07.12.2005. СУМИ. Освячено нову церкву на честь святителя Миколая Чудотворця

У селі Нижнє Піщане архієпископ Сумський і Охтирський Марк освятив нову церкву на честь святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських. Новоспоруджений храм, якого так довго чекали парафіяни, не зміг вмістити всіх, хто прийшов цьогодня на урочистості.

У своєму звернені владика побажав, щоб у душах наших співвітчизників також зводилися б храми духовні «сьогодні, коли вже минули часи гоніння на Церкву, коли милістю Божою будуються величні храми, відкриваються нові парафії, потрібно також приділяти увагу духовному відродженю, побудові храму Духа Святого, в тілах наших». Двом головним меценатам, з благословення Блаженішого Митрополита Володимира, архієпископ Марк вручив ордени святого рівноапостольного князя Володимира, «святитель Миколай, який сам прославився своєю благодійністю та пожертвами, особливо підносить свої молитви перед престолом Божим за тих, хто сам жертвує на церкви Божі та допомагає бідним».

Священик Максим Динець, настоятель храму, був нагороджений священицькою нагородою. Отець Максим розпочинав своє служіння на цьому приході тоді, коли на місці нинішнього храму ще не було нічого. Доводилося багато будівельного матеріалу купувати за власні кошти. Часто брався за роботу власноруч, перевдягаючи підрясник на робу. Але люди, бачачи старанну працю свого настоятеля, не змогли проходити осторонь, допомагали як грошима, так і працею.

07.12.2005. РІВНЕ. У Свято-Катеринівській церкві, де недавно закровоточила ікона, відзначають престольне свято

Цього дня престольне свято відзначає Свято-Катеринівська парафія міста Здолбунів Рівненської області. Божественну літургію провів митрополит Луцький і Волинський Нифонт у співслужінні архієпископа Рівненського і Острозького Варфоломія та архієпископа Львівського й Галицького Августина.

Перші дані про Здолбунів містить грамота, датована 30 вересням 1497 року. В грамоті великий литовський князь Олександр засвідчує даровані гетьманові Костянтину Острозькому маєтності Луцького і Кременецького повітів: села Богдашів, Дермань, Кунин, Лідаво, Урвену та Здолбунів (але під назвою Долбунів). З 1629 року в ділових актах замість назви міста Долбунів починають писати Здолбунів. Проте у документах не сказано, чи був у Здолбунові в ті часи храм.

З 1873 року Здовбицьким благочинним був протоієрей Каліст Метельський.
Наприкінці ХІХ століття жителі Здолбунова піднімають питання про будівництво храму. Одного разу архієпископ Волинський і Житомирський Модест, їдучи з Житомира до Почаєва через Здолбунов, помітив, що в такому великому селищі немає храму. 16 березня 1892 року архієпископ своїм розпорядженням зобов’язав благочинного протоієрея Каліста допомогти у будівництві храму. 18 квітня на станції була встановлена скринька зі святою іконою для збирання пожертв. 28 серпня 1894 року відбулася закладка храму на честь святої великомучениці Єкатерини, а через два роки 28 квітня 1896р храм був освячений.

Храм проіснував 14 років. 17 березня 1910 року з невідомих причин він згорів. Відразу після пожежі розпочалося будівництво нового храму. До 50-х років ХХ століття в підвальній частині храму знаходилася тепла церква в ім’я святого великомученика Георгія Переможця, яка в атеїстичні часи була ліквідована.

Першим настоятелем храму був протоієрей Димитрій Пеарський, він служив у храмі, який згорів, і продовжив служити у відбудованому храмі до своєї смерті у 1927 році.

З 1977 року й донині настоятелем і благочинним району є проієрей Миколай Ярощук.

На початку ХХ століття при храмі діяло Свято-Катеринівське братство. Нині зусиллями настоятеля організована недільна дитяча школа. В храмі знаходиться велика святиня — кровоточива Іверська ікона Божої Матері, що закровоточила в період розбійницьких дій у місті Острозі.

Володимир Плисюк

07.12.2005. ПОЛТАВА. У свято великомучениці Катерини віруючі єпархії молилися про якнайшвидше зведення кафедрального собору

7 грудня, у день пам’яті святої великомучениці Катерини, у Свято-Макаріївському кафедральному соборі єпископ Полтавський і Кременчуцький Филип у співслужінні кліриків єпархії звершив Божественну літургію. Звертаючись до численних віруючих, не всі з яких змогли вміститися у маленькому кафедральному соборі, владика Филип привітав з днем святої покровительки всіх, хто носить ім’я Катерина, та висловив надію на якнайшвидше зведення нового кафедрального собору, який би зміг вмістити всіх бажаючих помолитися, а також просив молитовної та матеріальної допомоги у зведенні нового собору.

Свято-Макаріївський собор — колись маленька церковка у передмісті Полтави — став головним у єпархії на початку 60-х років минулого століття, коли в часи Хрущовських гонінь тодішній кафедральний Спасо-Преображенський собор було вщент зруйновано. За 30 років до цього подібна доля спіткала Успенський собор, в якому кафедра полтавських єпископів розміщувалася з XVIII століття.

У наш час у Свято-Макаріївському соборі зберігається древня святиня — Горбанівська ікона Божої Матері. Вона є копією Корсунської ікони, яка була написана євангелістом Лукою і привезена великим князем Володимиром з Херсона до Києва у 988 році. Свою назву ікона отримала від козака на прізвище Горбань. Появу ікони датують першою половиною ХVIII століття. За радянських часів ікону довелося переховувати, проте з 1962 року і донині чудотворний образ перебуває в стінах Свято-Макаріївського кафедрального собору.

З 2004 року в Полтаві зусиллями правлячого архієрея єпископа Филипа будується новий кафедральний собор на честь Воскресіння Христового. За проектом, розробленим спільно харківськими та полтавськими архітекторами, святиня постане у стилі українського бароко й буде вміщувати близько півтори тисячі віруючих. У соборі буде три приділи, а також нижній храм.

Наразі поруч з майбутнім собором діє невеличка дерев’яна церква в ім’я преподобного Серафима Саровського.

Протоієрей Георгій Звєрев

07.12.2005. ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ. У жіночому Свято-Олександрівському монастирі черницю Гликерію (Сікорську) возведено в сан ігумені

У день святого благовірного великого князя Олександра Невського архієпископ Хмельницький і Шепетівський Антоній очолив урочисту службу в жіночому Свято-Олександрівському монастирі села Черніївка Полонського району. Під час Божественної літургії на малому вході архієпископ Антоній возвів старшу сестру обителі черницю Гликерію (Сікорську) в сан ігумені з покладанням наперсного хреста.

Свято-Олександро-Невська обитель була заснована на базі парафіяльного храму Черніївки в 2003 році. Десять насельниць монастиря, які вирішили присвятити життя чернечому подвигу, на чолі зі старшою сестрою Гликерією (Сікорською), зареєстрували у встановленому порядку монастир, який рішенням Священного Синоду УПЦ був перетворений на чернечу обитель. Постановою № 26 від 27.05.04 Державний комітет зі справ релігій офіційно зареєстрував устав обителі.

Нині тривають роботи з благоустрою території монастиря й облаштування келій, збудовано дзвіницю, побудовано й освячено храм, підведено газ, побудовано підвал і льох для зберігання взимку овочів. У монастирі щодня відбуваються богослужіння, установлено читання чернечого правила.

Після літургії, святкового молебню й хресного ходу архієпископ Антоній вручив старшій сестрі Гликерії указ про призначення її ігуменею монастиря й закликав насельниць і парафіян монастиря до молитви — основної умови духовного відродження як кожної особистості окремо, так і всього українського народу.

Після богослужіння й архіпастирських порад ігуменя Гликерія, відповідно до чину, після прочитання належної молитви була введена у святий вівтар.

За труди на благо Православної Церкви ієреї Валентин Омелянчук й Олег Лабунець одержали чергові священникові нагороди — скуфію й камилавку.

Голова Полонської районної ради Гліб Українець нагороджений орденом преподобного Нестора-літописця ІІІ ступеня.

Свято закінчилося трапезою для гостей і прочан.

07.12.2005. ТЕРНОПІЛЬ. Віруючі єпархії привітали архієпископа Сергія з Днем народження

У свято Введення Пресвятої Богородиці в храм віруючі єпархії святкували День народження архієпископа Тернопільського і Кременецького Сергія. Урочистості відбувалися у кафедральному соборі на честь святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії.

На святковій всеношній владику Сергія від імені священиків та прихожан кафедрального собору привітав настоятель храму протоієрей Стефан Балан. Окрім дорослих віруючих, за традицією, віршами, співом та квітами привітали владику діти, у храмі лунали дитячі голоси й увесь собор разом з архієрейським та дитячим хором «Софія» співав «Многая літа!» владиці Сергію.

Андрій Волянюк