18.11.2005. ВІННИЦЯ. Українські християни протестують проти виділення місцевою владою землі під язичеське капище

У відкритому листі до духовенства, пасторів, президента й усього українського народу від імені Української Міжцерковної Ради, що складається з представників різних християнських деномінацій, заступник голови Собору Незалежних Церков висловив своє занепокоєння щодо рішення Вінницької міської ради про виділення землі для зведення капища «Єдиному богові всесвіту — Дажбогу».

«Для всіх нас є очевидним той факт, що ми, які проголосили себе християнським народом, не змогли до кінця позбутися язичницьких традицій. Наявність ідольського капища — це не просто зведення якоїсь споруди, не просто будинок розпусти, це місце духовної розпусти. Закликаємо всі церкви скористатися тією духовною владою, якою наділена Церква, молитовно об’єднатися, аби не допустити того прокльону, що може обрушитися на нас за духовну розбещеність народу», — йдеться в зверненні.

18.11.2005. ДНІПРОПЕТРОВСЬК. Організатори III філософсько-богословських читань «Православ’я у світовій культурі» відзначені церковними нагородами

Цими днями на заключному засіданні конференції, після прийняття підсумкового документа, митрополит Іриней висловив подяку організаторам III філософсько-богословських читань «Православ’я у світовій культурі» і всім учасникам. Владика особливо відзначив двох активістів, без яких проведення подібних читань не відбулося б. Від імені Його Блаженства Митрополита Володимира владика Іриней вручив ректорові Дніпропетровської державної фінансової академії Наталії Рединій медаль святого рівноапостольного князя Володимира III ступеня. Таку ж нагороду отримав завідуючий кафедрою філософії при фінакадемії, доктор філософських наук професор Володимир Капітон. Наприкінці владика побажав подальших успіхів на ниві навчання молодого покоління й дав їм архіпастирське благословення.

18.11.2005. СІМФЕРОПОЛЬ. 16 листопада відбувся спільний круглий стіл Міжконфесійної ради Криму «Мир — дарунок Божий» і Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим

У рамках акції «Я вибираю життя» Міжконфесійної ради Криму «Мир — дарунок Божий», що відбудеться 1 грудня в День солідарності з людьми, які живуть з ВІЛ-СНІД, 16 листопада в Сімферополі відбувся спільний круглий стіл Міжконфесійної ради Криму «Мир — дарунок Божий» і Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, присвячений темі профілактики захворюваності на ВІЛ-СНІД в АР Крим, а також відродженню духовності й моральності в нашому суспільстві, як одному зі шляхів вирішення проблеми.

У Республіканському центрі здоров'я, де відбулася зустріч, з усіх регіонів півострова зібралося близько 50 працівників служби здорового способу життя АР Крим. У круглому столі взяли участь співголова Міжконфесійної ради Криму «Мир — дарунок Божий» — митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар, члени Міжконфесійної ради, куди входить вісім традиційних для Криму релігійних конфесій, Володимир Горбатюк — провідний спеціаліст відділу лікувально-профілактичної допомоги Міністерства охорони здоров'я Криму, Олег Злата – головний лікар республіканського центру з профілактики ВІЛ-СНІД, Наталія Гришко — координатор роботи із профілактики ВІЛ-СНІД у Республіканському центрі здоров'я, Оксана Микитенко — керівник програм американської громадської організації «Міжнародна допомога й розвиток, Інк» (ІРД) в Україні та інші.

Зустріч розпочалася із привітального слова митрополита Лазаря. У ньому владика наголосив на головній складовій проблеми — відсутності «духовно-моральної профілактики» цього захворювання серед дорослого населення, і особливо серед молоді. «Відсутність належної духовної роботи в школі, вузі, родині, незайнятість підлітків, призводять до того, що молоді люди, які не сформувалися, шукають нових вражень «на вулиці». Останні дані свідчать, що найбільша кількість хворих на СНІД серед наркоманів і людей з аморальним способом життя.

«Сьогодні, — зазначив владика Лазар, — не СНІД є чумою XXI століття, а аморальність та бездуховність, і саме на цьому ми й повинні робити акцент у нашій спільній боротьбі за духовне й фізичне здоров'я нації. Ми маємо боротися за моральність, інакше суспільство постане перед загрозою духовної деградації, що, у свою чергу, призведе до деградації фізичної.» Після виступу членів Міжконфесійної ради, представників Міністерства охорони здоров'я АР Крим і співробітників Республіканського центру здоров'я учасники круглого стола ухвалили Методичні рекомендації з формування здорового способу життя, профілактики й боротьбі з ВІЧ-СНІД. У них були внесені й рекомендації Міжконфесійної ради Криму «Мир — дарунок Божий».

1. Проводити профілактичну роботу серед школярів та молоді за участі Міністерства освіти АР Крим, Міністерства охорони здоров'я АР Крим і Міжконфесійної ради Криму «Мир — дарунок Божий» з формування здорового способу життя.
2. Разом з Міністерством освіти АР Крим, Міністерством охорони здоров'я АР Крим і Міжконфесійної радою Криму «Мир — дарунок Божий» серед підлітків проводити первинну профілактику:
- алкоголізму;
- наркоманії;
- аморальної поведінки.
3. Проводити спільну роботу з зазначеними вище організаціями з упровадження в навчальний процес духовно-моральних цінностей, традиційних для нашого народу.

17.11.2005. КИЇВ. Спільними зусиллями священнослужителів і науковців відтворено унікальну експозицію, яка розповідає про життя Української Православної Церкви в роки Другої Світової війни

Протягом багатьох років насельники Києво-Печерської Лаври та насельниці Свято-Вознесенського Флорівського монастиря, викладачі та студенти Київських духовних шкіл, співробітники музею «Християнська Одеса», Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, Національного музею Збройних сил України спільними зусиллями збирали експонати для виставки «Українська Православна Церква в роки Другої Світової війни».

Ця унікальна експозиція відкрилася в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври з благословення Блаженнішого Митрополита Володимира. На церемонію відкриття прибули ієрархи та священики столичних храмів, вітчизняні й зарубіжні науковці, колекціонери, історики, краєзнавці, журналісти, викладачі вузів і співробітники музеїв столиці. Символом експозиції стала Грузинська ікона Пресвятої Богородиці — одна з небагатьох реліквій, яку вдалося врятувати під час пожежі в Успенському соборі 1941 року.

Організатори виставки поставили собі за мету за допомогою музейних засобів висвітлити роль Української Православної Церкви в роки Другої Світової війни. Вражають церковне начиння, яке залишилося після пограбувань храмів і монастирів за часів атеїстичних гонінь. Оклади ікон, хрести, шматки священицького облачення, натільні хрестики, понівечені панагії, уламки унікальних зразків церковної архітектури — все це сьогодні допомагає відвідувачам музею уявити, як жили православні ієрархи, священнослужителі та миряни у воєнні та повоєнні роки. За словами дослідників, ці експонати зберігалися у підвалах, скриньках з непотрібними речами, одним словом, мало хто усвідомлював цінність реліквій. Але віддавати речі дослідникам і священикам люди довгий час відмовлялися.

На виставці також представлені унікальні кадри німецької хроніки 1941 – 1943 років про відвідання офіційними гітлерівськими делегаціями території Верхньої Лаври до й після вибуху Успенського собору. Відвідувачі можуть переглянути фрагменти Великоднього богослужіння у Свято-Андріївський церкві столиці 1943 року та уривки радянської кінохроніки 1944 року, де зафіксовано зустріч і благословення священиком визволителів Кримського півострова від німецько-фашистських загарбників.

«Під час збирання експонатів для виставки нам багато разів намагалися довести недоцільність цієї справи, — говорить настоятелька Одеського Свято-Михайлівського жіночого монастиря ігуменя Серафима. — Люди поступово починають забувати про війну, а фронтовики для них — це щось таке, що скоро відійде. Дуже помиляється той, хто так вважає, адже в країні немає такої родини, яку б не зачепила війна. Майже кожен втратив когось зі своїх близьких у ті страшні роки. Організація подібних виставок не дає нам забути про війну й робимо ми це для того, щоб прийдешні покоління чітко усвідомлювали, до чого може призвести бажання однієї країни захопити іншу. Якщо ми закриваємо очі на воєнну реальність, відтворену у цих експонатах, а також в очах фронтовиків, які ще залишилися в живих, ми зраджуємо мільйони тих, хто у ті далекі сорокові заплатив своїм життям за наш мир і спокій.»

Деякі експонати розповідають про подвижницьке життя та плідну адміністративну діяльність митрополита Київського і Галицького Миколая (Ярушевича). Окрім того, вперше за багато років люди отримали можливість переглянути відеофрагмент розслідування обставин фашистських злочинів на окупованій території, проведеного виїзною радянською комісією, до складу якої входив владика Миколай.

Експонати музею «Християнська Одеса» розповідають про героїчне подвижницьке життя видатного хірурга святителя Луки (Войно-Ясенецького), який, перебуваючи у радянських таборах, завжди проповідував Слово Боже та допомагав страждаючим. Він отримав Сталінську премію за наукову розробку нових хірургічних методів лікування гнійних захворювань і поранень. Цією методикою користувалися хірурги під час війни, чим врятували життя багатьом бійцям.

Вразив відвідувачів фелон (богослужбове облачення священика), розшитий яскравими нитками ігуменею Флавією у 1942 році. В рамках експозиції також представлені оригінальні письмові документи 1943 – 1945 років, які свідчать про те, що насельниці Свято-Вознесенського Флорівського та Свято-Покровського жіночих монастирів під час війни прали госпітальну білизну, підшивали форму військовим, доглядали військовослужбовців у лікарнях, переховували поранених, надавали грошову допомогу родинам загиблих на фронті. Представлені також подячні листи на адресу священиків і черниць від польових лікарів і військових з фронту.

Деякі стенди розповідають про життя Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври в роки атеїстичних гонінь та фашистської окупації. Увазі відвідувачів представлені унікальні рідкісні фотографії, що розповідають, як активісти-безбожники грабували храми обителі, як вели себе з насельниками, як вивозили церковні цінності та плюндрували вівтарі. До цього часу збереглися негативи, зроблені під час відвідування фашистами Ближніх печер, бесіди окупантів з насельниками, які залишилися живими. А деякі знімки допомагають відтворити в уяві трагічні обставини життя намісників Києво-Печерської Лаври: архімандрита Кроніда (Скакуна), єпископа Чернігівського Нестора (Тугая) та схіархієпископа Антонія (Абашидзе). Ці фотографії вдалося виставити завдяки самовідданій праці співробітників Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника з фондами державних архівів.

«Зберігаючи ці рідкісні експонати, співробітники музеїв продемонстрували відданість своїй справі, — зазначив директор музею-заповідника Сергій Кролевець. — Велике значення, на мій погляд, має тісна співпраця науковців зі священнослужителями. Дуже вдало ми обрали місце для цієї експозиції — Успенський собор, адже багато речей, які тут можна побачити, пов’язані з Києво-Печерською Лаврою. На цьому наша діяльність з пошуку церковних реліквій воєнних років не закінчується. Ми будемо й надалі шукати, організовувати нові виставки, поповнювати наші фонди та повертати Православній Церкві те, що їй належить.»

Збереглися до цього часу і Православні календарі 1941 – 1943 років, видані бібліотекою імені Олега Ольжича. Деякі стенди розповідають про життя Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. Виставка «Православна Церква в роки Другої Світової війни» відкрита для огляду щоденно з 9.30 до 18.00.

Олександр Андрущенко

16.11.2005. КИЇВ. Вперше відслужено Божественну Літургію з сурдоперекладом

До річниці Товариства глухих людей при Свято-Троїцькому Іонинському монастирі вперше у Києві було відслужено Божественну Літургію, на якій священик вів службу мовою жестів. Це відбулося 15 листопада 2005 року.

Протоієрей Іоанн Коржевий — єдиний православний священик, який володіє мовою жестів. Він очолює Товариство глухих у Чернівцях.

На літургії молилися кияни з вадами слуху та гості з Санкт-Петербурга. Піснеспіви літургії перекладали сурдоперекладач із Санкт-Петербурга Денис Заварицький та київський сурдоперекладач Катерина Дятлова. Під час богослужіння люди вперше отримали змогу висповідатися рідною для них мовою.

Катерина Дятлова