26.09.2005. СІМФЕРОПОЛЬ. Духовенство та науковці обговорили проблеми та шляхи подальшого розвитку церковної археології

З благословення митрополита Сімферопольського і Кримського Лазаря, в Національному заповіднику „Херсонес Таврійський” відбулася конференція, присвячена церковній археології та археографії „Культура храму: від зовнішнього до внутрішнього”, присвячена пам’яті святителя Мартіна Сповідника, єпископа Римського.

Серед завдань, поставлених перед форумом, можна виділити найбільш актуальні на сьогодні. Це, зокрема, обговорення сучасних тенденцій у розвитку церковної археології та археографії; розкриття зв’язку церковної археології з Літургікою та історією Церкви; координація зусиль вчених в галузі церковної археології та суміжних наук у справі вивчення нашої історії. Також учасники зібрання поставили за мету розкрити значення, місце і роль святителя Мартіна Сповідника, папи Римського, в утвердженні догматичного вчення Православної Церкви.

У конференції взяли участь учені з Росії, України та країн СНД.

Детальніше про форум читайте у матеріалі.

26.09.2005. ДОНЕЦЬК. В єпархії вирішили створити духовно-просвітницький центр, що займатиметься місіонерською та благодійною діяльністю

23 вересня у Донецькому єпархіальному управлінні відбулася нарада під головуванням митрополита Донецького і Маріупольського Іларіона. У зібранні взяли участь священнослужителі, які займаються в єпархії місіонерською роботою, керівники благодійних фондів області, журналісти. Основним на порядку денному стало питання про відкриття в Донецьку єпархіального Духовно-просвітницького центру. Владика Іларіон запропонував концепцію центру, який би включав школу для дітей, катехізаторські курси для дорослих, клуб молодих родин, товариство сестер милосердя.

Крім створення центру, митрополит Іларіон дав своє архіпастирське благословення на продовження роботи в парафіяльних недільних школах єпархії і благодійних фондів.

На нараді також було ухвалене рішення про створення Піклувальної ради для координації зусиль Донецької єпархії і благодійних організацій, що співробітничають із Церквою.

26.09.2005. ДОНЕЦЬК. У Будинку працівників культури відбулася перша зустріч циклу «Невгасима лампада», присвячена Святогірській Лаврі

Зустріч «Святогірська Лавра — святиня, перлина, пам’ять, надія» була присвячена минулому й сьогоденню Святогір’я. Близько 60 художників, театральних діячів, письменників, журналістів, студентів і учнів шкіл 22 вересня стали учасниками захоплюючого дійства, що оповідало про історію Святогірського краю, про реконструкції храмів і пам’ятників архітектури.

Захід благословили благочинний округу протоієрей Володимир Леонов і клірик Свято-Ігнатіївського храму священик Ростислав Карпусь.

Про свої дослідження в галузі краєзнавства Святогір’я розповідав історик і письменник, заслужений діяч культури Володимир Дідов, який присвятив своє життя вивченню історії краю. Яскраво й емоційно розповіла про свої переживання, пов’язані зі Святими горами, музикознавець Будинку працівників культури Людмила Шмарикова. Цього вечора були прочитані вірші про Святогір’я, написані донбаськими поетами, спогади відомих діячів мистецтва про цей край, адже в різний час у цих місцях побували Г. Сковорода, І. Рєпін, А. Чехов, М. Цвєтаєва та інші. Невипадково пролунав запис пісні «Дивлюсь я на небо» у виконанні А. Солов’яненка, адже вона народилася саме у Святих горах. Присутні також переглянули фільм, у якому ожили храми й природа Святогір’я, а також змогли насолодитися фотороботами зі Святогірского циклу Михайла Полтавського.

Перед присутніми виступили з музичними композиціями солістка обласної філармонії Елона Коржевич і ансамбль Донецького вищого училища культури.

За словами постійних відвідувачів православної вітальні, зустріч «Святогірська Лавра —святиня, перлина, пам’ять, надія» — це ще одна можливість залучитися до вищих істин Православної культури.

26.09.2005. КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ. Пам’ятника Папі Римському Іоанну-Павлу II на території міста не буде

Міська Рада змінила своє рішення щодо прийнятої 16 червня цього року постанови про увіковічення пам’яті римського понтифіка та встановлення пам’ятника йому в історичній частині міста.

Як повідомлялося раніше, міська рада ініціювала перейменування скверу в історичній частині Старого Міста-Заповідника Кам’янця-Подільського в ім’я покійного Папи Римського Іоанна-Павла ІІ. Цікаво, що таку пропозицію вніс спочатку депутат місцевої ради, але вона була відхилена за відсутністю заяви від католиків. Незабаром з’явилось і прохання від католиків не тільки перейменувати, але й встановити пам’ятник римському понтифіку.

17 серпня 2005 року 50 священиків Української Православної Церкви Кам’янець-Подільського району прийшли на сесію міської ради, щоб від імені православної громади висловити протест та вручити підписи православних громадян міста під меморандумом протесту.

З боку православних було запропоновано змінити рішення та надати католицькій общині право увіковічити пам’ять про свого діяча на території їхнього кафедрального костьолу. Більшість депутатів підтримали думку православних.

Сьогодні це питання було розглянуто на сесії міської ради та прийнято рішення: зважаючи на протест православної громадськості міста, змінити раніше прийняте рішення та надати право католицькій общині увіковічити ім’я понтифіка Іоанна-Павла ІІ на території їхнього кафедрального костьолу.

22.09.2005. ДНІПРОПЕТРОВСЬК. На місці імпровізованого язичницького капища православна молодь відроджує традиції слов’янського лицарства

У селищі Мичуринське Дніпропетровського району на одній з лісових галявин регулярно збираються представники РУН-віри для здійснення своїх „молитовних” послідувань та вивчення язичницької філософії. Це дуже занепокоїло членів православного молодіжного руху „Шлях нагору” („Путь наверх”) і вони вирішили узяти шевство на місцевою молоддю, яка захоплюється богатирськими змаганнями. Разом вони відроджують традиції слов’янського лицарства. На місці імпровізованого язичницького капища вони влаштували галявину, де збираються щонеділі. Юнаки самостійно виготовили собі зброю, так що, керуючись історичними книжками, намагаються оволодіти мистецтвом бою.

З моменту появи серед них православного священика та студентів духовної семінарії цей гурт отримав назву „Нарнія”. Так назвав свою вигадану країну видатний християнський письменник Клайвс Стейплс Л’юіс. Згідно з легендарною повістю з однойменною назвою, діти зі шкідливими звичками, які потрапляють до цієї країни, змінюються на краще. Звідси випливає мета цього православного лицарського клубу — допомогти людині виявити в собі найкращі риси характеру, стати добрими та мужніми перед життєвими складнощами.

„Ми не стільки хочемо вижити з лісу язичників, скільки допомогти молодим людям стати впевненими в собі, — сказав керівник молодіжного руху священик Андрій Пінчук. — Для мене дуже важливі бесіди з мужніми і сильними молодими людьми, адже завдання священика направити всі ці риси в правильне русло. Не завжди вони зразу приймають до серця віру, але всі після спілкування з нашою молоддю стають добрішими. Приємно, коли людина, яка весь час сподівалася тільки на власні сили і нікого не помічала на своєму шляху, починає озиратися навколо”.

„Не пройти повз того, хто потребує допомоги” — ці слова стали девізом клубу. Найближчим часом отець Андрій планує разом із молоддю допомагати відроджувати монастирі та будувати храми, також чимало зусиль планується докласти, аби допомогти по господарству престарілим і немічним мешканцям Мічурінська.

Цікаво, що до цього клубу потрапили саме ті православні юнаки, яки ще в шкільні роки займалися бойовими мистецтвами, так що тепер їм доводиться тренувати світських школярів. Нерідко під час змагань представники інших лицарських клубів дивуються майстерності семінаристів. Останні ж на питання, як у вас це виходить, відповідають словами святих християнських воїнів: „З нами Бог”. Також важливим є те, що школярі з великою охотою читають навчальну православну літературу. Деякі з них вже починають відвідувати богослужіння.

„Головне — увійти в довіру до цих хлопців, адже ця сила має бути направлена на добро, — говорить студент Чернівецького богословського інституту Віталій Сідоркін. — Це такі ж хлопці, як і ми, тільки, на відміну від нас, їм ніхто не розповідав про Бога та Його Церкву. Господь говорив, що людей, які не є християнами, Він буде судити за законом совісті. Так от у цих хлопців совість є —наші тренування та розмови на морально-етичні теми виховують в них бажання підставити плече ближньому, після чого вони вже не можуть пройти повз страждаючих”.

На сьогоднішній день, головними невирішеними питаннями для цих юнаків є реєстрація клубу та виготовлення спеціальних лицарських кольчуг і дерев’яної зброї. Також триває робота над створенням бойового стягу — в основу його ескізу ляжуть зображення на давньоруських князівських військових знаменах.

Олександр Андрущенко, спеціально для „Православія в Україні”