та турботою до дітей", що проходив у Палаці мистецтв "Український дім", Президент України Віктор Ющенко висловив ідею впровадження навчального курсу християнської етики в загальноосвітній школі з 1 вересня цього року. У своєму слові Президент, зокрема, сказав: "Що стосується назви, ще прийдеться вирішити, але суть одна – йдеться про Бога, про віру. У цьому випадку не ставиться за мету якесь однобічне висвітлення цього питання в контексті конфесійному, а ставиться за мету, дійсно, взяти найбільш загальні підходи всіх Церков. Я думаю, що Міністерство освіти за два-три місяці встигне проробити це питання і впровадити спеціальний курс".