18.05.2005. КИЇВ. Співробітники єпархіальних паломницьких відділів готові захистити перед суспільством доцільність розвитку паломницького руху в Україні

З благословення Блаженнішого Митрополита Володимира в актовому залі Успенської Києво-Печерської Лаври триває робота Першої Всеукраїнської конференції «Православне паломництво в Україні: проблеми і перспективи». Представники єпархіальних паломницьких відділів зібралися для того, щоб обговорити засоби вирішення проблем, що виникають на шляху відродження та розвитку паломницького руху в Україні. Розпочалася конференція практичним семінаром «Паломницькі поїздки по Києву та Україні». На початку форуму до учасників звернувся з вітальним словом керуючий справами УПЦ архієпископ Переяслав-Хмельницький Митрофан. Він передав присутнім благословення Блаженнішого Митрополита Володимира та побажав успіхів у нелегкій справі відродження духовності в усіх регіонах України.
«Паломництво — це один із проявів благочестя кожної віруючої людини, — зазначив архієпископ Митрофан. — Паломництво було відоме ще за часи Старозавітної Церкви, коли іудеї приходили до Єрусалимського храму на великі свята, для принесення жертв, для виконання постанов Закону Мойсея. Паломництво стало невід’ємною частиною Християнської Церкви. Ми знайомі з відвідуванням християнами місць, пов’язаних із земним життям Спасителя, Божої Матері, святих угодників Божих. Першою паломницею історична наука вважає рівноапостольну царицю Олену. Що стосується Руської Церкви, то перші паломництва відносяться до XI ст., коли преподобний Варлаам із Новгорода подорожував до Єрусалима. Якщо в стародавні часи паломницькі поїздки були одиничними, то згодом паломництво набуло більшого масштабу. Численні групи паломників відвідують Святі місця Палестини та Єрусалима в XIX ст. Багато для цього зробила Руська духовна місія. Атеїстична влада намагалася не дозволити паломникам вклонятися Святиням.
Сьогодні ми є свідками відродження паломницького руху. У нас є можливість не тільки продовжувати цю славну благочестиву традицію, але й розвивати її. Для цього є всі необхідні можливості».
Під час конференції присутні прослухали доповіді на теми: «Сучасний стан паломництва на Україні: проблеми та перспективи розвитку» (голова Паломницького відділу Києво-Печерської Лаври ігумен Пімен), «Необхідність створення координаційного паломницького центру в УПЦ…» (заступник голови Паломницького відділу Києво-Печерської Лаври Віктор Карабанов), «Створення навчально-методичного центру при УПЦ з метою підготовки співробітників паломницьких служб» (методист Паломницького відділу Києво-Печерської Лаври Неоніла Ворсина), «Розвиток зв’язків між паломницькими службами, як необхідна умова відродження паломницького руху на Україні» (співробітник Паломницького відділу Києво-Печерської Лаври Олександр Ворсин) та «Фактори самозахисту паломницьких традицій. Паломництво і релігійний туризм» (адвокат Української Православної Церкви Ірина Савченко).
«На сьогоднішній день паломництво в Україні розвивається не на повну силу, як цього хотілося б, — говорить голова Паломницького відділу Києво-Печерської Лаври ігумен Пімен. — На мою думку, сьогоднішня конференція зможе дати добрий початок у цьому напрямку. Діяльність паломницького відділу Успенської Києво-Печерської Лаври привернула до себе увагу здорових сил суспільства, які зацікавлені в тому, щоб паломництво в Україні мало світле майбутнє. Сьогодні, на жаль, єпархіальні паломницькі служби не мають єдиної структури та єдиного центру. У нас не має навчально-методичної бази. Вирішення цих важливих питань вимагає створення Паломницького центру Української Православної Церкви, який би виконував наступні функції: координуючу, навчально-методичну, об’єднуючу. Сьогодні з’являються перспективи в розвитку паломницького служіння, відродження традицій паломництва, з’явилася можливість мати в паломницьких службах більш підготовлених організаторів, в нас є все необхідне для того, щоб створити музей паломництва. Сьогодні ми можемо захистити паломницький рух, якщо це буде необхідно, перед державними структурами».
Учасники конференції розробили та затвердили письмове звернення до Блаженнішого Митрополита Володимира з проханням про створення Паломницького Координаційного Центру Української Православної Церкви, який допоможе об’єднати та спрямувати зусилля людей з усіх регіонів України для розвитку паломницького руху в нашій державі.
Підготував Олександр Андрущенко

16.05.2005. ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ. Новий храм прикрасив селище Антоніни

Архієпископ Хмельницький і Шепетівський Антоній здійснив чин освячення новозбудованого Свято-Параскевинського храм у смт. Антоніни Красилівського району. Меценати будівництва, а також місцеве керівництво і парафіяни, які проявили активність під час будівництва нового храму були відзначені високими церковними нагородами.
Після закінчення богослужіння архієпископ Антоній звернувся до усіх присутніх з вітальною промовою, висловивши щиру подяку тим, хто доклав зусилля до зведення нового храму. “Нова лампада духовного життя запалилася сьогодні на Церковному небосхилі Хмельницької єпархії – сказав владика, вітаючи жителів села, — тож, нехай і у душах горить віра у Господа Ісуса Христа, Який заради любові до роду людського прийшов на землю, прийняв хресні муки і воскрес на третій день, дарувавши усім життя вічне».

14.05.2005. ВІННИЦЯ. Сьогодні митрополит Вінницький і Могилів-Подільський святкує день свого тезоіменитства

Митрополит Вінницький і Могилів-Подільський Макарій (Леонід Микитович Свистун) народився 14 вересня 1938 року в Києві в родині робітника.

Після закінченні середньої школи, у 1956 році, вступив до Київської духовної семінарії. У 1960 році стає студентом Московської духовної академії, яку закінчив у 1965 році зі ступенем кандидата богослов'я за наукову роботу: "Ченці-іконописці в історії давньоруського мистецтва".

1966 року закінчив аспірантуру при МДА і як один із найкращих учнів був відряджений до Екуменічного інституту у місто Босі (Швейцарія).

22 травня 1968 року був висвячений у сан диякона, а 28 серпня — у сан пресвітера і направлений до Київської єпархії.

28 вересня 1968 року пострижений у чернецтво з ім’ям Макарій на честь священномученика Макарія, митрополита Київського. Виконував обов’язки представника філії ОВЦС у Києві.

31 травня 1970 року возведений у сан архімандрита, у тому ж році 7 червня був хіротонісаний в єпископа Уманського, вікарія Київської єпархії. Згодом преосвященний Макарій був призначений керуючим Патріаршими приходами в Канаді і США.

З 1975 по 1978 рік — постійний представник Патріарха Московського і всієї Русі у Всесвітній Раді Церков, призначений настоятелем приходу на честь Різдва Пресвятої Богородиці в Женеві (Швейцарія).

1978 року владика повертається в Україну і продовжує своє архіпастирське служіння єпископом Уманським, вікарієм Київської Митрополії. У тому ж році возведений у сан архієпископа.

З 1982 року — керуючий Івано-Франківською і Коломийською єпархією.

З 26 червня 1985 року — архієпископ Аргентинський і Південноамериканський, Патріарший Екзарх Центральної і Південної Америки. 1990 року знову вирушає до США як керуючий приходами Руської Православної Церкви і тимчасово керує Канадською єпархією з титулом — архієпископ Клинський, вікарій Московської єпархії.

Після повернення в Україну в 1992 році преосвященний Макарій призначений архієпископом Вінницьким і Брацлавським, а з 1994 року, у зв’язку з поділом єпархії, керує Вінницькою і Могилів-Подільською єпархією.

З 1992 року — голова Відділу зовнішніх церковних зносин Української Православної Церкви.

У 2000 році возведений у сан митрополита.
Інтерв’ю з митрополитом Макарієм

12.05.2005. ДНІПРОПЕТРОВСЬК. Найстарішому клірику єпархії — 75 років

Митрополит Дніпропетровський і Павлоградський Іриней відвідав Преображенський кафедральний собор. Після Божественої літургії владика привітав клірика храму, найстарішого священослужителя єпархії протоієрея Сергія Осадовського з 75-річчам від дня народження. Від імені Блаженнішого Митрополита Володимира він нагородив отця Сергія орденом преподобного Агапіта Печерського та побажав йому Божої допомоги в здійсненні пастирського служіння.

11.05.2005. ЛЬВІВ. Вийшов третій номер молодіжної газети "Церква і молодь"

Вийшов у світ третій у цьому році номер молодіжної газети "Церква і молодь". Тематика номеру присвячена Воскресінню Христовому та 60-річчю Великої Перемоги. У номері містяться Пасхальне послання архієпископа Львівського і Галицького Августина, інформація про свято Пасхи, цікаве пасхальне оповідання, а також новий матеріал рубрики "Молоді - молодим", в якій молодь розповідає одноліткам про свій прихід до Церкви. Газета також містить думки молодих людей про Другу світову війну, а також відповіді на запитання, що стосуються церковного життя.