09.11.2005. КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ. У селі Калиня освячено храм, який жителі села зберегли від зруйнування в роки атеїстичних гонінь

Єпископ Кам’янець-Подільський та Городоцький Феодор 8 листопада освятив храм у с. Калиня Кам’янець-Подільського району на честь Покрови Пресвятої Богородиці.

Село Калиня Кам’янець-Подільського району Хмельницької області знаходиться в районі живописного регіону «Подільські Товтри». Незважаючи на те, що в роки антицерковних репресій храм для богослужінь закривався, жителям села вдалося зберегти його від повного зруйнування. Навіть жертовник не був зруйнований, збереглися ікони та іконостас. Храм дерев’яний, ХІХ сторіччя.

Богослужіння завершилося хресним ходом.

09.11.2005. CІМФЕРОПОЛЬ. У Свято-Троїцькій обителі урочисто вшанували пам’ять ікони Божої Матері „Скорботна”

З благословення митрополита Сімферопольського й Кримського Лазаря у Свято-Троїцькій жіночій обителі Сімферополя відбулися торжества, присвячені всекримській святині — іконі Божої Матері «Скорботна» (Кримська). 6 листопада у Свято-Троїцькому монастирі у співслужінні кримського духовенства Божественну літургію очолив митрополит Лазар. Після архієрейської літургії та хресного ходу з чудотворним образом владика звернувся до пастви з проповіддю. Він розповів про історію образу «Всіх скорботних радість» та історію появи кримської святині.

1998 року парафіянка Свято-Іоанно-Предтеченської церкви села Першотравневе Кіровського району Феодосія Денисенко пожертвувала у храм ікону Божої Матері — тьмяне, ледь помітне зображення на невеликій дошці без окладу. Настоятель храму поставив подаровану ікону у вівтар. Минуло два тижні, настало свято Успіння Богородиці. Під час святкового богослужіння крізь розкриті Царські ворота колишня власниця ікони побачила свій подарунок і не впізнала його – таким яскравим було зображення. Ледве дочекавшись кінця служби, вона поспішила до панотця з питаннями – де так добре відреставрували ікону. Священик був здивований не менше.

Спеціальна комісія, куди ввійшли священнослужителі, миряни-художники, вчені та краєзнавці, встановила, що ікона не реставрувалася. У деяких місцях пласт барви стертий дощенту, подекуди дошку поїв шашіль, але фарби, соковиті та яскраві, аж сяяли. Богоматір зображена одна, з молитовно складеними руками. Живопис невигадливий, але образ зворушливий і проникливий. Ікона невелика – 20х16 см, виконана на дереві, датується початком ХХ століття. Аналоги цієї ікони невідомі, надпис на іконі говорить: "Образ Пресвятої Богородиці Скорботна". У списках ікон Богородиці такого йменування немає. Щоправда, на грецьких Метеорах – скельному монастирському комплексі, на найвищій скелі, у Преображенському монастирі, є ікона Скорботної Богородиці (XI століття), але вона відрізняється від кримської.

Комісія одностайно вирішила: ікона обновилася. У Свято-Троїцькому кафедральному соборі відбувся подячний молебень з акафістом, а незабаром Священний Синод Української Православної Церкви благословив церковне вшанування цієї ікони. Святкування іконі встановлено 6 листопада, у день, коли вшановується пам’ять ікони “Всіх скорботних радість”. У 1999 році ікона хресним ходом обійшла весь півострів, ставши воістину всекримською святинею. Під час хресного ходу були випадки, коли ікона мироточила.

Митрополит Лазар закликав усіх допомагати бездомним дітям і тим людям, які, часто не зі своєї вини, не мають місця проживання або сім’ї: «Адже багато хто з них, — сказав владика, — випадково потрапляють на вулиці й не можуть без допомоги повернутися до нормального життя. Держава нездатна виправити цю проблему, тому Матір Божа закликає кожного з нас зробити все можливе, щоб вирішити цю проблему.

Нині Свято-Троїцький жіночий монастир активно займається соціальним служінням: зводиться будинок для людей похилого віку у с. Лісносілля. У Сімферополі діє дияконічна станція (благодійний центр імені свт. Луки з надання соціальної допомоги), яку очолює ігуменя Свято-Троїцького жіночого монастиря Євсевія (Пальчик). Декілька разів на тиждень десятки нужденних людей одержують тут одяг, взуття та медикаменти. Організовано безкоштовну роздачу гарячої їжі у сквері поблизу залізничного вокзалу Сімферополя. Щотижня в монастирі незаможні сімферопольці можуть одержати безкоштовний чай та пиріжки, які печуть сестри. Взято шефство над вихованцями дитячого інтернату в с. Гвардійському. Монастир забезпечує туберкульозне відділення психоневрологічного диспансеру у с. Олександрівка Білогірського району необхідними медикаментами, продуктами й речами.

08.11.2005. ВІННИЦЯ. Віруючі Демидівки відзначили віковий ювілей свого храму

4 жовтня, у свято Казанської ікони Божої Матері жителі с. Демидівки Жмеринського району Вінницької області відзначали 100-річчя свого храму і чергову річницю відновлення у ньому богослужінь (1941 р.). З нагоди свята у Покровському храмі була відправлена Божественна літургія, яку очолив митрополит Вінницький і Могилів-Подільський Макарій.

Наприкінці богослужіння владика привітав парафіян на чолі з керівниками села. У своєму слові митрополит Макарій відзначив труди настоятеля протоієрея Анатолія Загрійчука по збиранню історичних свідчень про Покровський храм. Як відомо, о. Анатолій, член національної спілки письменників України, автор дев’яти збірок поезії і прози, минулого року разом із сином Василем написав і видав книжку “Подільськи стожари” з історичними даними, переказами і спогадами про с. Демидівку і його святиню – величний і прекрасний Покровський храм.

08.11.2005. ТЕРНОПІЛЬ. Кременецька обитель урочисто відзначила свято однієї з найбільш шанованих ікон Божої Матері

У Кременецькому Богоявленському жіночому монастирі відбулося святкування на честь храмової ікони «Всіх скорботних Радосте». Одна з найбільш шанованих ікон Пресвятої Богородиці відома чудесами і зціленнями у багатьох місцях православного світу.

На урочисте вечірнє богослужіння в суботу 5 листопада, до древнього Кременця прибули правлячий архієрей Тернопільської єпархії архієпископ Тернопільський і Кременецький Сергій та єпископ Васильківський Пантелеймон, намісник Глухівської обителі, велика кількість священства та паломників. Архієпископ Сергій щойно повернувся зі Святої гори Афон і сестри обителі й усі паломники з великою радістю зустрічали владику.

Ігуменя монастиря матушка Маріонілла та сестри обителі потрудилися, щоб гідно приготуватися до свята. Оновлені корпуси, нова трапезна, відреставровані господарські будівлі, квіти, яких традиційно багато на території монастиря, навіть цією осінньою порою радували своєю красою чисельних гостей.

По-святковому урочисто співав хор Кременецького регентського училища на всеношній службі. Під час Акафісту іконі «Всіх скорботних Радосте» переповнений храм в єдиному подиху возносив хвалу Небесній Заступниці. Після завершення Акафісту усіх помазували маслом від Афонських Святинь, котре привіз владика Сергій.

У неділю, 6 листопада, до монастиря на свято прибув митрополит Луцький і Волинський Нифонт, який очолив богослужіння. На Божественній літургіїї йому співслужили архієпископ Тернопільський і Кременецький Сергій, єпископ Почаївський Володимир, єпископ Васильківський Пантелеймон та собор священиків. Літургію співав хор Почаївської семінарії та хор сестер обителі. Після завершення Літургії відбувся Хресний хід з іконою «Всіх скорботних Радосте».

Звивистими, стрімкими вуличками древнього Кременця розходилися із монастиря потічки паломників, а над містом ніби й досі лунало «Радуйся Благодатна Богородице Діво, Усіх Скорботних Радосте!»

Андрій Волянюк, Тернопільська єпархія

07.11.2005. ПОЛТАВА. Місіонерське духовне училище відзначатиме актовий день

9 листопада, у день пам’яті преподобного Нестора Літописця, Місіонерське духовне училище Української Православної Церкви (м. Комсомольськ Полтавської єпархії) відзначатиме актовий день.

Місіонерське духовне училище Української Православної Церкви засноване 2002 року на базі Духовного училища Полтавської єпархії з благословення Священного Синоду УПЦ та Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України. Училище було засноване 1997 року на базі однорічних курсів регентів-псаломників при Свято-Миколаївському соборі м. Комсомольська.

Від дня заснування училище очолює його ректор — глава Синодального відділу релігійної освіти, катехізації та місіонерства Української Православної Церкви єпископ Полтавський і Кременчуцький Филип. Інспектор — ієрей Володимир Погребний. Духівник — протоієрей Георгій Граб. У викладацькому складі училища 30 чоловік: чоловіки (священнослужителі й миряни) і жінки, які мають вищу світську й духовну освіти, випускники Київської, Волинської та Одеської духовних шкіл.

Училище має два відділення: богословсько-місіонерське (для чоловіків) та регентів-псаломників (для жінок). Окрім стаціонарної форми навчання, училище має заочний сектор, де навчаються священнослужителі і миряни. Студенти заочного сектора забезпечуються навчальними програмами, друкованими та аудіопосібниками.

Нині в училищі навчаються понад 250 вихованців з багатьох єпархій України.