27.05.2005. ВІННИЦЯ. До храму селища Кулига Літинського району повернулася ікона Пресвятої Богородиці

Як уже повідомлялося, ікона «Явлення Пресвятої Богородиці на горі Почаївській», викрадена півтора роки тому з Іоанно-Богословського храму селища Кулига Літинського району, була передана у єпархіальне управління вінничанкою, яка знайшла її на горищі свого будинку. Мешканці Кулиги впізнали святиню завдяки публікаціям у вінницьких ЗМІ, але не перенесли її одразу до храму, тому що за час перебування поза його стінами, образ постраждав від вологи і потребував негайної реставрації. Реставраційні роботи були проведені у іконописній майстерні при громаді в ім’я священномученика Володимира, митрополита Київського Вінниці, а по їх закінченню образ був доставлений до смт. Літин. Звідси ікону понесли Хресним ходом до селища Кулиги. Вісім священиків на чолі з благочинним протоієреєм Олегом Макаром у супроводі віруючих вирушили із Літина, а назустріч їм, з Кулиги вийшли люди, очолювані настоятелем місцевого храму ієреєм Володимиром Гуменюком. Обидва хресні ходи зустрілися і разом рушили до Кулиги, де в храмі і ім’я святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова був відслужений подячний молебень з акафістом Пресвятій Богородиці. Загалом у Хресному ході взяли участь більше двохсот осіб. Мешканці Кулиги сподіваються, що після повернення, шанований образ Пресвятої Богородиці більше не залишить їх села.

26.05.2005. КИЇВ. Архіпастирський візит Блаженнішого Митрополита Володимира став справжнім святом для мешканців Томашівки

Цими днями Блаженніший Митрополит Володимир відвідав скит на честь Покладення Ризи Пресвятої Богородиці во Влахерно Київскього Введенського монастиря. У співслужінні братії обителі та єпархіального духовенства Блаженніший Владика здійснив чин освячення кам’яної скульптури «Голгофа».
По центру композиції, виготовленої львівським скульпторами під керівництвом Валентини Ткаченко Хрест Христов, а по обидва боки Божа Мати, святий апостол і євангелист Іоанн Богослов, Марія Магдалина та сотник, який на власні очі бачив, як після удару копієм в серце з рани Спасителя потекла кров і вода. Пізніше від став послідомником святих апостолів.
Після закінчення богослужіння Предстоятель нашої Церкви подякував скульпторам за прекрасну композицію, яку вони подарували Святій Церкві та побажав їм Божої допомоги в усіх творчих починаннях. Також у своєму слові він розповів про велике значення, яке має Хресне древо для духовного життя кожної людини.
«У цьому святому місці ми сподобилися освятити ще один знак нашої християнської надії, — зазначив Блаженніший Владика, — Хрест був знаряддям для знищення злочинцев. Але після того, як Христос освятив його Своєю кровію, він став тим, що рятує людину від влади гріху та смерті. Він зміцнює кожного християнина на життєвому шляху. За словами апостола Павла, ми намагаємося в усьому підтримувати ближнього і таким чином виконувати Закон Спасителя. Нехай ще один хрест на рідній українській землі буде джерелом освячення та зміцнення нашої віри. Закликайте ім’я Господа, пострадалого за нас та заради прощення наших гріхів. Хрест допомагає нам у тому, що повинен робити за своєю природою кожен християнин — молитися та вірити в те, що Господь обов’язково допоможе та дасть всі необхідні можливості гідно пройти свій життєвий шлях і досягти Церства Небесного».
За словами намісника Введенського монастиря архімандрита Даміана, зведення цієї композиції матиме велике значення для мешканців Томашівки, адже далеко не кожен сьогодні може відвідати місця, де жив, проповідував і постраждав Спаситель. «Апостол Павел пише, що Христос помер за гріхи наші. Цей постамент нагадуватиме нам про те, що ми врятовані від вічної смерті хресними стражданнями Господа Ісуса Христа. І це важливо, адже тільки через усвідомлення змісту та значення подвигу Спасителя ми можемо здійснити своє покликання на землі та отримати блага в Царстві Небесному».
Насамкінець Блаженніший Владика ознайомився з господарчими та будівничими роботами, що ведуться на території скиту. За словами насельників, у розбудові обителі активну участь беруть представники місцевої влади.
Усіх присутніх він благословив іконками Божої Матері «Пом’якшення злих сердець». У свою чергу мешканці Томашівки подарували Предстоятелю Української Православної Церкви каравай та квіти, а учні молодших класів місцевої загальноосвітньої школи привітали Його Блаженство віршами. Представники органів місцевого самоврядування пообіцяли і надалі сприяти священикам у справі відродження духовності в регіоні.

26.05.2005. ЛУЦЬК. Волинська Духовна семінарія відзначила свій храмовий день

У день пам’яті просвітителів слов’ян, святих рівноапостольних Мефодія і Кирила своє престольне свято відзначив один із найдавніших і найвідоміших богословських навчальних закладів України – Волинська Духовна семінарія. За два з лишнім століття свого існування цей духовний навчальний заклад підготував тисячі досвідчених богословів, які самовіддано проповідували Слово Боже серед свого народу. За свою історію семінарія змінила кілька місць свого розташування: в 1796 році (у момент відкриття) це був Острог, пізніше – Анопіль, Житомир і Кременець. Після Великої Вітчизняної війни Волинська семінарія оселилася в Луцьку. В часи хрущовських переслідувань Церкви (в 1964-му) школу було закрито. Відновлено її діяльність було в 1991 році.
У день свята небесних покровителів ВДС до своєї рідної Альма-матер прийшли як нинішні студенти так і колишні випускники, які сьогодні трудяться на парафіях по всій території України. Божественну літургію в семінарському храмі в ім’я святих рівноапостольних Мефодія і Кирила звершив митрополит Луцький і Волинський Ніфонт у співслужінні ректора семінарії протоієрея Петра Влодека та викладачів і студентів у священному сані. По завершенні святкового богослужіння владика та отець ректор привітали усіх із святом їхньої рідної семінарії.
За неповні півтора десятка років, які минули з моменту відновлення діяльності Волинської духовної школи, з її стін вийшло понад півтисячі випускників. Сьогодні у стінах семінарії навчається на стаціонарі понад півтори сотні хлопців та півсотні дівчат (на Регентському відділенні). Через кілька років нинішні студенти також підуть на парафії Української Православної Церкви, щоб нести свій нелегкий хрест пастирського служіння.

25.05.2005. ВІННИЦЯ. Митрополит Макарій освятив надвратний храм Свято-Іоанно-Богословського монастиря в селищі Лемешівка

У день пам’яті апостола і євангеліста Іоанна Богослова митрополит Вінницький і Могилів-Подільський Макарій відвідав монастир, названий на честь цього святого і здійснив чин освячення надвратної церкви в ім’я преподобного Феодосія Печерського. Це — невеликий храм, побудований братією монастиря на чолі з намісником архімандритом Феодосієм (Шкляруком) за останній рік. Внутрішнє вбрання храму виконане у давньоруському стилі, і, безумовно, цей храм, за словами численних паломників, став справжньою окрасою обителі. Після богослужіння митрополит Макарій привітав братію і віруючих, які зібралися на свято з багатьох міст і сіл Поділля, і побажав ченцям Божої допомоги у розбудові обителі.

21.05.2005. КІРОВОГРАД. Єпископ Пантелеймон сьогодні святкує свій день народження

Єпископ Кіровоградський і Олександрійський Пантелеімон (Романовський) народився 21 травня 1952 року в Кіровограді.

З 1959 по 1969 рік навчався в загальноосвітній школі, по закінченні якої вступив до Кіровоградського будівельного технікуму. У 1972 році пішов до армії. З 1975 року працював інженером з техніки безпеки на Кіровоградському заводі «Новатор».
У 1976 році закінчив Ленінградську духовну семінарію.

2 березня 1980 року був рукопокладений у сан диякона, а 7 квітня 1981 року — у сан пресвітера. До 1987 року служив у Середньоазіатській єпархії, потім був переведений до Сумської єпархії.

У 1989 році прийняв чернечий постриг з ім'ям Пантелеімон. Служив на приходах Сумської єпархії.

Протягом 1990-1991 років був секретарем Кримського єпархіального управління і благочинним Керченського округу.

З липня 1991 року до травня 1992 року був єпископом Української Автокефальної Церкви. Після принесення покаяння повернувся до УПЦ.

25 липня 1992 року возведений у сан єпископа. Рішенням Священного Синоду УПЦ був призначений єпископом Кіцманським, вікарієм Чернівецької єпархії.

У 1993 році був призначений єпископом Конотопським і Глухівським. Наприкінці того ж року стає єпископом Вольнянським, вікарієм Запорізької єпархії.

З 1995 року — єпископ Брусиловський, вікарій Овруцької єпархії.

У 1994 році вступив до Київської духовної академії.

Указом від 5 листопада 1998 року владика Пантелеімон був призначений керуючим Кіровоградською єпархією.
Інтерв’ю з єпископом Пантелеімоном