14.06.2005. ВІННИЦЯ. Біля благодатного цілющого джерела на місці зруйнованої обителі відслужено Божестенну літургію

З благословення митрополита Вінницького і Могилів-Подільського Макарія, 9 червня, у день свята Вознесіння Господнього, біля криниці, побудованої на цілющому джерелі в с. Яблунівка Літинського району, була відслужена Божественна літургія і водосвятний молебень, які звершив благочинний Літинського району протоієрей Олег Макар з місцевим духовенством. Декілька сотень людей, які приїхали з Вінниці, Літина та інших міст і сіл області, з молитвою випили освяченої води і повезли її до своїх домівок.
У день Вознесіння Господнього в Яблунівці, у місцевій чернечій обителі, традиційно звершувалося освячення води біля криниці, вода з якої благодаттю Божою зцілювала від різних хвороб. Так було до безбожних радянських часів, коли монастир зруйнували, а монахів чи заарештували, чи вигнали з цих місць.
Традиція звершувати богослужіння біля криниці була поновлена три роки тому з ініціативи благочинного. Добре починання отримало благословення митрополита Вінницького і Могилів-Подільського Макарія.
У своїй проповіді для парафіян, які з’їхалися на свято, отець Олег Макар розповів про історію цієї криниці. На межі Вінницької і Хмельницької областей здавна знаходився монастир. Сам монастир розташовувався на території Хмельницької області, мав прекрасний сад і чудову алею. Старі люди ще пам’ятають прекрасні розписи монастирського храму. Низовиною протікала ріка. Біля неї знаходились дві кринички з водою, яка мала цілющі властивості. Була й купальня, занурюючись у яку, люди оздоровлювались. Наразі залишилися лише криничка. І дня немає, щоб до неї не йшли б по благодатну воду.
В роки радянської влади монастир зачинили і ще певний час існував просто діючий храм, а по війні наприкінці 40-х років ХХ ст. перестав діяти і храм. Але вода в криничці і сьогодні допомагає людям. У день свята Вознесіння біля кринички і на місці монастиря відбувається урочисте богослужіння і водосвятний молебень. Народу з’їжджається сила-силенна. Так було здавна. До революції народу з’їжджалося стільки, що все поле, яке знаходиться біля цього місця, було заповнене кінними підводами. Тут же відбувався ярмарок. Свято тривало аж до вечора.
Від місцевих людей можна почути багато розповідей про оздоровлення водою з кринички. В одних випадках вона допомагає вилікувати очі, в інших — оздоровлюється весь організм. Одна старенька жінка розповідала, як у її дочки не заживали виразки на ногах, і ліки не допомагали. Тоді вона почала мити ноги дочці водою з кринички і за тиждень настало зцілення.
Одна місцева жителька розповідала про унікальний випадок. Жінка з Яблунівки потрапила в аварію і отримала тяжкі ушкодження. Залишилась прикутою до ліжка. Лікарі не давали надії на одужання. Минуло 12 років, але жінка залишалась прикутою до ліжка, і тоді хтось порадив їй вживати воду з монастирської кринички. І сталося диво, жінка отримала зцілення і почала ходити.
Розповідають, що жив в Яблунівці чоловік, який ніколи не хворів, бо кожного ранку влітку і взимку ходив до кринички, пив воду і обливався нею.
Люди, яким допомогла зцілитись вода з криниці біля Яблунівки, приїздять на свято Вознесіння і хвалять Бога в своїх молитвах не тільки за хліб, а й за таку воду, яка воістину є водою життя.

13.06.2005. ЗАПОРІЖЖЯ. Мешканці „атомного” містечка молилися святителеві Луці

У день пам’яті святителя Луки Кримського з благословення архієпископа Запорізького і Мелітопольського Василія центральними вулицями міста Енергодара пройшов хресний хід з мощами святителя. Більше тисячі людей з корогвами та іконами вийшли на центральну площу, де був відслужений подячний молебень. Мешканці міста піднослили свої молитви до Бога про те, щоб Він, заступництвом архієпископа Луки, не залишав віруючих і зберігав їх від небезпеки, що загрожує від місцевої атомної електростанції.

13.06.2005. ОДЕСА. Одеська духовна семінарія випустила нове покоління майбутніх пастирів

Напередодні випуску в Миколаївському храмі Успенського монастиря було відслужено панахиду по спочилих викладачах та вихованцях Одеської духовної семінарії. Наступного дня після святкової Божественної літургії в Успенському храмі був відправлений подячний молебень, а в актовому залі семінарії відбулися урочисті заходи, що їх з благословення митрополита Одеського та Ізмаїльського Агафангела відкрив ректор семінарії архімандрит Євлогій (Гутченко).
„Сьогодні, як і кожного року з моменту заснування, з Одеської духовної семінарії виходить нове покоління майбутніх православних пастирів, — зазначив отець Євлогій. — Викладачі та духовні наставники зробили все можливе, щоб наші випускники могли безперешкодно проповідувати слово Боже людству. Знання, які вони здобули в стінах цього закладу, дадуть змогу не тільки проповідувати в храмі та писати богословські трактати. Майбутні пастирі зможуть говорити про світле, добре та вічне, навіть серед людей, які не ходять до храму. Бажаю, щоб час, проведений тут, завжди залишався для хлопців золотим”.
Звітну доповідь про результати перевідних і випускних іспитів зачитав секретар Ученої ради архімандрит Тихон (Васіліу). Також були оголошені вітальні телеграми від Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Олексія II та Блаженнішого Митрополита Володимира.
„Випускники нашої семінарії здійснюють своє служіння Богові і людям не тільки в межах України, — говорить архімандрит Тихон. — Вони спасаються та спасають інших у багатьох країнах близького і далекого зарубіжжя, а завдяки їх самовідданості, працелюбності та благочестю примножується слава Одеської семінарії. Приємно дивитися на випускників через роки. Мудрість, досвід, сила волі, здатність долати будь-які перешкоди — цього нам усім так не вистачало в семінарські роки. Все це здобувають наші випускники з часом, і саме ці якості допомагають їм правильно застосувати книжні знання, які дають тут”.
Потім архімандрит Євлогій повідомив про обрання почесним членом семінарії Блаженнішого Митрополита Володимира — за визначні наукові звершення та постійну пастирську опіку українськими духовними школами. Він був випускником, викладачем і ректором Одеської семінарії в складні роки гонінь на Церкву. Почесним членом семінарії також було обрано митрополита Одеського та Ізмаїльського Агафангела — за неоціненний внесок у справу відродженя духовної освіти в Україні та багаторічну педагогічну працю в семінарії. Вручаючи митрополитові Агафангелу диплом, отець Євлогій подякував йому за титанічну та плідну працю на освітянській ниві та побажав Божої допомоги в пастирському служінні.
„Хотілося, щоб перед очима випускників духовних шкіл протягом усього життя знаходився образ царя Соломона, — сказав владика. — Одного разу йому з’явився Господь і запитав, про що мріє та чого хоче подвижник. У відповідь Соломон попросив Бога наділити його мудрістю. Бути мудрим, правильно будувати свою ієрархію цінностей — це і є щастя. Якщо людина щукає правду, робить все можливе, щоб зберегти мир у душі, вона не відчуває складностей земних і сприймає проблеми з вдячністю. Така людина знаходиться на шляху, який веде до спасіння, а це найголовніше, що потрібно майбутнім пастирям, щоб співіснувати з цим світом. Майбутні пастирі повинні пам’ятати, що Господь постраждав за все людство. Кожна людина, якою б грішною та аморальною не здавалася нам, це вівця, заради якої Спаситель залишив усе стадо. Ми не можемо спастися своїми добрими справами, тому що їх дуже мало порівняно з кількістю гріхів. Єдине, що нас спасає — це милість Божа, а Господь буде милостивий лише до тих, хто не жаліє себе для служіння ближньому”.
Цього дня дипломи про закінчення отримали не тільки студенти семінарії, але й випускниці золотошвейного відділення Одеської семінарії, що знаходиться на території Свято-Михайлівського жіночого монастиря.
„За роки навчання наші випускниці пройшли добру школу життя, — зазначила настоятелька обителі ігуменія Серафима. — Вони навчилися співати, керувати хором, вишивати, готувати, практично всі вони у майбутньому зможуть викладати в недільних школах, працювати в православних виданнях і єпархіальних соціальних відділах. І, мабуть, найголовніше, що духовна школа дала їм все - це все необхідне для того, щоб стати православними дружинами та матерями. Жінка-мати — поняття унікальне, а уявіть собі, якщо вона до того ж сумлінна православна християнка. На мою думку, саме за такими родинами наше майбутнє”.
Насамкінець митрополит Одеський і Ізмаільський Агафангел вручив ста п’ятдесяти шести випускникам семінарії дипломи та пам’ятні подарунки. Завершилася урочиста акція святковим концертом і трапезою.
Підготував Олександр Андрущенко

08.06.2005. ДОНЕЦЬК. «Чорнобильський Спас» подорожує Донбаським краєм

Християни Донецької області можуть прикластися до унікальної ікони: на Донеччину із Дніпропетровської області прибула ікона «Чорнобильський Спас». На подорож Україною її благословив Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Володимир. Символічний провіз святині країною присвячений до 20 річниці Чорнобильської катастрофи.
За словами голови Донецького обласного відділення всеукраїнської організації «Союз «Чорнобиль України» Євгенія Стружко, у регіоні ікона пробуде до середини червня. Символічно вона як би його перехрестить, зробивши подорож храмами півночі, півдня, заходу й сходу області.
«Чорнобильський Спас» уже побував у Червоноармійську й Маріуполі, де зібрав велику кількість паломників. Сьогодні ікона прибуде до Макіївки, де добу, включаючи ранок наступного дня, пробуде у храмі в ім’я Казанської ікони Божої Матері. А 9 червня, у свято Вознесіння Господнього, вона буде перенесена до Свято-Георгіївського собору, звідки 11 червня вирушить до Краматорська у Свято-Троїцький храм.
Подальшу подорож «Чорнобильського Спасу» Донецькою областю заплановано так: 12 червня о 17.00 святиня прибуде до кафедрального собору святого Олександра Невського, що у Слов’янську. А наступного дня вирушить до Святогірської Успенської Лаври, де пробуде до 15 червня й звідти вирушить до Харкова.
Ікону «Чорнобильський Спас» освятив Блаженніший Митрополит Володимир 28 серпня 2003 року в день Успіння Пресвятої Богородиці в Києво-Печерській Лаврі. Святиню помістили в Успенському соборі. На іконі зображено Спасителя з Богородицею та Архістратигом Михаїлом, а під ними – ліквідатори й загиблі від катастрофи на фоні ЧАЕС. Особливість ікони в тому, що Господь зображений разом із людьми – раніше групові образи допускалися лише на фресках і художніх картинах. Іконописець
Владислав Горецький працював над іконою 5 місяців. Зараз іконописці роблять списки з ікони для розміщення їх у храмах України, Росії й Бєларусі.

07.06.2005. СУМИ. Найскладніший іспит у випускників Духовного училища прийняв правлячій архієрей

6 червня архієпископ Сумський і Охтирський Марк очолив екзаменаційну комісію в Сумському пастирсько-богословському духовному училищі. Цього дня випускники складали один із найвідповідальніших іспитів з предмету „Історія Православ’я у XX столітті”. Для владики, якого нещодавно призначили на нову кафедру, це стало можливістю не ітльки оцінити освітній рівень студентів, але й поспілкуватися з майбутніми пастирями. Після закінчення іспиту владика звернувся до випускників і викладачів зі словами вітання. „Подолання церковного розколу в Україні — одне з головних завдань Православної Церкви сьогодні. Тому пастирі повинні знати не тільки сучасний стан цієї проблеми, але і вміти на реальних історичних прикладах довести пагубність і злочинність зазіхань на єдність Святої Соборної і Апостольської Церкви”.
За словами самих випускників, цей іспит став для них визначною подією в житті, адже завдякі педагогічній майстерності владики Марка вони під час відповіді на екзаменаційні питання відчули атмосферу полеміки та живої розмови з віруючими, які потребують відповіді на хвилюючі питання. Насамкінець владика закликав їх зробити все можливе, щоб знання, здобуті в аудиторіях правильно застосувати в реальному житті.