28.06.2005. ВІННИЦЯ. На освячення пам’ятників жертвам сталінських репресій зібралися численні віруючі з різних храмів міста

У неділю, 26 червня, за участю представників обласної і міської влади, громадських і політичних організацій відбулося освячення, а напередодні, у суботу, урочисте відкриття двох пам’ятників.
Пам’ятники жертвам сталінських репресій встановлено на місці братських поховань, одна з яких знаходиться біля Воскресенського храму, друга – біля ккз “Райдуга”. Тут поховані більше двох з половиною тисяч розстріляних вінничан і мешканців області. Загалом на старому міському кладовищі і в лісі біля нього були поховані десятки тисяч жертв сталінського терору. За радянських часів на цьому місці був влаштований центральний міський парк культури і відпочинку.
У неділю о 12 годині біля пам’ятнику, що знаходиться поряд з ккз “Райдуга” почалось заупокійне богослужіння і чин освячення, який, з благословення митрополита Вінницького і Могилів-Подільського Макарія звершили клірики Хресто-Воздвиженського храму Вінниці на чолі з настоятелем протоієреєм Миколаєм Давидовським. О 12.30 розпочалось освячення другого пам’ятника – біля Воскресенського храму. Тут зібралися численні віруючі з різних храмів міста разом зі своїми священиками, співав архієрейський хор Спасо-Преображенського кафедрального собору. Освячення звершив митрополит Макарій, який звернувся до присутніх зі словом привітання. Владика зокрема сказав: “Сьогодні під час богослужінь у наших храмах лунали молитви за тих, хто був невинно убієнний і замучений в жорстокі часи сталінських репресій 1937-38 років. І тепер ми зібралися на цьому священому для кожного вінничанина місці, щоб по-християнськи, молитвою, вшанувати пам’ять тих, хто постраждав від беззаконників і безбожників. Серед них багато віруючих, яких тодішня влада переслідувала виключно за їхні релігійні переконання. Серед них багато священиків, яких влада несправедливо звинуватила в антидержавній діяльності. Серед них і ті, хто був закатований за свою любов до Батьківщини.
Ви знаєте, що наша Свята Православна Церква під час безбожних гонінь ХХ століття втратила мільйони віруючих, десятки тисяч найкращих священиків і сотні єпископів. Вона постраждала найбільше серед усіх церков і релігійних конфесій. Тому ми сьогодні у своїх молитвах згадаємо не тільки дві з половиною тисячі вінничан, які були поховані у братських могилах, на місці, де ми тепер стоїмо (а взагалі на прилеглій території були поховані десятки тисяч невинних страждальців), ми також згадаємо усіх, хто був замучений за віру і правду, і похований у різних куточках великої Української землі.
І нехай Господь прийме наші молитви і упокоїть їх разом з праведниками. І, якщо вони сподобились у Нього святості за свої страждання, нехай Господь їхніми молитвами збереже наш народ від повторення жахливих часів кривавих репресій. Нехай Господь дарує всім нам мир і спокій, а нашій країні – велич і процвітання”.
Після освячення владика Макарій дав коротке інтерв’ю представникам місцевих телекомпаній і благословив численних віруючих, які зібралися на освячення.

28.06.2005. ВІННИЦЯ. Священик благословив випускників Вінницького медичного коледжу

24 червня у Вінниці біля меморіалу Слави відбулись урочисті заходи з нагоди чергового випуску помічників військових лікарів, яких готує Вінницький медичний коледж імені Д. Заболотного. Лейтенанти медичної служби отримали благословення від настоятеля храму в ім’я прп. Лаврентія Чернігівського ієрея Костянтина Іванченка, який зі своїми прихожанами вже більше двох років опікує студентів медичного коледжу. 21 червня у приміщенні цього навчального закладу була освячена молебна кімната, де студенти читають молитовні правила, збирають бібліотеку. Цим займається прихожанин храму і студент медколеджу Юрій Комар. А серед сьогоднішніх випускників, які отримали благословення, є також ще одна прихожанка храму Надія Коновальчук. Після урочистих заходів о. Костянтин особисто привітав її і побажав Божої допомоги у благородній праці на благо людей.

24.06.2005. ДНІПРОПЕТРОВСЬК. У день престольного свята у кафедральному соборі Новомосковська митрополит Іриней висловив біль за жалюгідний стан, у якому нині перебуває святиня — пам’ятка архітектури

20 червня, у понеділок, у День Святого Духа, митрополит Іриней, на запрошення настоятеля і благочинного Новомосковського округу протоієрея Володимира Цешковського, відвідав Свято-Троїцький собор м. Новомосковська, де з нагоди престольного торжества звершив Божественну літургію. У цей день владиці співслужили священнослужителі Новомосковського благочиння й духівництво із сусідніх округів. За літургією митрополит Іриней рукоположив клірика Введенського храму м. Першотравенськ диякона Олександра Коробинцева в сан ієрея.
Цього святкового дня благодійники й активісти парафії отримали з рук архіпастиря високі церковні нагороди. Від імені Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Митрополита Володимира за заслуги перед Українською Православною Церквою, а також у благословення на подальшу працю на славу Святого Православія й рідного міста митрополит Іриней нагородив міського голову Новомосковська Литвищенка Віктора Івановича та депутата міської ради Сергія Павловича Леонова медаллю преподобних Антонія й Феодосія Печерських «За церковні заслуги», які беруть активну участь у відродженні древньої козацької святині XVIII сторіччя – Троїцького собору, а також у різних благодійних акціях для незаможних верств населення і дітей-сиріт. Також від себе особисто митрополит Іриней вручив архієрейські благословенні грамоти представникам міської влади, благодійникам, тим, хто трудиться при храмі, а також керівникам екскурсійного агентства.
Після нагородження владика звернувся до присутніх з промовою, де висловив біль за той жахливий стан, у якому перебуває зараз Новомосковський собор. Владика, зокрема, сказав: «У цей святковий день, дуже втішно, що ми зібралися для піднесення своїх молитов до Всемилостивого Спаса. Але торжество сьогоднішнє захмарюється станом цього величного древнього храму, побудованого козаками в 1778 році без єдиного цвяха. Це унікальний собор! Крім цього, це ще й пам’ятник архітектури, що перебуває в державному законодавчому відомстві охорони пам’ятників. Дуже прикро, що держава, охороняючи наше історичне минуле, доводить його до такого жалюгідного стану. Прикро подвійно, що державна система не дозволяє проводити ремонтні роботи й звертає свою увагу тільки тоді, коли священнослужителі без особливої дозвільної документації починають здійснювати спроби реконструкції. Хіба в такий спосіб необхідно охороняти найбільші святині нашої країни й нашої Батьківщини?! Охорона історичних пам’ятників архітектури – це не кабінетна робота! Тому нам треба мобілізувати всі свої сили й посилити свої молитви для того, щоб Господь зміцнив нас і напоумив всіх, хто намагається перешкодити відродженню цієї великої святині Дніпропетровщини».

24.06.2005. ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ. Священик єпархії духовно опікує не лише нинішніх воїнів, а й вдів солдатів, загиблих на фронтах Великої Вітчизняної війни

На запрошення Ради ветеранів війни та праці Хмельницького, з благословення архієпископа Хмельницького і Шепетівського Антонія, секретар єпархіального управління протоієрей Олександр Дацюк 20 червня зустрівся у приміщенні актового залу Хмельницького ЖЕК № 2 із солдатськими вдовами, чоловіки яких загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.
За упокій усіх загиблих на фронтах ВВВ була відправлена панахида, після чого свящ. Олександр звернувся до усіх присутніх зі словом, в якому наголосив на важливості у справі Великої Перемоги духовного фактору та морального обличчя воїна. Він має бути людиною, осяяною світлом правди Христової, мужньою, але разом із тим доброю, високоморальною та чистою. І лише цим переміг наш народ у роки Великої Вітчизняної війни — не тільки військовою майстерністю, але й чистотою та силою православного духу. Також присутні почули про діяльність Церкви у роки ВВВ, про історичну зустріч Сталіна з Церковною ієрархією, яка відбулася у серпні 1943 року, результатом якої стало зібрання Помісного собору, відновлення патріаршества та відкриття церков.
На завершення зустрічі свящ. Олександр передав усім присутнім від архієпископа Антонія благодійну допомогу, а також побажав міцного здоров’я та Божої допомоги в усіх добрих справах та починаннях.

23.06.2005. КИЇВ-ТБІЛІСІ. На свято Трійці хор Київських духовних шкіл прикрасив своїм співом найвеличніший собор Грузії

З 16 по 20 червня хор Київських духовних академії і семінарії під управлінням ієродиякона Романа (Підлубняка) взяв участь у фестивалі мистецтв, що проходив у столиці Грузії місті Тбілісі. Під час концертів хор київських духовних шкіл представив багатогранну хорову палітру здобутків українських і російських композиторів.
Перший виступ хору відбувся в «Театрі царського кварталу». Під склепіннями стародавнього залу розливалося багатоголосся киево-печерских розспівів і стримано-суворі монодії давньоруського знаменного співу. Організатори фестивалю подбали про те, щоб насичена концертна програма поєдналася з відвідуванням святих місць, якими так багата земля древньої Іверії.
У п’ятницю 17 червня киян знайомили з Тбілісі, з його древніми храмами й монастирями. У другій половині дня вихованців духовних шкіл прийняв Його Святість Блаженніший Патріарх-Католикос всієї Грузії Ілія II. Після концерту на честь Патріарха Його Святість подякував Блаженнішому Митрополиту Володимиру за його сердечне й дружнє ставлення до Грузинської Православної Церкви. Святіший Патріарх висловив упевненість у подальшому розвитку братніх відносин між народами України і Грузії.
У відповідь регент хору ієродиякон Роман згадав про багатовікові духовні зв’язки наших народів, про жертовне служіння екзарха Грузії, а пізніше митрополита Київського і ГалицЬкого священномученика Володимира (Богоявленського) і схиархієпископа Антонія (Абашидзе), похованих у Києво-Печерська Лаврі. На прощання Патріарх подарував учасникам хору пам’ятні подарунки.
Наступного дня, 18 червня, хористи відвідали селище Бодбе, де в монастирі святої Ніни просвітительки Грузії вже сімнадцять століть почивають її святі мощі. Після відвідування храму гостей прийняла игуменя монастиря Феодора, а пізніше вони мали можливість зануритися у води джерела святої рівноапостольної Ніни.
19 червня, у свято Святої Трійці, студенти з Києва співали за богослужінням у Троїцькому Патріаршому соборі. Освячений зовсім недавно, храм вражає своєю величчю і розмірами. За твердженням настоятеля, він є третім по величині в православному світі. Одне можна сказати з упевненістю — цей собор став символом духовного єднання й відродження грузинської нації, повернення її до своїх православних коренів.
Після закінчення богослужіння кияни відбули в Мцхету, древню столицю Грузинської держави, де в соборі VI-XI століття Светицховели приклалися до найбільшої святині християнського світу — місця знаходження хітона Господнього. Того ж дня хор прибув на прийом, який дав Святіший і Блаженніший Патріарх-Католикос всієї Грузії Илія II з нагоди престольного свята.
20 червня студенти Київських духовних академії і семінарії повернулися в Україну.