18.01.2005. КИЇВ. Чудотворний образ Божої Матері «Призри на смирення» з Введенського монастиря проявляє нові відбитки на склі

Ікона Пресвятої Богородиці, що знаходиться в столичному Введенському чоловічому монастирі, стала всесвітньо відомою з початку 1990-х років, коли її силует проявився на склі кіота. З того часу до ікони стали приїжджати паломники не тільки з України, але й з інших держав. Чудотворний образ відвідав майже всі єпархії Української Православної Церкви та неодноразово перебував за кордоном.
Недавно на склі, що закриває образ, стали помітними відбитки хрестиків, якими вдячні богомольці прикрашають образ у знак подяки за допомогу Богородиці. Братія подумала, що це звичайні плями, але виявилося, що вони проявилися зсередини і мають чіткий хрестоподібний силует.

18.01.2005. КИЇВ-МОСКВА. Незабаром український православний журнал «Отрок.ua» буде доступним для російських читачів

З другого півріччя 2005 року православний журнал «Отрок.ua» буде розповсюджуватися за підпискою, що зробить його доступним для російських читачів. «Поки що ми висилаємо журнал усім бажаючим безкоштовно. Для того, щоб придбати його, достатньо лише надіслати в редакцію свою поштову адресу, — говорить головний редактор архімандрит Іона. — Також незабаром збільшиться об’єм журналу — з 48 до 64 сторінок. Про те, що видання здобуло популярність свідчить велика кількість листів, які надходять до редакції». Нагадаємо, що журнал «Отрок.ua» видається двома мовами (російською та українською) з 2004 року. На Різдвяних читаннях 2004 року в Москві його було визнано кращим молодіжним виданням Руської Православної Церкви. Зорієнтований журнал, перш за все, на читачів 13-30 років, які цікавляться Православ’ям.

18.01.2005. ПОЧАЇВ-КАЗАНЬ. Декілька десятків тисяч віруючих Казані молилися біля «Почаївської» ікони Божої Матері

На прохання місцевих віруючих та з благословення намісника Успенської Почаївської Лаври єпископа Володимира у місто Казань Російської Федерації прибула чудотворна «Почаївська» ікона Божої Матері. Як повідомили в єпархіальному управлінні, святиню у місті чекали здавна, адже півтора роки тому її урочисто приймали у місті Волжську. Сьогодні ж ікону зустрічали й мали змогу прикластись декілька десятків тисяч місцевих мешканців. Зараз Почаївський чудотворний образ знаходиться у храмі Різдва Христового.

17.01.2005. ПОЛТАВА. Після реставрації освячено старовинний храм

15 січня єпископ Полтавський і Кременчуцький Филип здійснив чин освячення Спасо-Вознесенського храму і відправив першу Божественну Літургію в старовинній церкві. Збудована в другій половині XVII сторіччя за сприяння полковника Мартина Пушкаря, Вознесенська церква пережила багато радісних і гірких подій. Свого часу тут був жіночий монастир, де була похована Мотрона Кочубей. У храмі перебувала шанована Володимирська (Пушкарівська) ікона Божої Матері. Ще до революції 1917-го року монастир закрили, а після жовтневого перевороту припинила своє існування і Вознесенська релігійна громада.
На початку 90-х храм являв собою руїну — без куполів, з напівзруйнованими нефами.
Першим настоятелем храму було призначено випускника Московської Духовної школи священика Олександра Антонюка (нині протоієрей Олександр — благочинний Полтавського району). Саме отець Олександр з першими парафіянами установив біля храму вагончик, де і почали служити. Довгі роки тривала реставрація. Завершилася вона лише тепер, і багато мирян та духовенства зібралися на цю урочисту подію. Владика привітав усіх зі знаменною подією.

17.01.2005. ЧЕРНІГІВ. Виставка унікальних ікон відкрилася в Чернігівському художньому музеї

Експонатами виставки “Світлий лик ікони”стало унікальне зібрання ікон ХVII-ХХ століть з фондів Чернігівського художнього музею. В експозиції 39 різноманітних образів Богородиці, Ісуса Христа та найбільш шанованих у народі святих. Колекція ікон у фондах художнього музею нараховує близько 250 одиниць. Вона сформувалася переважно в 60-ті роки минулого століття, коли храми на Чернігівщині масово закривали, а деінде були зруйновані, як, приміром, у Жуклі, Ніжині, Радулі, Любечі, Острі. На виставку «Світлий лик ікони» були відібрані найкращі як за художнім рівнем, так і за станом збереження образи.
Особливе місце в експозиції посідають ікони, створені в стилі бароко, що прийшов в Україну із Західної Європи і утвердився в XVII-XVIII ст. Цей стиль відповідав тодішнім естетичним і етичним запитам православних, які намагалися зробити свої храми ще більш багатими і привабливими. Прикладом ікони ХVII століття є двобічна ікона “Покрова Богородиці. Розп’яття”, яка належить до ікон козацького типу. “Покрова Богородиці” – найбільш шанований у козацькому середовищі образ, що втілював ідею об’єднання і захисту. В основі сюжету лежить легенда про захист Богородицею Почаївського монастиря від турків. На іконі зображений цар Олексій Михайлович та козаки з характерними зачісками – оселедцями. Знайдена під Бахмачем, ця ікона є єдиним зразком ікон такого типу на Чернігівщині.
Значний інтерес представляють також народні ікони, представлені на виставці. Народний іконопис розвивався в Україні паралельно з професійним. Народним іконам властиві риси наївного реалізму, особлива декоративність (майже всі вони прикрашені барвистими квітами різного розміру), символізм, алегоричність сюжету.
Важливе місце в експозиції посідають ікони старообрядницького стилю. Поселення старообрядців існували в Новгород-Сіверському та Ріпкинському районах нашої області. У них сформувалася своя іконописна школа, стиль якої відзначається суворим дотриманням традицій іконопису, особливою урочистістю, композиційною складністю сюжетів, тонким письмом.