17.10.2005. СІМФЕРОПОЛЬ. Учні міської школи протягом тижня відзначали свято Покрови Божої Матері

З благословення митрополита Сімферопольського і Кримського Лазаря з 10 до 14 жовтня у сімферопольській школі № 3 проходив тиждень, присвячений святу Покрови Божої Матері. Учні й педагоги провели виставку листівок і малюнків на тему свята. На прохання педагогічного колективу й батьків 18 жовтня у школі відбудеться благодійний концерт камерного хору «Таврійський благовіст». У програмі концерту — духовна музика давніх і сучасних авторів.

Цього ж дня для голів батьківських комітетів планується лекція на тему «Проблеми сучасної сім’ї та дітей», яку прочитає клірик Сімферопольської єпархії священик Сергій Єльников.

17.10.2005. КИЇВ-ЧЕРНІГІВ. Біля святинь Чернігівської землі віруючі столиці молилися про зцілення хворих на онкологічні захворювання

Цими днями прихожани храму в ім’я святих мучеників і безсрібників Косьми і Даміана, що знаходиться при столичному Інституті онкології, організували паломницьку поїздку святими місцями Чернігівщини. Перед тим як вирушити у подорож, настоятель храму священик Євгеній Мілешкін відслужив молебень для подорожуючих, після чого окропив паломників святою водою. Перше, що відвідали прочани, був Свято-Георгіївський жіночий монастир у селищі Данівка Козелецького району. Тут, у головному соборі обителі, вони молилися за Божественною літургією. Після закінчення богослужіння віруючі вклонилися чудотворній Данівській іконі Божої Матері „Аз єсмь з вами і ніктоже на ви”.

Потім паломники відвідали Свято-Успенський Єлецький монастир у Чернігові. Насельниці обителі організували для віруючих цікаву екскурсію, а також розповіли про життя та діяльність преподобного Лаврентія Чернігівського, що пов’язані з цією святою обителлю. Паломники дізналися про цікаву традицію, яка протягом тривалого часу зберігається в монастирі. Відомо, що преподобний Лаврентій Чернігівський кульгав на одну ногу, тому ходив з паличкою. Часто деяких віруючих, які приходили до нього за порадами, подвижник легенько з ласкою постукував своїм ціпком по голові та спині. Багато хто з них після цього отримав зцілення від важких недугів. Сьогодні ця палиця зберігається в Єлецькій обителі. Тут постійно звершуються заздравні молебні, а після богослужіння черниці постукують паличкою по головах і спинах віруючих, як це свого часу робив преподобний.

Потім віруючі столиці відвідали Свято-Троїцький кафедральний собор, де зберігаються нетлінні мощі великих молитвеників за Чернігівську землю — святителя Феодосія та преподобного Лаврентія. Отець Євгеній помазав паломників маслом від лампадок, які висять над раками зі святими мощами угодників Божих. Відвідали кияни і могилу видатного архієрея Української Православної Церкви митрополита Чернігівського і Ніжинського Антонія (Вакаріка), який більшу частину свого життя присвятив пастирському служінню на цих благословенних землях.

„Ми приїхали сюди, щоб помолитися за тих, хто страждає від онкологічних захворювань, — сказав священик Євгеній Мілешкін.— Кожного, хто цікавився метою нашої мандрівки, ми просили молитися про зцілення пацієнтів столичного Інституту онкології. Ми залишили заздравні записочки в стародавніх монастирях і величних соборах Чернігівщини, поминали стражденних за богослужінням. Молилися також і за тих, у кого страшна хвороба відібрала життя. Для мене особисто паломницькі поїздки мають велике значення, адже часто під час бесід з пацієнтами та лікарями допомагають знайти цікаві теми для розповідей”.

Багато приємних вражень залишила у паломників Свято-Іллінська церква зі своїми Антонієвими печерами. Їх викопав сам преподобний Антоній Печерський. Структура печер неодноразово змінювалася, але до сьогодні тут збереглася келія преподобного, в якій він молився за грішний світ. Паломники побували в підземних храмах, відвідали косницю, де зберігаються кості угодників Божих, яких Свята Церква причислила до лику святих. Мандруючи печерним містечком, хор храму в ім’я мучеників і безсрібників Косьми і Даміана виконав деякі богослужбові піснеспіви.

Єдине, що засмутило паломників, це те, що сьогодні в такому унікальному осередку духовності та подвижництва не проводяться богослужіння. Свято-Іллінська церква, як і багато інших святинь Чернігівської землі, належить Державному історико-культурному заповіднику.

„Ми відвідали не просто храми та монастирі Чернігівщини, — говорить паломниця Юлія. — Ми пройшли шляхом, яким прямували до свого зцілення тисячі хворих. У своїх молитвах ми зверталися саме до тих угодників Божих, молитвами яких зцілилося чимало людей. Ця поїздка була організована не тільки для хворих та їхніх рідних, але й для православних волонтерів. Для них вона є маленьким духовним відпочинком, адже після повернення до Києва на їхні плечі знову ляже складне служіння пацієнтам Інституту онкології. Таким чином, у своїх молитвах біля рак з мощами подвижників землі Чернігівської ми просили не тільки зцілення для хворих і спокій душ для спочилих, але й мужності для тих, хто допомагає страждаючим знаходити в собі сили жити далі”.

Закінчилася паломницька поїздка Всенічним бдінням у Спасо-Преображенському соборі обласного центру, після чого віруючі повернулися у Київ.

Олександр Андрущенко

17.10.2005. РІВНЕ. У день Покрови Пресвятої Богородиці мешканці обласного центру відсвяткували День міста

14 жовтня — день свята Покрови Божої Матері — є особливим для православних рівнян, оскільки саме цього дня вони відзначають свято свого міста. Наш побожний християнський народ з давніх часів особливо шанує свято Покрови Пресвятої Богородиці. Покрова Богоматері — це Її молитва за нас, що робить нашу слабку і немічну молитву сильною перед Престолом Божим. Це Її любов до нас, що сповнює серце милосердям, і таким чином допомагає нам іти до вічного спасіння.

Тому рівняни прийняли рішення в це величне свято відзначати і день свого міста. Святкування цього року розпочалося богослужіннями по всіх храмах міста Рівне. Православні віруючі возносили свої молитви до Господа та Його Пречистої Матері за збереження свого міста і його мешканців, за мир, злагоду і добробут.

У Воскресенському кафедральному соборі в нижньому Свято-Архангело-Михайлівському храмі Божественну літургію відслужив секретар Рівненського єпархіального управління протоієрей Іоанн Солодчук у співслужінні соборного духовенства. У своїй проповіді отець Іоанн сказав, що Божа Матір, за словом Господа, стоячи при Хресті, на якому був розіп’ятий Христос, усиновила весь людський рід, стала нашою Заступницею і Покровителькою. Ми повинні завжди пам’ятати про це та твердо вірити, тоді Богородиця допоможе отримати все корисне для нашої душі й нашого спасіння.

17.10.2005. ЛУЦЬК. Понад 10 тисяч гривень, які пожертвували віруючі під час урочистого молебня, було передано музею Волинської ікони

14 жовтня на території музею Волинської ікони, що у Луцьку, перед древньою православною святинею – іконою Богоматері „Холмською” був відслужений молебень та прочитаний акафіст Покрові Божої Матері. Зазвичай молебні перед цією іконою служаться в музеї у спеціально облаштованій кімнаті, але через величезну кількість людей, які бажали помолитися біля чудотворної ікони, адміністрація музею дозволила виставити її для вшанування на території музею. Під час молитви кожен міг вклонитися цій святині та отримати помазання освяченим єлеєм.

Свого часу Холмська ікона Богоматері була втрачена, і віднайдена лише кілька років тому. З часу її зникнення був складений кант, який оспівував горе Православних холмщаків з приводу втрати цієї святині, яку на Холмщині раніше вшановували не менше, ніж тепер Почаївську ікону Божої Матері. З часу ж віднайдення Холмської ікони Божої Матері кант втратив свою актуальність, тому ректор Волинської духовної семінарії професор прот. Петро Влодек склав новий, який розповідає про радість від повернення святині. Ці два піснеспіви були проспівані хором „Волинські Дзвони”. З благословення митрополита Ніфонта новий кант був надрукований великим накладом, і кожен, хто підходив вшанувати Холмську ікону Богородиці, отримував його в подарунок.

Під час урочистого молебня віруючі лучани пожертвували понад десять тисяч гривень. Ці кошти владика Ніфонт передав адміністрації музею, як допомогу для збереження та реставрації пам’яток давнього сакрального мистецтва Волині. Волинська єпархія Української Православної Церкви вже тривалий час співпрацює з музеєм Волинської ікони й допомагає йому не лише коштами, але й наданням численних пам’яток старовини для виставлення в експозиції.

Прес-служба Волинської єпархії

13.10.2005. ОДЕСА. В області відкрився православний спортивний клуб

Православний спортивно-патріотичний клуб „Муромець” відкрився в районному центрі селищі Березівка Одеської області. Заняття тут проводить настоятель місцевого Свято-Миколаївського храму протоієрей Петро Ляшек, який є майстром спорту з дзюдо.

Цим видом спорту отець Петро захоплюється з дитинства. Свою майстерність він вдосконалював навіть під час навчання в Одеській духовній семінарії й Московській духовній академії. Дванадцять років тому отець Петро став настоятелем храму, що розташований неподалік від школи. Священик був стурбований долею підлітків, які не знають, як провести вільний час, і запросив всіх бажаючих займатися боротьбою дзюдо.

Спочатку тренування проходили в спортивному залі школи. Потім митрополит Одеський та Ізмаїльський Агафангел дав благословення на створення у Березівці православного спортивно-патріотичного клубу.

Місцева влада виділила для клубу окреме приміщення. Потім до справи долучилися батьки юних спортсменів, Одеське відділення Міжнародного благодійного фонду „Охорона здоров’я матері й дитини”, правління кредитного союзу „Україна”, інші організації, що не пошкодували сил і засобів для того, щоб привести будівлю у належний вигляд, облаштувати роздягальні, обладнати тренажерний зал.

У піднесеній атмосфері „Муромець” побудувався і відкрився. Відбулися показові виступи юних дзюдоїстів, які брали участь у районних й обласних змаганнях. А прибулий на урочистості з Одеси майстер спорту з боротьби самбо й рукопашного бою Микола Пасічник сказав, що бере шефство над клубом і періодично займатиметься з хлопцями.

— Звісно, — говорить отець Петро, — кожному наставникові приємно, коли його вихованці стають чемпіонами. Але в нашого клубу головне завдання полягає в тім, щоб діти росли здоровими не лише фізично, а й морально.

У отця Петра четверо дітей: Серафим, Володимир, Варвара й Катя. Щодо старшого — то хлопець уже досяг непоганих успіхів на бійцівському килимі.