26.09.2005. ЛЬВІВ – БЕЛГРАД. Архієпископ Августин відвідав Батьківщину протопресвітера Гавриїла Костельника
26.09.2005. ВІННИЦЯ. У неділю перед святом Воздвиження до міста прибула частка Животворящого Хреста Господнього
Святиню подарував Хресто-Воздвиженському храму Вінниці ігумен грецького монастиря “Сагмата” о. Нектарій на знак Божого благословення для будівництва при храмі школи для дітей-сиріт та дітей з малозабезпечених сімей.
У неділю 25 вересня, о 13 годині, з благословення митрополита Вінницького і Могилів-Подільського Макарія, на площі перед залізничним вокзалом, відбулася зустріч частки Животворящого Хреста Господнього і хресний хід до Хресто-Воздвиженського храму у якому, за оцінками правоохоронців, взяли участь близько 5000 людей.
Разом зі священиками віруючі прослідували центральними вулицями міста, зробивши три зупинки – біля Будинку офіцерів, неподалік якого колись стояла Свято-Вознесенська церква, зруйнована більшовиками, у Спасо-Преображенському кафедральному соборі і біля Воскресенського храму. У соборі святиню зустрів митрополит Макарій, який відправив короткий молебень і звернувся до присутніх зі словом привітання. Владика підкреслив, що цей день – день великої милості Божої до всіх мешканців Вінниччини. Частка Животворящого Хреста Господнього стане тією святинею, біля якої знаходитимуть зцілення, розраду і благодатну допомогу всі, хто будуть з вірою звертатися до Господа.
У хресному ході взяли участь не тільки вінничани. Так, зокрема, мешанці неблизької Мурафи Шаргородського району, дізнавшись про прибуття святині, просили свого настоятеля о. Леоніда Шеремету організувати для них автобус до Вінниці. І під час хресного ходу 35 мурафчан йшли разом зі своїм священиком. Хресний хід тривав три з половиною години і, подолавши майже 10 кілометрів, дістався Хресто-Воздвиженського храму, де урочистий молебень знову очолив митрополит Макарій. “Відтепер святиня знаходитиметься у Вінниці і завжди буде дарувати людям Божу благодать”, — сказав Його Високопреосвященство.
Від настоятеля храму протоієрея Миколая Давидовського віруючі дізналися про історію монастиря “Сагмата”, звідки до Вінниці прибула святиня. Вона розпочалась у ХІ столітті, коли у горах, неподалік Афін поселився аскет з іменем Мелетій. З часом біля його келії утворився невеличкий монастир. Одним із учнів Мелетія був преподобний Климент — подвижник, який проводив високоблагочестиве життя і був поряд з Мелетієм протягом 30-ти років. Наслідуючи приклад святих отців, він приховував свої подвиги від оточуючих, часто усамітнюючись у глибині лісу для молитви. Братію зацікавило, що ж він робить поза стінами обителі, і одного разу монах Яків, прослідкувавши, побачив, що під час молитви преподобний Климент піднявся на 3 метри від землі і випромінював світло.
Повернувшись до монастиря, Яків розповів братії те, чому сам став свідком. Таким чином відкрилася святість Климента. Не бажаючи, щоб братія ставилася до нього як до святого, з благословення старця Мелетія, преподобний Климент покинув обитель і оселився на горі Сагмата. На одному з крутих схилів скелі висотою 750 метрів він влаштував печеру, де подвизався насамоті. Невідомо, скільки років він провів у печері, але з часом слава про святе життя преподобного дійшла до Констянтинополя. Візантійський імператор Олексій Комнін, вражений розповідями про життя святого, 1106 року побажав допомогти Клименту. Окрім коштів і майстрів для облаштування монастиря, він направив у дар преподобному частку Древа Животворящого Хреста Господнього.
Нинішній ігумен монастиря Нектарій, відвідуючи Україну 1996 року, дізнався про житіє святителя Луки (Войно-Ясенецького). Паломники з Греції були надзвичайно вражені його духовними подвигами і чудодіяннями. В результаті цієї поїздки о. Нектарій написав книгу про святителя Луку, яка стала дуже популярною у Греції.
Шанування святителя Луки у Греції зростало, і митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар передав у дар обителі частку його мощей. Монастир “Сагмата” став місцем поклоніння святителю у Греції. Молитвами святителя Луки тепла дружба, що виникла між греками та українцями, викликала бажання привезти на батьківщину святителя частку Древа Животворящого Хреста Господнього. І велика святиня, яка 900 років не залишала древню обитель, прибула для поклоніння в Україну.
2002 року частка Господнього Хреста відвідала Київ і Сімферополь, а через три роки маленька частинка грецької святині була передана у дар Хресто-Возвиженському храму м. Вінниці. Як пояснив його настоятель протоієрей Миколай Давидовський, бажання її подарувати виникло у о. Нектарія, коли він дізнався про те, що при храмі будується школа-інтернат для дітей-сиріт, які будуть знаходитися на повному забезпеченні цеорковної громади.
“Колись, — каже о. Миколай, – візантійський імператор прислав цю частку у грецький монастир разом із коштами і будівельниками, тому що вони були необхідні у безлюдній місцевості. У Вінниці ж, слава Богу, є багато віруючих людей, які спроможні побудувати і храм, і школу. Тому Господь Своїм промислом посилає нам святиню на знак небесного благословення”.
26.09.2005. ЧЕРНІГІВ. Віруючі відзначили свято небесного покровителя Чернігівської землі — святителя Феодосія
Підготовка до святкувань на честь небесного покровителя стародавнього міста — святителя Феодосія — тривала з початку вересня. За благочестивою традицією, в ці дні мощі Святителя відвідали храми міста, де їм вклонилися жителі та гості Чернігова. 3 вересня нетлінні мощі Чернігівського архієпископа були перенесені з Троїцького кафедрального до Спасо-Преображенського собору, де вони знаходилися до 11 вересня.
З 11 до 21 вересня мощі святителя перебували у Свято-Успенському соборі Єлецького монастиря. Божественну літургію та акафіст святителю вранці 21 вересня в монастирі відслужив єпископ Чернігівський і Ніжинський Амвросій. Опівдні нетлінні мощі з хресним ходом повернулися до Свято-Троїцького собору, де під вечір владика Амвросій знову відправив акафіст і Всенощну. Двері кафедрального храму протягом всієї ночі були відкриті для паломників з різних куточків України, котрі приїхали вклонитися святим мощам чернігівського подвижника.
Під час Всенічної та Божественної літургії Його Преосвященству співслужили єпископ Туровський і Мозирський Стефан, а також священики єпархії.
Родзинкою Божественної літургії 22 вересня, з благословення єпископа Амвросія, став виступ камерного хору військово-музичного центру сухопутних військ Збройних сил України. Зокрема під час богослужіння пролунала “Херувимська” у виконанні цього колективу. Після молитви “Отче наш” військовий хор виступив з невеликою концертною програмою, що складалася з духовних піснеспівів російських і українських композиторів. Владика Амвросій виступив з проповіддю та привітав усіх присутніх з радісним святом. Після богослужіння навколо Троїцького собору пройшов хресний хід.
26.09.2005. КИЇВ. Викладачі та учні недільних шкіл столиці здійснили подорож по святинях стародавнього Києва водами Дніпра
Цими днями, з благословення Блаженнішого Митрополита Володимира, відбулася паломницька подорож по Дніпру з відвідинами стародавніх святинь Києва. Організатором заходу виступило Всеукраїнське православне педагогічне товариство. У поїздці взяли участь учні дитячих недільних шкіл і дорослі слухачі богословсько-катехізаторських курсів, що готують викладачів християнських дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах. Перед тим, як вирушити у подорож, секретар Всеукраїнського православного педагогічного товариства священик Богдан Огульчанський відслужив молебень на початок доброї справи у храмі на воді в ім’я святителя Миколая. Він закликав на присутніх Боже благословення та окропив їх святою водою.
Після закінчення богослужіння православні віруючі пройшли хресним ходом до пристані №12 столичного річкового вокзалу, а звідти на теплоході „М. Островський” вирушили у паломництво. Під час подорожі отець Богдан зокрема розповів про діяльність Всеукраїнського православного педагогічного товариства, про те, як православні священики викладають „Християнську етику” в школах і вузах різних регіонів України. Він поділився з батьками унікальним досвідом Православної Церкви у справі виховання молодого покоління та розповів про методики підготовки православних викладачів для недільних і загальноосвітніх шкіл.
„Мета цієї подорожі в тому, щоб у добрій і неофіційній атмосфері підготувати віруючих батьків до навчання на катехізичних курсах, а дітей — у недільних школах, — сказав священик Богдан Огульчанський. — Ми також поставили перед собою і місіонерську мету — з палуби теплоходу відкриваються прекрасні види столичних берегів, які так вдало прикрашають бані храмів і монастирів. Навчання в наших навчальних закладах складне, і тому ми вирішили розпочати його з відпочинку. Паломництво також дало можливість нашим учням і викладачам познайомитися одне з одним”.
Під час паломництва віруючі побачили з боку Дніпра Свято-Миколаївський храм на воді, найдревніший храм Київської Русі — Свято-Іллінську церкву, Андріївський собор, пам’ятник Хрестителю і Просвітителю Київської Русі рівноапостольному князю Володимиру, Свято-Успенську Києво-Печерську Лавру, приміщення Київської духовної академії і семінарії та академічний храм на честь Різдва Божої Матері, а також Свято-Троїцький Іонинський монастир.
Організатори провели цікаву екскурсію, під час якої ознайомили бажаючих з історією становлення та життям Української Православної Церкви на Київщині.
Олександр Андрущенко, спеціально для „Православія в Україні”.26.09.2005. ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ. Святогірський Зимненський монастир у день престольного свята приймав численних паломників з усіх куточків України
На запрошення єпископа Новосадського і Бачського, Сомборського і Сегединського Іринея (Сербська Православна Церква), архієпископ Львівський і Галицький Августин у супроводі секретаря Львівської єпархії протоієрея Богдана Біласа та настоятеля Ужгородського Свято-Кирилівського собору протоієрея Димитрія Сидора відвідав місто Новий Сад, що в Сербії. У єпархіальному управлінні делегацію УПЦ прийняв владика Іриней. Під час бесіди архієреї обговорили події в церковному житті Вселенського Православ’я, зокрема, Сербської та Української Православних Церков. Обмінялися думками щодо ситуації навколо Православної Церкви в Македонії. Особливу увагу вони звернули на життя та діяльність пріснопам’ятного протопресвітера Гавриїла та його визначну роль в історії Православія. Увечері владики молилися на всеношній у Свято-Георгіївському кафедральному соборі у місті Новому Саді. Після закінчення богослужіння члени української делегації відвідали Трьохсвятительську церкву та прослухали концерт у виконанні архієрейського хору та камерного хору Густава Васа зі Стокгольму.
На закінчення свого візиту до Сербії архієпископ Львівський і Галицький Августин та єпископ Новосадський і Бачський, Сомборський і Сегединський Іриней з сонмом духовенства співслужили Святішому патріарху Сербському Павлу у церкві Різдва Пресвятої Богородиці Белграду з нагоди 225-ї річниці її освячення. Цього ж дня архієреї мали зустріч зі Святішим патріархом Павлом. Предстоятель Сербської Православної Церкви благословив архієпископа Августина іконою і вручив подарунки членам делегації, а також передав щирі вітання і добрі побажання Блаженнішому Митрополиту Київському та всієї України Володимиру. Потім вони відвідали новобудову величного Белградського кафедрального собору святителя Сави.
24 вересня група паломників з Луцька на чолі з митрополитом Луцьким і Волинським Нифонтом чотирма автобусами звершила паломництво до Свято-Успенської Зимненської жіночої обителі. У паломництві також взяли участь учні I-го та II-го класів Волинської духовної семінарії та учениці I-го та II-го класів регентів-псаломщиків, що діють при ВДС.