12.04.2005. ЧЕРКАСИ. Архієпископ Софроній відзначає тезоіменитство

Архієпископ Черкаський і Канівський Софроній (Дмитро Савович Дмитрук) народився 15 лютого 1940 року в селі Мнишине Гощанського району Рівненської області.

По закінченні середньої школи, з 1972 по 1976 рік навчався в Московській духовній семінарії. 1968 року був рукопокладений у сан диякона, а в 1973 році прийняв чернечий постриг.

Протягом 1976 – 1980 років навчався в Московській духовній академії, вів викладацьку роботу.

У 1980 році був призначений настоятелем храму села Старий Коврой Чорнобаївського району Черкаської області.

Впродовж 1980 – 1987 років — настоятель храму в Черкасах. У 1987 – 1989 роках — настоятель храму в місті Городищі.

З 1989 до 1992 року — настоятель храму в місті Борисполі Київської області.

9 серпня 1992 року відбулася хіротонія архімандрита Софронія в єпископа Черкаського і Канівського.

У 2000 році возведений у сан архієпископа.

Інтерв’ю з архієпископом Софронієм

11.04.2005. ЛЬВІВ. Представники Збройних Сил, правоохоронних та державних органів привітали архієпископа Августина з днем народження

У четвер, 7 квітня, у свято Благовіщення Пресвятої Богородиці і в день свого народження архієпископ Львівський і Галицький Августин очолив Божественну літургію у Свято-Георгіївській церкві Львова. Після Божественної літургії владика приймав вітання від духовенства та мирян Львівської єпархії, в тому числі представників Збройних Сил, правоохоронних органів та громадських організацій. Цього ж дня на ім’я Владики Августина надійшли вітання від Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, ієрархів та духовенства Української та Руської Православних Церков, Голови Львівської обласної державної адміністрації Петра Олійника, Голови Львівської обласної ради Михайла Сендака, Генеральних консульств Росії та Казахстану, керівників силових структур, влади, представників громадських організацій.

11.04.2005. РАДОМИШЛЬ. Православні віруючі міста вшанували чудотворну Радомишльську ікону Богородиці

У неділю, 10 квітня, Православна Церква вшановувала чудотворний Радомишльський (Іверський) образ Божої Матері. Ця ікона є однією з наймолодших в усьому православному світі.
Літографічне зображення Богоматері з Немовлям почало виділяти миро навесні 1994 року. Коли господарі домівки, де перебувала ця ікона (сім’я лікарів), помітили, що на зображенні Пресвятої Богородиці почала з’являтися незвичайна рідина, вони запросили настоятеля місцевого Свято-Миколаївського храму протоієрея Євгенія. Було організовано єпархіальну комісію, яка, дослідивши святиню, засвідчила факт незвичайного (тобто чудесного) мироточення. Після цього господарі віддали образ у храм.
Урочистим хресним ходом на чолі з правлячим архієреєм єпископом (нині – архієпископ) Овруцьким і Коростенським Віссаріоном ікону було перенесено до місцевого Свято-Миколаївського храму і встановлено в кіот праворуч від головного вівтаря. Рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви було встановлено день святкування Радомишльської ікони Божої Матері 10 квітня за новим стилем (28 березня за ст. ст.) – у день перенесення образу до храму.

11.04.2005. ЛЬВІВ. На обласному телеканалі вийшла передача про святкування Благовіщення

10 квітня на Львівському обласному телеканалі релігійна просвітницька програма „Спадщина” розповідала про святкування Благовіщення у Свято-Георгіївській церкві Львова. Були показані уривки Божественної літургії з вечірнею, а також проповідь архієпископа Львівського і Галицького Августина у день свята. Коментував – голова відділу релігійної освіти і катехізації Львівської єпархії протоієрей Миколай Баранов.
Ця передача на Львівському телеканалі — один з перших телевізійних проектів Львівської єпархії Української Православної Церкви, який створений спільно єпархіальним відділом релігійної освіти і катехізації, прес-службою єпархії та Львівським обласним державним телебаченням.

11.04.2005. ХУСТ. Архієпископ Іоанн відвідав один з найдавніших монастирів Закарпаття, заснований ще в домоногольску добу

Архієпископ Хустський і Виноградівський Іоанн 10 квітня відвідав Успенський жіночий монастир с. Угля Тячівського р-ну, де відслужив Божественну літургію. Угольський монастир вважається одним з найдавніших монастирів Закарпаття. Початок його історії сягає домонгольського періоду.
Особливої значимості та популярності монастир набув у добу єпископа Досифея (Феодоровича). У той час єпископ Досифей був єдиним православним єпископом Закарпаття, де панувала унія. Він висвячував священиків і всім без винятку заповідав берегти Православну віру та звичаї. 22 серпня 1720 р. австрійський імператор Kарл VI підпорядкував усі монастирі і храми Мукачівському уніатському єпископу, а владику Досифея позбавив “усяких єпископських функцій”. Але православного владику не тільки не залишив народ і священство, а навпаки, почали ставитися до нього зі ще більшою повагою і любов’ю. Він продовжував висвячувати священиків та приймати народ, за що був ув’язнений в Хустському замку, де у 1734 році захворів і помер. Тіло покійного було перенесено до Угольського монастиря і там поховано. Могила владики Досифея і зараз є місцешанованою святинею монастиря.
У 1788р. імператор Йосиф ІІ видає Указ про закриття усіх мараморських монастирів, серед яких був і Угольський.
Пізніше монастир знову розпочав своє життя, та за часів радянської влади, у вересні 1959 року, був закритий.
У 1990 році в Угольському монастирі знову затеплилася лампада черного життя. Того ж року на території обителі було збудовано каплицю в ім’я св. пророка Іллі, а в 1993 р. – Успенський собор.
У 2004 році при ігумені Єкатерині (Стан), розпочато розпис Успенського собору, де на сьогодні вже завершено вівтарну частину. Після Божественної літургії владика Іоанн привітав усіх зі святом, а ігуменю Єкатерину нагородив золотою медаллю прп. Олексія Карпаторуського.