28.07.2005. КИЇВ. Сьогодні Українська Православна Церква вшановує пам’ять Хрестителя Київської Русі

Святий рівноапостольний князь Володимир — один з найвидатніших діячів історії Православної Церкви і Української держави. Великий хреститель Русі, перший православний державотворець, князь Володимир просвітив народ не тільки світлом хрещення, але і світлом православної духовності, науки та мистецтва. Свята віра змінила його характер. Навернення князя до Христа було справжнім, внутрішнім і глибоким. Тому силою своєї віри і свого духу він зумів об’єднати народ.

Князь Володимир був сином князя Святослава Ігоревича. Народився він придлизно в 947 році. 969 року був призначений батьком на княжий престол у Новгороді. З 980 року — великий князь Київський. У різні часи князь Володимир підкорив під свою владу багато племен. Відомі також його війни з Візантією і Польщею (похід 992 року). Саме за часи його правління почалася кам’яна забудова Києва. Але головна справа Володимира — хрещення Русі.

Він був поганцем, але інтереси держави вимагали ухвалення однієї віри, яка могла б об’єднати народ. Літописи свідчать, що, почувши про прагнення князя Володимира прийняти нову віру, сусідні народи прислали до нього послів, аби схилити князя до свого, протилежного Християнству вчення. Великий князь уважно вислухав усіх, але того разу вибір не зробив.

Після завоювання Херсонесу, який знаходився під владою Візантії, Володимир відправив консулів до Візантійських імператорів Василія і Костянтина, бажаючи узяти в дружини їх сестру, царівну Анну. Вони відповіли князю Володимиру, що віддадуть йому сестру тільки за умови, якщо він прийме християнську віру. І Володимир став християнином.

У 988-989 роках Християнство поступово розповсюдилося по всій території Русі.

Відійшов до Господа князь Володимир у 1015 році і був похований в Десятинній церкві Києва. Відомо, що під час татаро-монгольської навали Десятинну церкву було знищено.

У період руїни і розрухи митрополит Петро Могила знайшов мощі святого рівноапостольного князя Володимира. Він дуже часто бував біля Десятинної церкви. Віттоді, як спалив її Батий, отак вона і стояла і до цього місця святитель часто приходив молитися. Серце його боліло, тому що він розумів, чим раніше була Свята Русь і бачив, на що вона перетворилася після татаро-монгольської навали. Ось раптом він знайшов сліди саркофагу і сам почав його розкопувати. У ньому і знаходилися мощі князя Володимира та його дружини — герцької царівни Анни. На саркофазі був напис, який свідчить про те, що у ньому знаходяться нетлінні тіла святої чети. Святитель з благоговінням узяв ці мощі і поклав у церкві Спаса на Берестові.

Згодом Хресною ходою вони були перенесені до Успенського собору, після чого за молитовною підтримкою до святого Хрестителя Русі стали приходити мільони людей із різних куточків світу.

«У 1939 році чесні мощі святого рівноапостольного князя Володимира були вивезені з Великої лаврської церкви спочатку до Ленінграду, а потім потрапили до Москви, — зазначив Блаженніший Митрополит Володимир. — За часи керування Руською Православною Церквою Святійшого Патріарха Пімена радянська влада передала до патріархії декілька кивотиків з мощами різних святих. Мені, тоді ще керуючому справами Московської Патріархії у сані митрополита Ростовського і Новочеркаського, довелося приймати ці безцінні скарби. Ми роздали ці мощевики по різних храмах країни, в нас залишився тільки один ківот з часткою мощей святого рівноапостольного князя Володимира і я попросив Святійшого Патріарха Пімена дозволити відправити його до Києва. Тоді це зробити не вдалося і чесні мощі потрапили до Ростова.

Тепер, через багато років, ми змогли повернути нетлінні останки святого рівноапостольного князя Володимира на історичну Батьківщину».

28.07.2005. КИЇВ. Завершився міжнародний хресний хід, присвячений 60-річчю Перемоги

28 липня, в день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира, в Києво-Печерській Лаврі завершився міжнародний хресний хід, присвячений 60-річчю Перемоги у Великій вітчизняній війні. Молитовний хід проходив по маршруту Москва-Минськ-Київ. Його учасники, а їх сто чоловік, щодня долали пішки по 40-60 кілометрів. Усього ними було пройдено 1800 кілометрів.
У п’ятницю, 29 липня, в Києві на Співочому полі біля музею Великої Вітчизняної війни відбудеться святковий концерт, присвячений завершенню міжнародного хресного ходу, за участю артистів з Росії, Білорусі і України.

27.07.2005. РІВНЕ. Віруючі єпархії вшанували чудотворну ікону Божої Матері „Троєручиця”

В день святкування ікони Божої Матері „Троєручиця” в Свято-Троїцькому Дерманському жіночому монастирі, де знаходиться шанований список з чудотворної ікони, згідно до традиції відбулося урочисте богослужіння, яке зібрало численних паломників.

Урочисте богослужіння в Троїцькому соборі монастиря очолив архієпископ Рівненський і Острозький Варфоломій. Після завершення Божественної літургії було відслужено святковий молебень, після чого навколо храму відбувся Хресний хід з благодатною
іконою Богоматері. Завершуючи богослужіння, архієпископ Варфоломій помазав усіх паломників освяченим єлеєм та привітав настоятельку монастиря ігуменю Вероніку, сестер та паломників зі святом, побажавши всім Божої допомоги.

27.07.2005. ТЕРНОПІЛЬ. Діти, які навчаються в недільних школах, відпочинуть в Карпатах

З благословення архієпископа Тернопільського і Кременецкого Сергія діти з недільних шкіл єпархії проведуть літні канікули в таборах, розташованих в живописних Карпатах. Організація такого відпочинку спрямована не лише на відновлення фізичного здоров’я учнів, але й на духовне виховання молоді, атже в цих таборах діти матимуть нагоду не тільки відпочити, але і відвідати чисельні святині регіону.

27.07.2005. КИЇВ. Визначені кращі церковні ЗМІ року

З благословення Блаженнішого Митрополита Володимира, традиційно, до дня св. рівноапостольного князя Володимира визначені кращі видання Української Православної Церкви, робота яких в минулому році вирізнялася творчим пошуком та професіоналізмом. Лауреатам (у семи номінаціях) Блаженнійший Митрополит вручить грамоти і символічне «золоте пір'я» Прес-служби УПЦ.

Лауреати:

У номінації: краща єпархіальна газета УПЦ — газета «Літопис Православ'я», Запорізька єпархія; головний редактор — архієпископ Запорізький і Мелітопольський Василь

У номінації: кращий журнал УПЦ — журнал «Мгарській дзвін», Полтавська єпархия; головний редактор — єпископ Полтавський і Кременчуцький Пилип

У номінації: краще дитяче видання УПЦ — журнал «Радість моя», Донецька єпархія; головний редактор — митрополит Донецький і Маріупольський Іларіон

У номінації: краще видання УПЦ для юнацтва — «Отрок.UA»; головний редактор — архімандрит Іона (Черепанов)

У номінації: кращий єпархіальний інтернет-сайт — сайт Вінницької єпархії УПЦ http://www.orthodox.vinnica.ua; редактор — диякон Владислав Демченко

У номінації: краща єпархіальна прес-служба УПЦ — прес-служба Дніпропетровської єпархії; керівник Юрій Ськубак

У номінації: світський журналіст, який висвітлює церковне життя — Вікторія Сидорова, співробітник єпархіальної газети Чернігівської єпархії «Троїцкий Вісник».