20.06.2005. КИЇВ. Форвард італійського „Мілану” та соліст групи „Океан Ельзи” допомагають дітям-сиротам столиці

Половина коштів (більше одного мільона євро), зібраних під час благодійного матчу між командою зірок італійської естради і клубом „Мілан”, була переведена на рахунок дитячих будинків міст Переяслав-Хмельницького і Володарки Київської області. З цією ініціативою виступив видатний українській футболіст, постійний прихожанин Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври Андрій Шевченко, який грає у складі „Мілану”.
„Я з великою радістю згадую роки свого дитинства, — зазначив футболіст. — Добрі дитячі посмішки, шутки, галасливі ігри — згадка про все це допомагає у години скрути. Діти — це не тільки наше майбутнє, але й наша сучасність. Ми не маємо права жити, не звертаючи уваги на наше оточення. А оточує нас не тільки добро. Бездомні діти та діти з малозабеспечених родин — це те, що багатьом заважає засинати спокійно. Я не можу дивитися в ті дитячі очі без сліз. Інколи здається, що мудрості в них більше, ніж у дорослих. І це не від щасливого життя. Ця мудрість з’явилася в очах мільонів дітей нашої країни в результаті страшної і нещадної боротьби за виживання. Саме усвідомивши це, багато хто сьогодні прагне покращити долю дітей-сиріт”.
Цікаво, що завдяки зусиллям Андрія Шевченко, матч у Мілані змогла відвідати група дітей з Київської області.
Осторонь від проблем дітей сиріт і малозабеспечених родин не залишається і соліст вітчизняної групи „Океан Ельзи” Святослав Вакарчук. Він активно співпрацює з Місією соціальної допомоги дітям і систематично бере участь у фомумах і конференціях, присвячених проблемам виховання дітей-сиріт.
Допомога беспритульним дітям не може обмежуватися матеріальним фактором. Більшість дітей, опинившись на вулиці, перетворюється у потенціальних злочинців і ніхто не зможе адаптувати їх до нормального суспільного життя краще, ніж православний священик. У зв’язку з цим представники Місії соціальної допомоги дітям працюють над створенням спеціальної комплексної програми для перевиховання беспритульних дітей. Уроки недільної школи, паломництва по храмах і монастирях, праця, відпочинок у православних дитячих таборах — все це використовується священослужителями для того, щоб зробити з зовсім ще юних потенціальних злочинцев сумлінних православних християн.
„Соціальна робота Православної Церкви з дітьми-сиротами в нашій країні знаходиться на високому рівні, — зазначив голова Місії соціальної допомоги дітям архімандрит Філарет (Кучеров). — У своїй діяльності ми використовуємо цей колосальний досвід. Ми зовсім не ставимо собі за мету зробити з беспритульних хлопчиків і дівчаток православних священиків і черниць. Наша мета — зробити їх православними віруючими, зміцьнити їх духовний стрижень, щоб, живучи у суспільстві, вони завжди відповідали гріху: „Ні!” У майбутньому вони не тільки зможуть виховувати свої родини в православній вірі — знань, які учні отримають у стінах нашої Місії, буде достатньо для того, щоб вести недільні школи, катехізаторські курси та, навіть, працювати в православних інформаційних структурах”.
Високо оцінив місіонерську діяльність Місії соціальної допомоги дітям та співпрацю Православної Церкви зі світськими благодійними організаціями Міністр у справах молоді та спорту Юрій Павленко.
Цього року планується провести чимало длагодійних акцій, кошти від яких підуть на покращення умов існування дітей-сиріт. Більшість з проектів пройде під патронатом Президента України.

Підготував Олександр Андрущенко

20.06.2005. ЛЬВІВ. Священики єпархії запропонували представникам державної системи освіти допрацювати програму предмету „Етика”, перш ніж внести її до шкільної програми

Духовенство Львівської єпархії на загальних зборах розглянуло питання про введення з 2005-2006 навчального року у навчально-виховний процес загальноосвітньої школи як обов’язкового дисципліни „Етика”. Зміст програми цього предмету, на думку учасників регіональної наради з питань християнської етики та християнського виховання, є некоректним з наукового погляду і буде сприяти системному руйнуванню особистості і нівелюванню моральних цінностей серед дітей та молоді а, отже, і всього суспільства.
У зв’язку з цим, священнослужителі Львівської єпархії вважають недопустимим введення в загальноосвітніх школах України, зокрема Львівщини, предмету «Етика», який в багатьох розділах відкидає споконвічну християнську культуру та благочестиві традиції нашого українського народу і суперечить християнській моралі.
Вони звернулися до громадськості з пропозицією створити робочу групу у складі представників Міністерства освіти і науки та традиційних християнських церков України з метою доопрацювання програми предмету „Етика”.

20.06.2005. ЛЬВІВ. Прес-служба єпархії спростувала твердження про масові вбивства православних віруючих на території області

У журналі „Перший і останній” (№4 за квітень 2005 р.) була надрукована стаття „Гоніння на Україні”, в якій йдеться про те, що біля Збруча у лісі знаходиться привославний скит, в якому мешкало шістнадцять осіб, і всі вони були вбиті. У кінці публікації подається список вбитих: ієромонах Геронтій, черниця Мотрона, черниця Феофанія, інокиня Фекла, послушниці Анна, Ольга, Лідія, Марія, Клавдія, Ксенія, Галина, Єфросинія, Валентина, Євдокія.
У зв’язку з появою матеріалів про гоніння на православних з масовими вбивствами під населеним пунктом Збруч Львівської області прес-служба єпархії звернулася до вірних Української Православної Церкви з роз’ясненням.
„Факт вбивства ієромонаха Геронтія, черниць і послушниць на території Львівської області нам невідомий. Представники розкольницьких і греко-католицьких релігійних громад Галичини також не підтверджують цих повідомлень. До того ж, у Львівській області немає населеного пункту під назвою Збруч, а є лише одноіменна річка, що тече на території Тернопільської області”.

17.06.2005. КИЇВ. Міністр внутрішніх справ України вважає духовне виховання найважливішим фактором у справі підготовки правоохоронців

16 червня на навчальній базі Внутрішніх військ МВС України, що знаходиться в передмісті столиці Петрівцях, відбувся міжнародний семінар на тему: „Комплексні змагання з професійно-прикладних видів спорту”. В обговоренні наболілих питань, що виникають під час військово-патріотичного виховання майбутніх правоохоронців, взяли участь фахівці з силових структур України, а також представники правоохоронних органів Італії, Іспанії, Російської Федерації, Республік Молдови та Білорусі. Мета заходу — обмін досвідом та визначення шляхів подальшого розвитку міжнародної співпраці з питань удосконалення підготовки підрозділів спеціального призначення.
Після засідання фахівці з різних країн світу на чолі з Міністром внутрішніх справ України Юрієм Луценком оглянули військові навчальні полігони. Правоохоронці продемонстрували свою майстерність, і присутні змогли оцінити рівень силової та вогневої підготовки курсантів. Фахівці були вражені високим рівнем натренованості міліцейських собак, тим, як швидко бойовики Внутрішніх військ звільнили заручників і нейтралізували злочинне угрупування. Делегація також спостерігала за показовими поєдинками з рукопашного бою на право володіння червоним беретом.
Почесним гостем на заході був голова Синодального військового відділу УПЦ архієпископ Львівський і Галицький Августин, який бере активну участь у військово-патріотичному вихованні курсантів цього навчального центру. На території тренувального полігону розташовані два православні похідні храми, де регулярно звершуються богослужіння, а правоохоронці мають змогу сповідатися та причащатися Святих Христових Таїн. Постійно поповнюється парафіяльна бібліотека. До того ж співробітники Синодального військового відділу читають лекції на морально-етичні теми для особового складу частини.
„Історія не знає жодного випадку, коли б війсьвовослужбовці обійшлися без Божої допомоги, — зазначив архієпископ Августин. — Православні священики добре розуміють, чого потребує людина в екстремальних умовах, коли під загрозою опиняється власне життя і безпека оточуючих. Інструктори та наставники повинні виховувати не кіборгів, не знищувачів, а воїнів і визволителів. Військовослужбовець, як ніхто, повинен відчувати небезпеку. Хто ж, як не священик, навчить майбутніх правоохоронців використовувати свої знання та навички правильно. Праця в правоохоронних органах — це служіння Богові та ближньому. І лише якщо всі, від командира до звичайного громадянина, зрозуміють це, ми зможемо побудувати сильну державу”.
Після змагань Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко відповів на запитання журналістів. Особливу увагу він приділив значенню духовного фактора у справі підготовки співробітників органів внутрішних справ.
„Сьогодні я мав бесіду з православними священиками, — сказав Міністр. — Якщо раніше ми говорили, що Церква не навчить військовослужбовців нічому поганому, то сьогодні ми говоримо, що, знання, які курсанти отримують під час пастирських бесід, конче необхідні у житті. Якщо ще п’ять років тому ми говорили, що Церква приносить велику користь, то сьогоднішній досвід показує, що ми не маємо права йти і когось захищати без Божого благословення. Тому мені дуже приємно, що наші військовослужбовці мають можливість виховувати не тільки тіло, але й душу”.
Навчальний центр Внутрішніх військ МВС України постійно відвідують студенти Київських духовних шкіл. Завдяки їх розповідям про життя та подвиги святих воїнів, багато хто з військовослужбовців прийняв православну віру. Також правоохоронці завжди з великою радістю слухають богослужбові піснеспіви у виконанні семінарського хору. Представники Синодального військового відділу та керівники правоохоронних органів дійшли одностайного висновку, що користь від спілкування курсантів і студентів духовних шкіл неоціненна. Архієпископ Августин висловив думку про доцільність організації спільних навчальних таборів. Таким чином, військовослужбовці долучатимуться до православної віри, а семінаристи отримають прекрасну фізичну та психологічну підготовку в спортивно-польових умовах.

Підготував Олександр Андрущенко

14.06.2005. КИЇВ. Випускники Військово-медичної академії отримали благословення Цервки біля мощей преподобного Агапіта Печерського

Сьогодні, 14 червня, Блаженніший Митрополит Володимир у співслужінні архієпископа Львівського і Галицького Августина, архієпископа Переяслав-Хмельницького Митрофана, архієпископа Вишгородського Павла, єпископа Мукачевського і Ужгородського Агапіта, а також священиків єпархії звершив святкову Божествену літургію в Трапезному храмі Києво-Печерської Лаври з нагоди дня пам’яті преподобного Агапіта Печерського.
Цей подвижник благочестя завдяки своїм трудам та молитовному подвигу здобув від Бога дар лікувати найскладніші людські недуги, причому робив це бескоштовно. Він був послідовником рівноангельного способу життя преподобного Антонія та свідком його чисельних чеснот.
Унікальність преподобного Антонія полягала в тому, що він зцілював людей своїми молитвами. Але, приховуючи свій дар, він подавав хворим ліки власного виробництва. Преподобний Агапіт бачив це і трудився багато років, аби стати схожим на свого вчителя. Коли хтось із братії хворів, він залишав свою келію та доглядав стражденного. Отже, наслідуючи подвиги та дари преподобного Антонія, блажений Агапіт сподобився бути причасником тієї ж благодаті. Чутка про нього розповсюдилася по багатьох містах Київської Русі, і ніхто не залишався без зцілення своїх недугів.
День пам’яті преподобного Агапіта Печерського — це ще й день тезоіменитства єпископа Мукачівського і Ужгородського Агапіта. Ієрархи, священики та віруючі привітали владику з Днем ангела.
„З моменту прийняття совго чернечого постригу я постійно відчуваю підтримку преподобного, — говорить єпископ Агапіт. — Його молитвами я долав такі складності, які одніми людськими зусиллями подолати просто неможливо. Подвиг преподобного Агапіта надихав, надихає і надихатиме на визначні звершення ще багато поколінь. Цей святий зробив все можливе, щоб людсво не дізналося про його дар зцілення. Але Господь прославив його на весь світ. На мою думку, поєднання прекрасних фізичних здібностей і смирення, які були притаманні особистості подвижника — це і є основні компоненти, завдяки яким людина стає по-справжньому щасливою”.
По закінченні Божественної літургії сотні віруючих на чолі з духовенством пройшли Хресним ходом з мощами преподобного до Хрестовоздвиженського храму, що на Ближніх печерах.
Вклонитися мощам угодника Божого прийшли також викладачі та випускники Української військово-медичної академії. З благословення Блаженнішого Митрополита Володимира, голова Синодального військового відділу УПЦ архієпископ Львівський і Галицький Августин відслужив біля раки з чесними мощами подячний молебень.
„Військові медикиУкраїни започаткували добру традицію, — зазначив архієпископ Августин, — вже третій рік у день пам’яті преподобного Агапіта, лікаря безмезного, випускники Військово-медичної академії приходять до святої Лаври і на Ближніх печерах біля мощей преподобного отримують церковне благословення на лікарську діяльність. Кожна робота потребує благословення та молитовної підтримки, а лікарська справа тим паче, адже це не просто робота, а служіння, повязане з людським життям і добробутом суспільства”.
Потім начальник академії генерал-майор військової медичної служби Володимир Вороненко та інші військові і лікарі були нагороджені орденами преподобного Агапіта Печерського — за визначний внесок у справу розвитку в Україні військової медицини. Дякуючи їм, пацієнтами і лікарями багатьох військових госпіталів духовно опікуються православні священики, а студенти духовних шкіл читають лекції у військово-медичних навчальних закладах.
„У день пам’яті преподобного Агапіта Печерського, коли ми маємо можливість вклонитися його мощам, я хочу сказати, що для нас, лікарів, це має принципове значення, — говорить генерал-майор Володимир Вороненко. — Я вважаю, що лікарі повинні поєднувати лікування душі і тіла. Коли є це поєднання і віра в Бога, ми можемо говорити про служіння і Богові, і нашій Україні. Ми повинні виховувати наших лікарів так, щоб вони будували свою лікарську практику так, як це робив преподобний Агапіт. Історія знає багато прикладів, коли лікарі були великими пастирями душ людськіх. Ми постійно займаємося вивченням церковної спадщини, і це дає нашім військовим лікарям можливість з гуманністю та добротою підходити до людини. Для нас велике свято бути сьогодні тут”.
Особливість цієї події в тому, що дипломи про закінчення випускникам Військово-медичної академії вручив архієпископ Августин. Він також нагородив їх Архієрейськими грамотами, адже більшість курсантів академії вважають себе православними. Цікаво, що після дев’ятирічного навчання в стінах академії, вони пригадують не тільки тренування, лабораторні роботи та іспити в аудиторіях, а й бесіди зі священниками, відвідування храмів і монастирів, а також лекції студентів Київських духовних шкіл.
Підготував Олександр Андрущенко