07.07.2005. КИЇВ. У столичному Введенському монастирі перебуває чудотворна ікона Божої Матері “Живоносне джерело” на камені

До столиці ікона прибула вперше. З благословення митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела, її привезли з Одеси, з храму на честь Казанської ікони Божої Матері, де святиня перебуває з часу знаходження. Історію ж появи ікони вважають дивом. На початку ХХ ст. один віруючий, прибираючи у сараї, зачепив лопатою якусь мармурову плиту і побачив, що на камені з обох боків проступив образ Божої Матері “Живоносне джерело”. З того часу образ декілька разів мироточив, розповідають, що навіть його фото виточають пахощі в особливі дні.
Чудотворна святиня зберігається в одному з найдавніших храмів Одеси – Казанському. Ця церква була побудована й освячена 1846 року і пережила декілька закриттів. 1936 року тут розмістили казарму моряків, а 1962 року приміщення було віддано під меблевий магазин.
Лише 1991 року тут відновилося богослужіння, відновлено купол, дзвіницю. Серед святинь храму гідне місце посідає місцешанований образ Богородиці “Живоносне джерело” на камені. Протягом тривалого часу ця святиня знаходилася у благочестивої стариці інокині Пантелеймони. Сотні одеситів приїжджали до Одеси, аби вклонитися і помолитися біля чудотворного образу. У Києві ж ікона перебуватиме до 19 липня.

07.07.2005. ЧЕРНІГІВ. Відкрилася міжнародна виставка “Велич Православ’я”

Виставка проходить у приміщені “Експоцентру” обласної торгово-промислової палати за благословенням єпископа Чернігівського та Ніжинського Амвросія. На запрошення взяти участь у виставці товарів церковного вжитку відгукнулася братія і черниці монастирів з Мінська, Києва та Ніжина, а також представники видавництв і майстерень Житомира, Рівного, Вітебська, Смоленська. В “Експоцентрі” широко представлена духовна література та періодика, аудіо та відеокасети, твори церковного мистецтва, обладнання для храмів, продукція іконописних і швейних майстерень, різноманітні сувеніри. Тут можна придбати запашний мед і воскові свічки, керамічні вироби (в тому числі дзвони, ладанки). Вперше і представлені килими з зображеннями біблейських сюжетів. Під час урочистого відкриття заходу на другому поверсі “Експоцентру” пройшов концерт духовного співу, підготовлений силами кліриків, хористів і прихожан православного комплексу на честь Усіх Чернігівських святих.

07.07.2005. ОДЕСА. У єдиному храмі селища Чорноморка відбулося перше архієрейське богослужіння

6 липня, у день, коли православні святкують пам’ять Володимирської ікони Пресвятої Богородиці, у селищі Чорноморка, що під Одесою, митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел звершив освячення другого престолу на честь Володимирської ікони Божої Матері у Свято-Стрітенському храмі. Невелике молитовне приміщення церкви вже не вміщало всіх парафіян, тому парафіяльна рада ухвалила рішення про будівництво другого бокового вівтаря.
Ця мальовнича місцевість на морському узбережжі здавна привертала увагу поселенців. Тут мисом Великий Фонтан закінчується Одеська затока і безпосередньо відкриваються простори Чорного моря. Саме тому в радянські часи селище й було назване Чорноморка. Із часів Катерини ІІ облюбували це місце німецькі колоністи й селище своє назвали “Люстдорф”, тобто “веселе село”. Тут вони вибудували для себе кірху, а для своїх дітей –недільну школу. На початку ХХ століття нова безбожна влада зруйнувала кірху, залишився тільки флігель, де жив сторож. У цьому приміщенні влаштували клуб, а на місці будинку колишньої духовної освіти побудували радянську школу, яка функціонує і досі. Німецьке поселення перетворили на радгосп, названий на честь німецького революціонера – Карла Лібкнехта (зараз це КСП “Нива”).
Після розпаду Радянського союзу на прохання православної громади їй було передано колишній флігель сторожів кірхи. Після освячення тут відкрився православний Свято-Стрітенський храм. Настоятелем став священик Ілля Тетерько, випускник Одеської духовної семінарії. Отець Ілля наділений від Господа даром іконопису, і у нововідкритому храмі він власноруч розписав іконостас, стіни церкви прикрашають ікони у його виконанні. Парафія розвивається, і сьогодні недільні й святкові Богослужіння збирають безліч прихожан.
Урочисте богослужіння 6 липня очолив митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел. Йому співслужили намісник Свято-Успенського чоловічого монастиря архімандрит Алексій (Гроха), ректор Одеської духовної семінарії архімандрит Євлогій (Гутченко) і архімандрит Тихон, секретар вченої ради ОДС. В основу престолу була закладена частка мощей священномученика Григорія V, патріарха Константинопільського. Це перший одеський святий, день положення мощей якого в Одесі, 2 липня, збігається з днем заснування Чорноморки.
По закінченні чину освячення митрополит Агафангел звів настоятеля отця Іллю в сан протоієрея. Практично всі парафіяни Стрітенського храму цього дня причастилися Святих Христових Таїн. Після Божественної літургії владика Агафангел очолив подячний молебень. У проповіді владика розповів про історію Володимирської ікони Божої Матері і зазначив, що день святкування цього святого образу Цариці Небесної відтепер буде храмовим святом у Чорноморці.

06.07.2005. ЧЕРНІВЦІ. Більше 3 тисяч прочан пройшли Хресним ходом до Хрещатицького монастиря з нагоди престольного свята обителі

Напередодні свята Різдва Предтечі Господнього Іоанна, 5 липня, відбувся традиційний Хресний хід від Свято-Покровського храму міста до Хрещатицького Свято-Іоанно-Богословського монастиря. 7 липня нижній храм на честь Різдва Предтечі Господнього Іоанна Благовіщенського собору обителі відзначає престольне свято. Подолати відстань у понад п’ятдесят кілометрів зібралося приблизно три тисячі богомольців з різних регіонів України. Традиція Хресних ходів з Чернівців до монастиря саме на свято Різдва Іоанна Хрестителя виникла у 20-х роках і припинилася на вимогу Радянської влади у середині минулого століття. Відродив її 1993 року митрополит Чернівецький і Буковинський Онуфрій, і з того часу тисячі паломників щороку стікаються до монастиря привітати братію з престольним святом. Сьогодні ввечері митрополит Онуфрій очолить у монастирі урочисте богослужіння у храмі на честь святого Предтечі Господнього Іоанна, а завтра вранці з нагоди свята буде відслужена Божественна Літургія.
Мальовничий Свято-Іоанно-Богословський чоловічий монастир у селі Хрещатик є найстарішим на Буковині. За переказом, заснований він у ХVІІ ст. ченцями, які тікали від унії, і разом з іншими обителями Буковини 1786 року скасований “Духовним регламентом” австрійського імператора Йосипа ІІ, після чого перетворений на парафіяльний храм.
Монастир відродив 1933 року ієромонах Михаїл (Мензак) з благословення Священного Синоду Румунської Православної Церкви. Наприкінці 50-х років минулого століття у монастирі подвизався прп. Кукша Новий. У числі братії монастиря у різні роки також перебували архієпископ Мефодій (Мензак) (+1974), митрополит Чернігівський і Ніжинський Антоній (Вакарик) (+2003), а також нинішній митрополит Харківський і Богодухівський Никодим.
Обитель проіснувала до 1960 року, коли братію силоміць переселили до Почаївської Лаври, а до Хрещатика перевели з Чернівців монахинь Свято-Введенського монастиря. 1962 року обитель закрили, її будівлі використовувалися як база відпочинку. На монастирському святому джерелі було побудовано завод мінеральної води.
1989 року монастир влада передала єпархії, і рішенням Священного Синоду УПЦ його було офіційно відроджено.
У нижньому храмі на честь Різдва св. Пророка і Предтечі Господнього Іоанна, який святкуватиме завтра престольне свято, знаходяться раки з частками свв. Мощей прпп. Кукши Нового і Лаврентія Чернігівського, ікона св. вмц. Варвари, що сама оновилася. Святинею монастиря вважається чудотворне джерело святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова.

06.07.2005. ЛУЦЬК-ПОЧАЇВ. Студенти Волинської духовної семінарії пішки вирушили у традиційне паломництво до Почаєва

Для студентів семінарії щорічне подолання відстані у 240 кілометрів є не лише бажанням відвідати святі місця, а й елементом проповіді Слова Божого. За давньою традицією, під час Петрового посту студенти Волинської духовної семінарії звершують паломництва до Свято-Успенської Почаївської Лаври. Цього року подорож триватиме дев’ять днів. У ній беруть участь тридцять вихованців.
Паломництво розпочалося молебнем у Свято-Покровському кафедральному соборі Луцька. Після закінчення богослужіння до паломників звернувся митрополит Луцький і Волинський Нифонт, який закликав на семінаристів Боже благословення.
«Паломництво — це давня благочестива традиція Православної Церкви, — зазначив владика Нифонт, — що підтримується вірними чадами із покоління в покоління, які б перешкоди перед ними не поставали. Під час паломництва людина може не тільки побачити багато прекрасного навколо себе, відвідати найвидатніші Святині, але й очистити свою душу від зайвого. Паломницькі подорожі ніколи не були легкими ні для кого. Але ж ніщо не приносить стільки радості, як хода тернистим шляхом до святого місця. Традиція ходити пішки з міста у місто прийшла до нас з Євангельських часів, адже Христос та Його учні мандрували з проповіддю Царства Правди пішки. Бажаю вам переконатися, що паломництво сіє в душу людини мир, спокій, наділяє її мудрістю. Нехай той час, який ви проведете в дорозі до святих місць ви завжди згадуватимите, як золотий»
Маршрут довжиною понад 250 кілометрів пролягає через давні історичні місця Волинської, Рівненської і Тернопільської областей. Семінаристи вже побували у Берестечку, колишньому скиті Почаївської Лаври “Козацькі Могили”, де була відслужена поминальна літія за учасниками Визвольної війни Богдана Хмельницького. Передостаннім пунктом подорожі став Кременецький Свято-Богоявленський монастир, де силами семінарського хору та за участю викладачів у священному сані, була звершена Божественна літургія. Піше паломництво студентів завершилось прийняттям Святих Дарів у стінах Свято-Успенської Почаївської Лаври .
“Окрім неймовірного духовного заряду, що супроводжує нас протягом цілого року, — зазначає один з координаторів ходу ієродиякон Зосима (Город), — наші паломництва — це справжнє сучасне місіонерство. Багато віруючих, особливо молоді, приходять у наше наметовий табір, щоб почути духовні настанови, поспілкуватись з однолітками на духовні теми, віднайти самого себе”.
Як зазначають майбутні священнослужителі, подолати таку відстань — справа нелегка, та кожен з них, без сумніву, хоче повторити свій духовний подвиг у наступному році.
Як свідчить багаторічний досвід, опанувати за час навчання в семінарії мистецтво організувати паломницьку подорож дуже знадобиться майбутнім священикам у пастирському служінні, адже багато хто приходить до Церкви саме після того, як відвідає стародавній монастир чи величний собор. Крім того подібні подорожі сприяють зміцненню православної віри в людських серцях.