03.02.2005. СІМФЕРОПОЛЬ. У відновленому Свято-Олександро-Невському кафедральному соборі Сімферополя з’явиться нижній храм

„Зовні храм буде таким, як до тридцятого року, але набуде функціональної досконалості, — сказав митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар. — Якщо в дореволюційному храмі був тільки один рівень, то тут їх буде два – нижній і верхній. Нижній храм – більш теплий, для богослужінь у зимовий час. Верхній – більш просторий, призначений для святкових богослужінь, особливих урочистостей і розрахований приблизно на дві тисячі парафіян. Істотна відмінність споруджуваного храму від попередника XІ століття – розташування у нижній його частині допоміжних приміщень. Також є ідея вказати на скрижалях собору імена доброчинців, які зробили посильний внесок у цю богоугодну справу”.
Історія храму починається з 1787 року, коли імператриця Катерина ІІ, яка подорожувала Таврійською губернією, звеліла князеві Потьомкіну: „Влаштувати храм не тільки для тих, хто тут проживає, але й для користі моління усіх приїжджаючих з-за кордону”.
Веління Катерини виконали не одразу. У зв’язку зі смертю Потьомкіна 1791 року, а потім і самої Катерини ІІ в 1796 році, будівництво почалося лише на початку XІX століття.
1930 року, у ніч з 26 на 27 вересня, храм на честь святого Олександра Невського був висаджений у повітря. Довгі роки роль кафедрального собору виконував Свято-Троїцький храм у Сімферополі. 9 січня 2000 року відбулося освячення першого каменя і капсули, закладеної в фундамент Свято-Олександро-Невського собору.
„На сьогодні готовий цокольний поверх, зведена апсида храму з вівтарною частиною. Треба сказати, що завдання перед будівельниками стояло непросте. З огляду на сейсмічну нестійкість півострова, міцність фундаменту повинна вдвічі перевищувати норму. Тому в ґрунт під фундамент собору забито майже п’ятсот паль, різних за конструкцією і довжиною”, – розповідає митрополит Лазар.
Один з найстаріших жителів Сімферополя – архітектор Борис Ісаєв говорить, що пам’ятає собор Олександра Невського ще до руйнації більшовиками: „Храм вражав своєю пишністю... Звук великого дзвону храму розносився навкруги і його чули у багатьох селах Сімферопольського району. Душа радіє в очікуванні того моменту, коли знову почую дзвін головної святині Криму”.

01.02.2005. ЧЕРНІГІВ-ГОМЕЛЬ. Український архієрей взяв участь у хіротонії білоруського єпископа

13 єпископів Православної Церкви з Білорусі, Росії та України взяли участь у хіротонії архімандрита Стефана в єпископа Туровського і Мозирського. Церемонія пройшла 30 січня у соборі святих первоверховних апостолів Петра і Павла, що у місті Гомелі. За словами єпископа Чернігівського і Ніжинського Амвросія, котрий брав участь у хіротонії, це було велике духовне свято для жителів цього білоруського міста, адже хіротонія в єпископа в ньому відбулася вперше за останні десять років.
Хіротонію архімандрита Стефана здійснив митрополит Мінський і Слуцький Філарет. Серед запрошених були також архієпископ Уральський і Гуріївський Антоній, вікарій Київської митрополії єпископ Васильківський Пантелеймон та інші високошановані гості. Вітаючи єпископа Стефана зі знаменною подією, владика Амвросій, зокрема, зазначив, що духовну радість разом з ним розділяють не лише жителі Гомельщини, а й сини і доньки сусідньої чернігівської землі, адже нинішній єпископ Туровський і Мозирський народився на Чернігівщині. Саме тому єпископ Амвросій побажав йому здійснювати служіння під проводом наших небесних покровителів – святителя Феодосія і преподобного Лаврентія Чернігівських, а також вести свою паству до спасіння.

31.01.2005. КОНОТОП. Керівники підприємств регіону допоможуть віруючим побудувати храм

З благословення єпископа Конотопського і Глухівського Інокентія, священики єпархії взяли участь у зібранні мешканців Куйбишевського мікрорайону міста Шостки. На зборах розглядалося питання про будівництво храму на честь ікони Божої Матері «Нечаянна Радість» і каплиці на честь святого великомученика Георгія Побідоносця. У результаті був заснований фонд будівництва храму. Як повідомили в єпархіальному управлінні, будівництво буде проводитися на пожертви підприємств міста та його мешканців.

31.01.2005. ЛУГАНСЬК. Митрополит Іоанникій благословив учнів православної гімназії

У день пам’яті святої мучениці Тетяни митрополит Луганський і Старобільський Іоанникій відвідав православну дитячу гімназію. За труди на благо Церкви владика вручив викладачам навчального закладу Архієрейські грамоти, а від імені Блаженнішого Митрополита Володимира нагородив постійного благодійника гімназії Олега Комара орденом святого рівноапостольного князя Володимира

30.01.2005. ХЕРСОН. Віруючі єпархії привітали архієпископа Херсонського і Таврійського Іонафана з днем народження

Архієпископ Херсонський і Таврійський Іонафан (Анатолій Іванович Єлецьких) народився 30 січня 1949 року в селі Шаталовка Воронезької (нині Білгородської) області (Росія) у родині вчителя.

У 1966 році закінчив середню школу. Після проходження військової служби у 1968-1970 роках, вступив до Ленінградської духовної семінарії. Протягом 1972–1976 років навчався в Ленінградській духовній академії, яку закінчив з вченим ступенем кандидата богословcьких наук за наукову роботу: «Преподобний Феодор Студит і його релігійно-моральне вчення». Кілька років викладав церковний спів у ЛДС і в регентському класі, керував студентським хором ЛДАіС.

5 квітня 1977 року пострижений у чернецтво. 16 квітня того ж року був висвячений у сан ієродиякона, 24 грудня 1978 року — у сан ієромонаха.

З 1987 по 1988 рік — клірик київського кафедрального Володимирського собору.
З липня 1988 року — виконуючий обов’язки намісника Києво-Печерської Лаври.
У жовтні 1988 року возведений у сан архімандрита і затверджений на посаді намісника Києво-Печерської Лаври, на якій перебував до 1994 року.

23 квітня 1989 року архімандрит Іонафан був хіротонісаний в єпископа Переяслав-Хмельницького.

У 1990 році призначений керуючим справами Українського Екзархату.
З 1993 по 2000 рік владика Іонафан перебував на посаді керуючого справами Української Православної Церкви і був призначений постійним членом Священного Синоду УПЦ.

У грудні 1993 року був призначений керуючим Конотопською єпархією (Сумська область). Домігся повернення Різдва-Богородицької Глинської пустині й одержав титул священноархімандрита цього монастиря.

28 липня 1994 року прийняв сан архієпископа. З червня 1995 року — архієпископ Херсонський і Таврійський.

Інтерв’ю з архієпископом Іонафаном