09.09.2005. СІМФЕРОПОЛЬ. До 150-річчя закінчення Кримської війни по усіх загиблих вояках були відслужені панахиди

З благословеннюя митрополита Сімферопольського і Кримського Лазаря, у рамках циклу пам’ятних заходів, присвячених 150-річчю закінчення Кримської війни, в Сімферополі на Братському військовому цвинтарі (Петровська балка) 9 вересня відбувся мітинг-реквієм на згадку про загиблих. У ньому взяли участь заступник Голови Верховної Ради АР Крим — Василь Кисельов, віце-прем’єр автономії — Віталіна Дзоз, кримчани з різних куточків півострова, військовослужбовці Чорноморського флоту РФ, представники Російської громади Криму, представники громадськості, молодь із кримських вузів тощо.

Розпочався захід панахидою по загиблих захисниках Батьківщини, яку на площі перед каплицею в ім’я св. рівноап. Марії Магдалини у супроводі місцевого духовенства звершив секретар Сімферопольської єпархії протоієрей Олександр Якушечкін. Після панахиди отець Олександр зачитав присутнім вітальне слово митрополита Сімферопольського і Кримського Лазаря, де владика зокрема зазначив, що Кримська або „Східна” війна, як її назвали історики, почалася через те, що „наша православна Батьківщина боролася за право одновірців звершувати богослужіння на Святій Землі і Балканському півострові, як те заповідає Свята Православна Церква, за права братніх слов’янських народів. Коли ж загарбники прийшли на землю нашої Вітчизни, воїни, які покояться на цьому цвинтарі, не посоромили слави своїх предків і до останнього боролися, захищаючи свою землю. Не будемо ж ми, їхні нащадки, забувати про цей славний подвиг і про ту велику жертву любові, про яку говорить нам Христос: „Немає більше за ту любов, ніж хто душу свою покладе за друзів своїх”. Вічна вам пам’ять, гідні сини православної Батьківщини нашої!”

Пам’ятна церемонія продовжилася покладанням вінків до пам’ятника загиблим воїнам, похованим на військовому цвинтарі у підніжжя пагорба, де розташована каплиця,
побудована в XIX столітті на згадку про більш ніж 37 тисяч захисників Севастополя.

Хвилина мовчання тричі переривалася традиційним військовим троєкратним збройовим залпом. Після цього учасники мітингу поїхали до с. Вилино Бахчисарайського району, біля якого відбулося відоме Альмінський бій, де після панахиди по загиблих воїнах учасники мітингу також поклали вінкі до підніжжя обеліска.

08.09.2005. КИЇВ. Архієпископ Августин привітав військових розвідників з професійним святом

7 вересня військовослужбовці, ветерани і працівники структур військової розвідки відзначають своє професійне свято — День військової розвідки України. З нагоди свята у Центральному будинку офіцерів Збройних Сил України відбулося урочисте зібрання та святковий концерт. В урочистостях взяли участь представники керівництва держави, керівний склад Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України, депутати різних рівнів, військовослужбовці та ветерани розвідувальних органів.
Почесним гостем на цьому святі був голова Синодального відділу по взаємодії зі Збройними Силами та іншими військовими формуваннями УПЦ архієпископ Львівський і Галицький Августин.

Владика привітав розвідників з професійним святом та побажав їм витримки, сили волі та мудрості в цьому нелегкому служінні на благо Батьківщини. „Військова розвідка — це складна і делікатна структура, — сказав владика. — Ця служба потребує від військовослужбовців певних якостей та підготовки. Цим людям дуже часто доводиться не називати себе, робити свою благу справу в таємниці, але Господь все бачить. Він не залишить справжніх патріотів своєї Батьківщини без нагороди”.
Насамкінець архієпископ Августин мав бесіду з ветеранами розвідувальних органів, зокрема, з уславленим розвідником, Героєм України генералом-майором у відставці Євгеном Березняком, відомим як „майор Вихор”.

Олександр Андрущенко, спеціально для „Православія в Україні”

08.09.2005. ЛУГАНСЬК. На честь загиблих гірників освячено храм-каплицю

У свято Успіння Пресвятої Богородиці та у день шахтаря у місті Ровеньках Луганської області з ініціативи теркому профспілки було урочисто освячено храм-каплицю на честь загиблих і померлих гірників. Після хресного ходу від виконкому міськради до скверу, розташованому на старому занедбаному цвинтарі, де тепер постала каплиця, митрополит Луганський і Старобільський Іоанникій відслужив подячний молебень.

Того дня на освяченні храму зібралося багато городян: шахтарів, будівельників, духовенства. Адже Ровеньки — місто особливе. Видобуток вугілля тут — головне джерело життя. Вже третє століття історія міста пов’язана з однією з найнебезпечніших професій — гірняцькою працею. Пам’ять про тих, хто як ніхто інший за життя радів кожному променю сонця, в глибокій пітьмі, далеких забоях і лавах добував «чорне золото», втілилася у куполах храму, під зводами яких тепер підноситиметься щоденна молитва про живих і покійних.

— В останні п’ятнадцять важких років Ровеньки вистояли в сум’ятті політичних й економічних перипетій, — говорить протоієрей Олександр Авдюгин — настоятель Свято-Духова собору, до якого приписаний новий храм-каплиця. — Наші гірники не страйкували, наші шахти не закрилися. І все це, з милості Божої, завдяки праці нашого керівника Астрова-Шумилова, який 22 роки був керівником шахтарського холдінгу і тресту, а нині народний депутат України, а також молитвам священнослужителів і парафіян 14 нових приходів, відкритих за ці роки. Тому серед перших, кого відзначив владика Іоанникій у своєму зверненні і нагородив, були парафіяни-гірники, і серед них — Геннадій Костянтинович Астров-Шумилов.

Храм-каплиця споруджений на честь святих і праведних Богоотців Іоакима і Анни. У новому районі Ровеньків — п’ятикупольный собор на честь Різдва Богородиці, і якщо говорити про вшанування пам’яті предків, батьків, хіба не являють наочний приклад цієї пам’яті саме батьки Пресвятої Діви Марії?

— Успіння Пресвятої Богородиці — свято особливе, — продовжує отець Олександр. — Багато хто і сьогодні не розуміє, як православні можуть радісно зустрічати день, коли вмирає Діва Марія? Хоча саме в цьому святі — яскравий прояв величі нашої віри. У день Успіння органічно єднається світ горній і дольний, смерть стає не апокаліпсисом конкретної людини, а лише однією з подій нашого життя, за яким — нова сутність, нова реальність. Богородиця Своїм Успінням говорить нам, що для кожного можливий цей шлях переходу в іншу іпостась, потрібна лише віра, любов і практичне втілення цієї любові.

07.09.2005. ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ. На місці колишнього табору військовополонених у військовій частині освячено каплицю

3 вересня у військовій бригаді Володимир-Волинського архієпископ Володимир-Волинський і Ковельський Симеон освятив каплицю на честь святого благовірного князя Олександра Невського, побудовану на території бригади. Колись на цьому місці був табір військовополонених.

На освяченні каплиці зібралося більше 450 чоловік особового складу. Після освячення архієпископ Симеон від імені Блаженнішого Митрополита Володимира вручив командиру бригади полковнику І. І. Колеснику орден Іллі Муромця 3 ступеня. Підполковник І. В. Герасим’юк отримав медаль за заслуги перед Церквою, а деякі солдати з рядового складу отримали грамоти.

У своєму слові до присутніх військовослужбовців архієпископ Симеон побажав їм успіхів у бойовій та гуманітарній підготовках, мужності і досвіду у несені військової служби. Також владика наголосив, що так, як під час бою вони можуть отримати підтримку, спираючись на плече свого співслужбовця, так само вони можуть у тяжку хвилину прийти до цього малого дому Божого і знайти підтримку Божу, Божої Матері і св. Олександра Невського.

Після архієпископа Симеона слово привітання сказала матушка Стефанія ігуменя монастиря с. Зимне Володимир-Волинського району Волинської обл. У дар новоосвяченій капличці матушка Стефанія подарувала ікону Божої Матері «Аз єсмь з вами і ніхто же на ви».

Після освячення усьому особовому складі було роздано іконки святого Олександра Невського.

07.09.2005. КИЇВ. Державна влада високо оцінила соціальну та благодійну діяльність Української Православної Церкви

Про це сказав заступник міністра охорони здоров’я України Віктор Рибчук під час круглого столу „Роль Церков і релігійних організацій у національній відповіді на епідемію ВІЛ/СНІДу в Україні”, який пройшов цими днями в конференц-залі міністерства охорони здоров’я. Керівники медичних закладів столиці, лікарі, вчені, викладачі медичних факультетів, а також представники традиційних християнських конфесій і релігійних організацій зібралися для того, щоб обговорити роль Церков і релігійних організацій у формуванні та впровадженні в суспільну систему цінностей відповіді на епідемію ВІЛ/СНІДу. Учасники форуму висловили занепокоєння швидким розповсюдженням в країні хвороби, яка останнім часом набула загрозливого характеру епідемії. Під час бесіди лікарі та науковці заслухали доповіді представників традиційних християнських конфесій, що характеризують стан соціальної діяльності релігійних громад у столиці та інших регіонах України.

„Нарешті прийшов той час, коли Уряд України повернувся обличчям до Церкви, — сказав заступник голови Синодального відділу благодійності та соціального служіння УПЦ диякон Іоанн Діденко, — до тої діяльності, яку вона щодня здійснює на благо людства. Сподіваємося, що більшість наших проектів знайдуть підтримку серед посадовців. У церковних людей є знання, ентузіазм, уміння, і, найголовніше, колосальний досвід, але багато соціальних проектів, направлених на допомогу та полегшення страждань ВІЛ-інфікованих сьогодні дуже потребують підтримку на державному рівні. Важливо також, що на цю зустріч прийшли саме ті представники традиційних християнських конфесій і релігійних організацій, які безпосередньо займаються соціальною діяльністю. Це дало нам змогу обмінятися досвідом і допомогти одне одному знайти відповіді на хвилюючі питання”.

Лікарів і посадових осіб зацікавила богословська точка зору Української Православної Церкви щодо проблеми ВІЛ/СНІДу. Учасники круглого столу дійшли одностайної думки про те, що Православній Церкві та іншим релігійним організаціям, які мають значний духовний вплив на суспільство та доступ до різних верств населення, необхідно надати можливість брати активну участь у всіх заходах протидії епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні, ким би вони не організовувалися. Також вони погодилися з тим, щоб включити програми з профілактики, емоційної та духовної підтримки, консультування, догляду та підтримки страждаючих, розроблені священнослужителями, до заходів соціальної діяльності державних органів і суспільних організацій, які займаються профілактикою ВІЛ/СНІДу.

„Співпраця Синодального відділу благодійності та соціального служіння УПЦ з медичними закладами країни приносить добрі плоди, — говорить заступник міністра охорони здоров’я Віктор Рибчук. — Ми відкриті для будь якого конструктивного діалогу, готові допомогти у реалізації соціальних проектів, які можуть полегшити людські страждання. Ми також відчуваємо полегшення від того, що православні християни не залишаються осторонь від проблеми ВІЛ/СНІДу. Церква має чималий вплив на суспільство, тому я впевнений, що священнослужителі зможуть донести людям, що ВІЛ-інфікований відчуває потребу перш за все у співчутті та моральній підтримці”.

Учасники круглого столу дійшли одностайної думки, що добровільне та безкорисливе служіння традиційних Церков і релігійних організацій людству сприяє впровадженню у суспільство щирого співчуття, якого так потребують уражені епідемією. Результатом цієї робочої зустрічі стали два звернення — до Всеукраїнської Ради Церков і Уряду країни.
„Просимо Всеукраїнську Раду Церков розглянути можливість формування постійного міжцерковного діалогу з питань ВІЛ/СНІДу. Задля досягнення цієї мети необхідно створити під егідою Всеукраїнської Ради Церков постійно діючий міжцерковний комітет з питань ВІЛ/СНІДу”, — говориться у документі.

У своєму зверненні до Уряду учасники зустрічі наголосили на необхідності розглядати духовну та соціальну діяльність Церков і релігійних організацій як важливу складову ефективної протидії епідемії ВІЛ/СНІДу; запроваджувати профілактичні програми, які пропагують духовні та сімейні цінності, вірність у шлюбі, утримання від раннього статевого життя та відповідальну поведінку, що зменшуватиме ризик інфікування ВІЛ; уникати спрощених схем статевого виховання молоді як одного з заходів просвіти з питань ВІЛ/СНІДу; а також сприяти вихованню дітей, починаючи з раннього віку, в дусі поваги сімейних та духовних цінностей.

Насамкінець представники традиційних християнських конфесій поділилися з урядовцями та лікарями своїми пропозиціями стосовно формування відповідної гуманної, доброї та світлої позиції вітчизняних ЗМІ, висвітлення якої сприяло б правильному вихованню суспільства.

Олександр Андрущенко, спеціально для „Православія в Україні”