02.08.2005. ПОЛТАВА. Люди, які вживали наркотики чи алкоголь, зібралися до терапевтичного табору аби спільними зусиллями допомогти одне одному

На мальовничому березі с. Михайлівка Деканського району Полтавської області 15 липня відкрився п’ятий терапевтичний наметовий табір «Повернення любові». У таборі проходять терапію люди, які вживали наркотики, алкоголь, а також ВІЛ-позитивні.

Хімічно залежна людина, яка тривалий час вживала якусь речовину, проходить багато етапів різних змін: фізичних, психологічних і духовних. Оточуючі бачать ці зміни, але вона навіть не здатна усвідомити, що саме відбувається в її душі. Тому, вирвавшись із звичайного кола спілкування, з буденності, можна побачити своє власне Я: якою я є людиною? Тим паче, коли навколо люди, які тебе розуміють, які вживали наркотики, але вирвалися з тенет залежності, які готові сказати з любов’ю, що в тобі не так, і що саме ти зараз відчуваєш.

Проводить літній табір благодійна асоціація «Світло надії» м. Полтава, директором якої є православна віруюча Таміла Котляревська. Організація також проводить щотижневі терапевтичні групи для людей, які вживають хімічні речовини. При групах проходять катехізаційні курси, які проводить секретар Полтавської єпархії протоієрей Георгій Звєрєв. Цього разу у таборі не вистачало священика, але на майбутній рік, як кажуть організатори, цей недолік буде виправлено.

02.08.2005. КИЇВ. Віднайдені перші муровані будівлі Київської Русі

Вже декілька днів тривають археологічні розкопки біля фундаменту Десятинної церкви. Ця ділянка неодноразово була об’єктом дослідження як для вітчизняних істориків, так і спеціалістів з-за кордону. У зв’язку з цим у киян і гостей міста виникає питання, а що, власне, там можна шукати.

Коментуючи ситуацію, начальник архітектурно-археологічної експедиції Інституту археології НАН України Глеб Івакін пояснив, що археологи не ставлять собі за мету знайти цінні скарби під фундаментом стародавньої церкви. Вони намагаються професійно розкрити фундаменти, ажде без цього не може йти мова ані про дослідження цієї ділянки, ані, тим більше, про реставраційні роботи, які незабаром мають початися.

„Сьогодні триває тільки перший етап досліджень наших спеціалістів, — говорить Глеб Івакін, — до цього часу археологічна наука так і не знала, що ж саме знаходиться під тою поверхнею, на якій камінням викладено орієнтовний план фундаментів. А там, на жаль, виявився і гравій, і асфальт і дуже багато видів грунтових порід післявоєнного часу. Завдяки дослідженням ми побачили, на якій глибині знаходяться залишки фундаментів Десятинної церкви. А це дуже важливо, адже саме звідси починалася вся мурована архітектура Київської Русі.

Залишки X-го століття дають нам цінну інформацію з різних аспектів матеріальної та духовної культури наших пращурів. До речі, зразків таких давніх архітектурних залишок немає в жодному архітектурно-археологічному музеї України. Для історичної науки дуже важливо, щоб ми змогли довести до кінця це дослідження та залишили його результати нашим нащадкам, у яких, навпаки, будуть більш потужні ресурси та тонкі інструменти для наукової роботи”.

01.08.2005. ПОЛТАВА. На Полтавщині відновлять храм, побудований предками Миколи Гоголя

У селі Гоголево, що на Полтавщині, розпочалися роботи по відновленню храма на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Історична цінність храму полягає в тому, що кошти на його будівництво в 1812-му році виділила бабуся відомого письменника Миколи Гоголя.

У 50-ті роки XX століття церква була зруйнована. На даний момент створена ініціативна група, яка займатиметься відродженням храму. До такого рішення мешканці Гоголево прийшли ще й тому, що незабаром світова спільнота святкуватиме 200-річчя з дня народження їхнього знаменитого земляка Миколи Васильовича Гоголя.

01.08.2005. КИЇВ. Православні віруючі з вадами слуху отримали можливість дивитися фільми „Житія святих” з сурдоперекладом

Цими днями завершено сурдопереклад серії документальних фільмів „Житія святих”, створеної Головною редакцією телевізійних програм Української Православної Церкви. Це фільми про княгиню Олександру — засновницю Київського Свято-Покровського монастиря, про преподобних Антонія та Феодосія Печерських, про блаженного старця Феофіла, преподобного Аліпія Іконописця та преподобного Кукшу, Одеського чудотворця.

Зараз ведеться робота з сурдоперекладу фільмів про святителя Петра Могилу та преподобного Амфілохія Почаєвського.

Переклад цих фільмів на мову жестів робиться для того, щоб люди, які мають вади слуху, змогли дізнатися про життя та діяльність угодників Божих, які своїм власним прикладом вказали нам, як треба жити згідно з Законом Божим. Подібні проекти дають можливість людям, які не чують, більше дізнатися про Православ’я.

У майбутньому планується видання православного відеословника жестів. Над цим проектом працюють сурдопееркладачі вищої категорії, спеціалісти з православних громад глухих за підтримки православного Центру глухих людей „Слово”.

До словника увійде до 700 термінів, що зустрічаються у Святому Письмі та в богослужебних текстах.

29.07.2005. КИЇВ. Вітчизняні вчені вважають розкопки біля фундаменту Десятинної церкви новою сторінкою в археологічній науці

Цими днями співробітники Інституту археології НАН України розпочали археологічні розкопки біля фундаменту Десятинної церкви. Дослідники поставили собі за мету професійно розкрити фундамент стародавньої споруди, який найближчим часом планується реставрувати.

За словами спеціалістів, на кожному квадратному метрі цього унікального пам’ятника духовності і культури можна зробити цінні історичні знахідки. Заглибившись у землю лише на півтора-два метри, археологи вже відшукали шість поховань, фрагменти мозаїк, посуду і, найголовніше, знайшли фундамент прибудованого до Десятинної церкви приміщення XII століття. Це дуже цінна знахідка, адже до цього часу не було відомо, що біля Десятинної церкви були додаткові приміщення. Ця прибудова є новим матеріалом у вивченні архітектури Десятинної церкви.

Також деякі ділянки фундаменту стародавнього храму вже «звільнено» від численних вікових пластів грунту та каміння.

Багато цікавої інформації стоїть і за знайденими похованнями. Коли кияни більш-менш прийшли у себе після татаро-монгольської навали, серед руїн Десятинної церкви було влаштовано невеличкий храм в ім’я святителя Миколая. Саме у день його пам’яті, за словами одного з літописців, обвалилася стародавня церква.

Наприкінці XVI століття храм опинився у руках уніатів, але 1635 року його повернув православним святитель Петро Могила. Згодом митрополит вирішив розібрати стару церкву та розпочав будувати нову. Спорудивши храм, його освятили на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Церква складалася з кам’яної вежі, яка утворювала колись південно-західний кут Володимирового храму, та дерев’яного притвору. У XVII столітті навколо цієї церкви розташувався міський цвинтар. Археологи вважають, що знайдені нині кістки належать киянам, які були поховані біля храму на честь Різдва Божої Матері у XVII столітті.

Десятинна церква була першою кам’яною церквою Київської Русі. Її побудували руські та візантійські майстри на честь Різдва Пресвятої Богородиці за часи великого князя Володимира, який виділив на цю справу десяту частину прибутків княжого двору — десятину. Звідти і пішла назва пам’ятника.

На початку XI століття під час великої пожежі вона була сильно пошкоджена. Пізніше її відбудували. Крім головного престолу, церква мала ще два додаткових — на честь рівноапостольного князя Володимира та святителя Миколая. У церкві був похований великий князь Київсьий Володимир Святославович, його дружина — візантійська царівна Анна, також сюди був перенесений з Вишгороду прах княгині Ольги.

Під час татаро-монгольської навали церква повністю згоріла, так що святителю Петру Могилі вдалося побудувати лише маленький храм на честь святителя Миколая. Тільки 1758 року храм був відбудований. У 1828 році розпочалося будівництво нової Десятинної церкви, яке завершилося 15 липня 1842 року.

На початку 30-х років XX століття Десятинна церква була зруйнована у зв’язку з намірами радянської влади побудувати на цьому місці урядовий квартал.
На думку спеціалістів, археологічні розкопки біля легендарного фундаменту, що розпочалися цими днями, стануть першим кроком на шляху до відродженя цієї шанованої святині.

Підготував Олександр Андрущенко