15.08.2005. КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ. У єпархії освячено ще один храм на честь Почаївського образу Божої Матері
Преосвященніший Феодор, єпископ Кам’янець-Подільський і Городоцький звершив закладення храму на честь Почаївської ікони Божої Матері в с. Пильний Мукарів, Дунаєвецького р-ну, Хмельницької обл.
Кам’янець-Подільська єпархія — одна з найдавніших на південному заході Русі. Заснована вона була ще 1795 року і у 1995-му відсвяткувала своє 200-річчя. Особливо страшними для єпархії були роки середини ХХ століття. Радянська влада негласно оголосила Хмельницьку область експериментальною у справі пропаганди атеїзму, про що свідчать секретні архівні документи. Почалося масове закриття храмів. Тільки за 1963 рік було закрито 20 храмів, а протягом 1964 року з 452 діючих залишилося всього 143 церкви.
1964 року Подільська кафедра була скасована, а єпархією стали керувати Вінницькі Преосвященні. Будівлю єпархіального управління влада відібрала, а кафедральний собор — закрила. Залишився один маленький Покровський храм, а поряд, у невеликій сторожці, розмістилася канцелярія секретаря єпархії. Так тривало багато років, фактично до 1988 року.
З приходом у 1975 році на Вінницьку кафедру єпископа Агафангела (Савіна), нині митрополита Одеського і Ізмаїльського, на Хмельниччині розпочалося духовне відродження.
1989 року рішенням Священного Синоду Руської Православної Церкви Хмельницька єпархія була визнана самостійною, і на кафедру призначається єпископ Нифонт (Солодуха) — нині митрополит Луцький і Волинський. Уже на кінець 1990 року в єпархії налічувалося близько 300 храмів, темпи відродження набували обертів, і 22 червня 1993 року Священний Синод Української Православної Церкви прийняв рішення про відродження Кам’янець-Подільської єпархії з центром у місті Кам’янець-Подільському.
15 квітня 1997 року кафедру очолив єпископ Кам’янець-Подільський і Городоцький Феодор, який продовжив справу відродження святинь і духовного життя єпархії, про що свідчить число храмів, що відкриваються останнім часом, у дрібних населених пунктах зокрема.
15.08.2005. ЛУЦЬК. Волинська духовна семінарія прийняла у свої стіни нових вихованців
11.08.2005. КИЇВ. Цього року за парти в наших духовних школах сядуть кращі з найкращих
Так охарактеризував цьогорічну вступну кампанію до Київських духовних академії і семінарії ректор КДАіС професор протоієрей Миколай Забуга.
Вступні іспити до Київської духовної семінарії та академії вже завершилися. Абітурієнтам довелося пройти співбесіду, написати письмовий твір на морально-етичну тему та скласти усний іспит. Після останнього туру конкурсу до студентів і їхніх батьків зі словами вітання звернувся ректор Київських духовних шкіл професор протоієрей Миколай Забуга.
«Приємно привітати сьогодні тих, хто вже побачив себе у списках зарахованих до числа студентів Київської духовної семінарії та академії, — зазначив він. — Конкурс в цілому по академії і семінарії — шість чоловік на місце. Цей конкурс у нас стабільний. З часом кількість абітурієнтів меншає, але потреба у випускниках і добрих пастирях не відпаде, доки стоятиме цей світ. Отже вітаю тих, хто вступив до нашої духовної школи. Навчатися тут важко, але випускники, які приїзжають сюди через роки, називають час, проведений у цих стінах, золотим».
Заняття в семінарії та академії розпочнуться 1 вересня молебнем у шкільному храмі на честь Різдва Божої Матері. Протягом чотирьох років навчання семінаристи житимуть у гуртожитках, що розташовані на території Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. Це дасть їм змогу не тільки отримати фундаментальні богословські знання під час лекцій, але й брати активну участь у богослужбовому житті обителі.
До речі, вже декілька років студенти Київських духовних шкіл підтримують благочестиву традицію щоранку відвідувати Ближні та Дальні печери Києво-Печерської лаври, щоб вклонитися чесним мощам преподобних.
«У цьому місці, як ніде більше, відчувається дух Православ’я, — говорить вихованець семінарії Анатолій Черногор. — Ця земля прославилася подвигами та трудами великих угодників Божих. Багато людей долають тисячи кілометрів для того, щоб хоча б один раз відвідати це місце. А студенти Київських духовних шкіл мають честь і змогу дію цієї благодаті відчувати щодня».
У Київських духовних школах на високий рівень возведено викладання курсу „Богослужбова практика”. Щодня протягом навчального року так звані богослужбові групи (десятки) беруть участь у богослужінні, яке звершується у шкільному храмі на честь Різдва Божої Матері — читають, співають на кліросі та допомагають священику у вівтарі. Важливо, що починають свій трудовий день семінаристи з соборної молитви, а закінчують „вечірнім правилом”, яке звершується у шкільній церкві. Тут також є цікава особливість — у цьому храмі студенти духовних шкіл розповідають свої перші проповіді, які оцінює викладач гомілетики. Щосуботи та у недільні і святкові дні вихованці та викладачі моляться у Трапезному храмі на честь преподобних Антонія та Феодосія Печерських, або в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври.
„Вступив я саме до Київської духовної семінарії, тому що вона славиться своїми стародавніми традиціями, — говорить вихованець КДС Володимир Філенко. — Київ, як відомо, перше місто в землі Руській, яке прийняло християнство. Звідси воно і поширилося по всій території Русі. Освіта, яка здобувається в цих стінах, цінується суспільством. У мене є багато знайомих, які параллельно з навчанням тут викладають релігієзнавчі та катехизичні курси у світських навчальних закладах. Студенти не тільки слухають лекції та спілкуються з віруючими юнаками, але й отримують відповіді на свої питання. Багато хто з них завдяки таким факультативним знанням прийшов до Церкви”.
Київські духовні школи відрізняються також і суворою дисципліною.
„Під час навчального процесу велику увагу ми приділяємо вихованню студентів, — зазначив інспектор Київської духовної семінарії протодиякон Сергій Косовський. — Богословські знання може придбати кожний, тим більше, що сьогодні широкому колу читачів доступна велика кількість унікальної за змістом православної літератури. Важливо правильно виховати семінаристів, адже через деякий час їм самим прийдеться йти у світ і вчити людей, як правильно жити у цьому складному світі за Законом Божим”.
Київські семінарія та академія не поступаються іншим духовним школам рівнем своєї наукової діяльності. Щороку на початку вересня в актовому залі академії проходить традиційна міднародна конференція, у якій беруть участь педагоги, священики та богослови з багатьох європейських країн. Студенти при написанні своїх наукових праць мають змогу користуватися не лише „шкільною” бібліотекою, але й фондами усіх столичних бібліотек. Останнім досягненням у цій області є те, що з числа студентів і викладачів сформовано робочу групу, яка отримала змогу працювати з фондами державних архівів. Особливий інтерес для православної спільноти являють відомості про репресованих архієреїв, священиків і вірних чад нашої Церкви.
„Щоб визначити, наскільки високий рівень освіти в наших духовних школах, не достатньо просто відвідати лекції, іспити, проаналізувати оцінки студентів, — зазначив викладач Київської духовної академії кандидат богослов’я архімандрит Іоасаф (Губень). — Треба звернути увагу на те, чим займаються наші випускники після закінчення семінарії та академії. Переважна більшість із них стає священиками, які ведуть заняття в недільних школах, викладають у вузах, духовно опікують лікарні, військові частини, в’язниці, дитячі будинки, видають газети, журнали, а хтось випускає і книжки. Це далеко не повний список. Таким чином, основна ознака наукового рівня Київських духовних шкіл — це майбутнє пастирське служіння та життя наших випускників, і оцінки у цьому житті ставить їм вже не викладач, а саме життя”.
У дні вступних іспитів на площі перед Київською духовною семінарією проходив книжковий ярмарок, де представлений широкий вибір літератури. Тут можна було побачити і богослужбові книжки, і наукові праці сучасних богословів, і „Житія святих”, і тлумачення Святого Письма різних святих отців, і збірники проповідей, а також багато літератури апологетичного і місіонерського характеру. Хочеться сподіватися, що все це потрапить у надійні руки і в майбутньому стане фундаментом для написання богословських наукових робіт тими, хто 1 вересня переступить поріг Київських духовних шкіл.
Підготував Олександр Андрущенко11.08.2005. КИЇВ. Побачила світ карта єпархій Української Православної Церкви
З благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, у видавництві «Світ друку» вийшла друком карта єпархіально-територіального устрою Української Православної Церкви. Керівник проекту - секретар Київської Митрополії протоієрей Віталія Косовський.
На карті не лише показано розмежування 27 областей України на 35 єпархій, а й окремо вказано центри єпархій, межі та центри благочиній, Лаври, кафедральні собори, монастирі та скити як чоловічі, так і жіночі. Також на карті вказано магістральні та регіональні автомобільні шляхи, залізничні полотнища, аби допомогти паломникам спланувати маршрут до тієї чи іншої святині. Поруч з картою розміщено портрети єпископату Української Православної Церкви.
11.08.2005. КИЇВ. Духовенство єпархії привітало протоієрея Миколая Запорожця з 35-річчям священицького служіння
Саме 11 серпня 1960 року — 35 років тому — прийняв священницький сан протоієрей Миколай Запорожець. Своє пастирське служіння отець Миколай здійснює у соборі на честь Вознесіння Господнього столичного Свято-Вознесенського Флорівського монастиря.
Сьогодні, у день ювілею священницької хіротонії, Київське духовенство, сестри обителі та численні паломники зібралися до головного собору монастиря помолитися про здоров’я і довголіття отця Миколая. Після Божественної літургії, яку очолив ювіляр, був відслужений подячний молебень, який, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, очолив керуючий справами Української Православної Церкви архієпископ Переяслав-Хмельницький Митрофан. Після молебня владика Митрофан від імені Предстоятеля УПЦ нагородив протоієрея Миколая орденом преподобного Нестора літописця ІІ ступеня, побажавши ювілярові і в подальшому здійснювати священницьке служіння у доброму здоров’ї. Наприкінці владика Митрофан подарував отцю Миколаю ікону Пресвятої Богородиці.
До речі, у цій же обителі служить і син протоієрея Миколая — отець Євгеній Запорожець, продовжуючи таким чином священницьку спадковість Свято-Вознесенського Флорівського монастиря.
У Волинській духовній семінарії завершилися вступні іспити на 2005-2006 навчальний рік. Цього року вступати до цього навчального закладу виявили бажання сорок шість юнаків із десяти єпархій Української Православної Церкви; також дев’ятнадцятеро дівчат