29.07.2003. КИЇВ. На батьківщині Катерини Білокур старовинна ікона із зруйнованого під час війни храму повернулася на своє місце

Село Богданівна Яготинського району Київської області, відоме тим, що тут народилася і все життя прожила відома українська художниця ХХ ст. Катерина Білокур. 27 липня тут відбулася визначна подія – прихожанкою храму Петра і Павла р.б. Вірою було передано храмові ікону Спасителя, яка в неї перебувала з 1941 року. Тоді, під час оборони Києва, храм був розібраний на будівельні матеріали, нині покійна р.б. Марфа врятувала ікону, сховавши її вдома і зберігаючи весь цей час. Коли в селі почав відбудовуватися Дім Божий, жінка вирішила повернути ікону до нього і звернулася до священика. В будинку, де зберігалась ікона, настоятель Петропавлівського храму ієрей Михайло Дудченко відправив молебень, після якого хресним ходом, на який зібралося близько 70 віруючих, ікона була перенесена до храму апостолів Петра і Павла.
Цей храм зараз знаходиться у пристосованому приміщенні колишнього магазину, планується будівництво нового типового. Православній общині всебічно допомагають перший заступник Яготинської Райдержадміністрації Олександр Нікітченко та директор ДП “Богданівське” Олександр Пінчук. Ця ікона цікава тим, що Спаситель на ній зображений у чаші з кров’ю, що стікає з ран на Його руках і ногах.

29.07.2003. КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ. Настоятеля храму з престольним святом прийшли поздоровити наймолодші прихожани

З благословення преосвященнішого Феодора, єпископа Кам’янець-Подільського та Городоцького, богослужіння в храмі святого Рівноапостольного Великого Князя Володимира в день його пам’яті очолив благочинний Кам’янець-Подільського округу митрофорний протоієрей Віктор Гаджула в співслужінні духовенства міста.
Богослужіння поки що тимчасово здійснюється в орендованому приміщені, новий храм будується старанням настоятеля священика Андрія Зайця на пожертви прихожан мікрорайону цукрового заводу та благодійників. В день свята настоятеля прийшли поздоровити навіть наймолодші прихожани разом із вихователем дитячого садочку. Після Божественної Літургії відбувся молебень та хресний хід до храму, що будується.. Настоятель храму та прихожани вірять, що молитвами святого Князя Володимира Господь допоможе в майбутньому завершити будівництво і розпочати служіння в новому храмі.

29.07.2003. РІВНЕ. Архієпископ Рівненський і Острозький Варфоломій звершив закладку нового храму

В день прославлення ікони Божої Матері “Казанської” архієпископ Рівненський і Острозький Варфоломій прибув до села Ярославичі Млинівського району, де звершив закладку нового храму в честь Різдва Пресвятої Богородиці. В недалекому минулому село Ярославичі було вотчиною волинського князя Ярослава Ізяславовича. Більше ста двадцяти років тому жителі села збудували дерев’яну церкву на честь Різдва Богородиці, використавши для фундаменту каміння з розвалин княжого замку. Але згодом ця споруда почала руйнуватися. Тому прихожани разом зі своїм настоятелем, протоієреєм Петром Григорчуком, вирішили завчасно розпочати будівництво нового храму. Посильну допомогу у будівництві пообіцяла надати Млинівська райдержадміністрація.
Архієпископ Варфоломій разом із духовенством Млинівського благочиння та приходів Волинської єпархії освятив наріжний камінь для будівництва церкви. По закінченні богослужіння архієпископ Варфоломій звернувся до присутніх зі словом про значення храму в житті віруючої людини та побажав будівничим Божої допомоги в справі будівництва нового храму.

29.07.2003. РІВНЕ. Архієпископ Варфоломій відправив святкову Божественну Літургію «перед» іконою, яку було викуплено в одному з антикварних магазинів Києва

В день прославлення ікони Божої Матері «Троєручиця» архієпископ Рівненський і Острозький Варфоломій відправив святкову Божественну Літургію в Свято-Троїцькому Дерманському монастирі. «Декілька років тому намісник Київського Свято-Введенського чоловічого монастиря архімандрит Даміан подарував насельницям Свято-Троїцького Дерманського жіночого монастиря ікону Богоматері, яку було викуплено в одному з антикварних магазинів столиці, – сказав владика Варфоломій. – Як видно з живопису, ікону було написано на святій горі Афон близько двох століть тому. В роки войовничого атеїзму ікону вилучили з невідомого храму, потім вона довгий час «подорожувала» до чорного ринку. Аж доки не потрапила до Свято-Троїцького монастиря». По закінченні Божественної Літургії архієпископ Варфоломій привітав настоятельку Свято-Троїцького монастиря ігуменю Вероніку, сестер обителі та паломників зі святом та побажав, щоб покров Цариці Небесної завжди перебував над усіма віруючими.

25.07.2003. ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ. Кровоточива ікона Спасителя відвідала древній монастир

23 липня старовинний Свято – Успенський Низкиницький монастир, що незабаром святкуватиме своє 360 – ліття, зустрічав великі святині – Кровоточивий образ Спасителя, а також мироточиві ікони Божої Матері і Святителя Миколая. На прохання намісника монастиря архімандрита Вікентія, їх доставила хранителька чудотворних святинь Антоніна Іванівна Єфімова з села Державіно Оренбургської області Росії.
Велелюдний хресний хід супроводжував Святині вулицями міста Нововолинська. Десятки тисяч людей мали можливість споглядати реальне чудо нашого часу – зкривавлений образ Господа, а також ікони, з яких дивним чином точиться благоухаюче Миро. З душевним трепетом та страхом Божим молилися люди, співаючи духовні піснеспіви.
Ікони були встановлені біля стін обителі. Безперервно, протягом цілої ночі відправлялися молебни, не скінчався людський потік.
Пам’ятаючи слова Господа: "Душа Моя сумує смертельно; побудьте тут і пильнуйте зі Мною"(Мф. 26,38), християни залишалися весь час біля ікон. Вночі вони стали свідками чуда. Два нових кривавих потічки з’явилися на обличчі Господа. Віруючі плакали і молилися дивлячись на рани свого Спасителя, просили прощення за свої гріхи.
Зранку 24 липня, після Божественної Літургії, Святині обнесли навколо обителі і провели в подальший шлях по храмах України.
"Милосердний Господи і Спасителю наш, розіп’ятий на Голгофі за гріхи світу, Ти і нині кровотечею Образу Свого нас від сну гріховного пробуджуєш! Прости нам провини наші. Благослови нас, землю нашу і рідну Україну!"