11.11.2003. КІРОВОГРАД. Випущено благодійні квитки на відродження Свято-Хрестовоздвиженської церкви села Розумівки — однієї з перлин історико-культурної спадщини України

“Бог благословить на добру справу” — таку резолюцію поставив Предстоятель Української Православної Церкви Митрополит Київський і всієї України Блаженніший Володимир на проханні ради Кіровоградського благодійного фонду імені М.М.Раєвського благословити випуск благодійних квитків на відродження Свято-Хрестовоздвиженської церкви села Розумівки Олександрівського району, де міститься усипальниця сім’ї героя вітчизняної війни 1812 року М.М.Раєвського.
Ці квитки номінальною вартістю 1, 2, 5 і 10 гривень мають прекрасний дизайн, що представляє легендарного генерала та його родину, відмічає незабутні подвиги.
Свято-Хрестовоздвиженська церква була закладена на місці поховання Миколи Миколайовича Раєвського 3 травня 1833 року. Її будівництво тривало досить довго і закінчилося у 1855 році. Така затяжка пояснюється значною вартістю споруди, яка зводилась за ініціативою старшої дочки М.М.Раєвського - Катерини Миколаївни на кошти її чоловіка - декабриста М.Ф.Орлова і частково бойових друзів легендарного генерала.
У 1883 році внук і третій власник маєтку генерал-майор М.М.Раєвський звернувся у Київську консисторію з проханням про реконструкцію церкви, на що одержав дозвіл. Реконструкція велась до 1886 року і була здійснена, як повідомляв митрополиту Київському і Галицькому священик Харлампій Фіньковський, "с безукоризненным качеством".
Ось так за 47 км від нинішнього Кіровограда і 12 км від автомобільної траси Київ-Кіровоград-Миколаїв виросла одна із перлин історико-культурної спадщини України, визначна архітектурна пам’ятка російського класицизму першої половини XIX століття.
Проте в 1965 році горе-реставратори, керуючись абсолютно абсурдними міркуваннями, ліквідували центральний світловий купол, дзвіницю, огорожу з гранітними опорними стовпцями. Церкву перетворили спочатку на зерносховище, а пізніше - на склад отрутохімікатів. Забіливши розписи, пробували пристосувати церкву і під музей. Рідкісну пам’ятку спотворили до невпізнання.
Та прийшли інші часи. Цього року сесія обласної ради прийняла комплексну програму відродження пам’ятки, яка має велику історичну і архітектурну цінність. За цією програмою передбачено повернути Свято-Хрестовоздвиженській церкві усипальниці Раєвських її первісний вигляд. Активно підключився до цієї справи і новостворений благодійний фонд імені М.М.Раевського, який очолює В.Бухаров. Нині реставрація ведеться повним ходом. За короткий час уже освоєно 128 тисяч гривень.
Поліпшенню фінансування сприятиме збір народних коштів від розповсюдження благодійних квитків. 16 листопада єпископ Кіровоградський і Олександрійський Пантелеймон освятив ці квитки у приміщенні єпархіального управління. Щомісячно рада фонду публікуватиме списки благодійників. Імена тих, хто придбає квитки вартістю 5 і 10 гривень, будуть увіковічені на пам’ятних стелах.
Після освячення благодійних квитків відбулася прес-конференція. На ній журналістів було ознайомлено з розвитком православ’я в області, висловлено занепокоєність тим, що сесія Кіровоградської міської ради відмовила єпархіальному управлінню у поверненні майнового комплексу, розташованого поруч з кафедральним собором. Владика Пантелеймон ознайомив представників ЗМІ з архівними документами, які підтверджують церковну природу приміщень, повернення яких вимагає Церква.

11.11.2003. УЖГОРОД. Дети-инвалиды областного реабилитационного центра совершили паломническую поездку в Почаевскую Лавру

Поездка больных церебральным параличом детей была осуществлена при поддержке ужгородского Свято---Воскресенского монастыря. Юных паломников, которых сопровождал иерей Владимир Гуй, тепло встретила братия Почаевской Лавры. Им были предоставлены экскурсионное обслуживание и бесплатный обед. Дети приложились к чудотворным иконам и святым мощам, некоторые причастились Святых Таин Христовых.

11.11.2003. ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ. Відбулася науково-практична конференція “Трагедії 30-х років, як засіб формування тоталітарної системи в Україні (у зв’язку із 70-ми роковинами голодомору в Україні)”

Конференція працювала на базі Хмельницького інституту Міжрегіональної Академії управління персоналом імені Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира
У її роботі взяв участь архієпископ Хмельницький і Шепетівський Антоній і духовенство єпархії. Владика сердечно привітав учасників конференції і, зокрема, зазначив, що “історія всесвітнього Православ’я не знає інших таких гонінь на Православну Церкву, як період радянської доби. Гоніння ці характеризуються особливими масштабами, жорстокістю та зухвалістю… Але найважчою для України була доба 20-30-х років ХХ сторіччя, яка не лише відома сумними фактами жорстоких репресій духовенства та віруючих, але й жахливим голодомором, який спричинили непомірно високі вимоги зернозаготівель… Цей жахливий та кривавий період історії нашої Держави ознаменувався цілим сонмом новомучеників і сповідників, імена багатьох з яких відомі лише Богу. Схиляючи голови у молитві за усіх постраждалих в годину голодомору і гонінь, а водночас і підносячи молитви до новомучеників і сповідників землі нашої, замислимося: яке велике протистояння здійснила Православна Церква тоталітарному сатанинському режиму! Адже метою його було знищення національної самобутності українців, викреслення з пам’яті народу його багатовікової історії та культури, заміна традиційної релігійної свідомості атеїстичною істерією.
Наприкінці ІІ-го сторіччя християнський апологет Тертуліан сказав крилаті слова: “Кров мучеників – сімя християнства”. ХХ сторіччя рясно вкрило цим сіменем нашу багатостраждальну землю, а зараз нашою основною метою є донесення цього семені до людських сердець, можливо, саме молитвами новомучеників, загинувших з іменем Христовим на вустах у ті буремні роки, Господь сьогодні дає нам благодатний час для відродження української духовності та культури, тож наш борг перед минулим – засіяти це благодатне сімя істини у серця людей – особливо сьогоднішніх юнаків і дівчат – нашого майбутнього, щоб принесло воно свій благодатний плід сторицею”.
На закінчення архієпископ Антоній закликав на учасників конференції Боже благословення і побажав успіхів у її роботі. На пленарному засіданні з доповіддю “Відлуння геноциду 20-30-х років у розрізі сумної статистики гонінь на Православну Церкву” виступив секретар Хмельницької єпархії прот. Олександр Дацюк.

10.11.2003. ПОЛТАВА. Анатолій Кукоба нагороджений церковним орденом

За заслуги перед Українською Православною Церквою і в зв’язку з 55-річчям з дня народження полтавський міський голова народний депутат України Анатолій Кукоба нагороджений орденом святого рівноапостольного князя Володимира. Нагороду ювіляру вручив єпископ Полтавський і Кременчуцький Филип.

08.11.2003. КИЕВ. Иеромонах Киприан (Ященко): "Даже в тех классах, где всего год прослушали "Основы православной культуры" – ученики поворачиваются к христианским добродетелям"

Выступая на Съезде православного педагогического общества, делегат из Москвы иеромонах Киприан (Ященко), декан педагогического факультета Свято-Тихоновского богословского института, рассказал удивительный случай. "В Самаре в 54-й школе несколько лет назад ввели предмет "Основы православной культуры". Рядом с этой школой, буквально через забор, стоит другая, в которой этот предмет не читается. Так в ней еженедельно бывает несколько приводов в милицию за разбой, хулиганство и т.д. А в школе №54 уже несколько лет такого не случается, милиция просто разводит руками: ни одного случая. С точки зрения милиции это феномен.
Однако согласно социологическим исследованиям, проведенным Санкт-Петербургским Институтом конкретных социологических исследований, в результате обучения православной культуре у учащихся изменяется мировоззрение, и даже в тех классах, где всего год прослушали этот предмет – совершенно по-другому "поворачиваются мозги", люди обращаются к христианским добродетелям, у них возникает стремление к целомудрию, трудолюбию и воздержанию. Изменяется отношение к родителям, возникает ориентация на семью – на ее создание, а не растление".
Подобный пример, как ничто другое, убедительно свидетельствует об эффективности, а тем более необходимости быстрейшего внедрения этого предмета в систему образования и в нашей стране.