12.08.2005. КИЇВ. Побачив світ альманах „Теорія і практика протидії наркоманії та алкоголізму”

У рамках соціального тренінгу „Організація та ведення просвітницької діяльністі у зв’язку з епідемією ВІЛ\СНІД для церковної аудиторії”, який пройшов у Свято-Ольгинському храмі столиці з 8 по 12 серпня відбулася презентація другого випуску альманаху „Теорія і практика протидії наркоманії та алкоголізму”. Книга видана під загальною редакцією керівника відділу з протидії наркоманії та алкоголізму Санкт-Петербургської єпархії протоієрея Сергія Белькова. Автори книги, а це священики, які займаються соціальною роботою, розповідають про свій пастирський досвід у спілкуванні та допомозі страждаючим від людських недугів. Читач також може ознайомитися з практичними рекомендаціями по створенню сестринства милосердя та проведення занять з морально-етичних дисциплін серед нарко, алкозалежних та ВІЛ-інфікованих. Книга проілюстрована прекрасними фотографіями з життя православних приходів і священослужителів, які здійснюють духовну опіку пацієнтів медичних закладів і лікарів.

08.08.2005. ВІННИЦЯ. Побачила світ книга про найдавнішу обитель єпархії – Лядовський скельний чоловічий монастир

Автор книги під назвою "Монастир" - кандидат філософських наук, професор Вінницького інституту МАУП Віталій Давиденко говорить, що поштовхом до її написання стало відвідання ним у 1999 році скельних монастирів у Криму, де перші християни перебували ще у І-ІІ столітті. Пізніше Віталій Володимирович довідався про існування подібних осередків чернецтва у Наддністрянщині. Вивчаючи історичні джерела XIX століття, зокрема наукові дослідження професора Київського університету імені Антоновича, автор звернув увагу на скельний монастир на лівому березі Дністра біля села Лядово Могилів-Подільського району.

Доля цього чернечого притулку трагічна і водночас цікава. Саме тут зупинявся преподобний Антоній Печерський, повертаючись (близько 1013 р.) на Батьківщину зі Святої гори Афон. Тут і нині можна побачити його келію, яка збереглася у первісному вигляді. Преподобний заснував монастир і вже потім повернувся до Києва, оселився в печері й почав згуртовувати навколо себе монахів. Отже Лядівський монастир старший за Київські печери!

Сьогодні в обителі близько півтора десятка насельників. Насельник ігумен Антоній (Нетребін) у 1998 році очолив першу групу ченців, які прийшли сюди з Почаївської Лаври. Автор книги називає їх мужніми людьми, бо їхнє життя – справжній подвиг. З сьомої ранку 6-7 разів стають на молитву. Моляться і вночі. Елементарні проблеми пов’язані з харчуванням, із зимовими холодами... Але братія не впадає у розпач і завжди гостинно приймає паломників, яких у обителі останнім часом побільшало. Приїжджають навіть із Греції. Всім цікаво, бо такого історичного переплетіння, мабуть, не зустрінете ніде. Із загальної панорами виділяється монастирський скит, багато 3-4-ярусних печер, залишки основної храмової печери. За Нагорянським скитом розкидані мегаліти – мовчазні свідки прадавніх віків. Про все це, а також і про криниці з цілющою водою, де ченці планують влаштувати купальню, можна прочитати в книзі.

Перший тираж історично-філософського опису, а саме так визначи В. Давиденко жанр свого твору, невеликий – 500 примірників, але це – тільки початок. “Не хочу переповідати всю книгу – каже автор – але читачеві і дослідникові буде цікаво ознайомитися з її змістом. Скажу, що зустрінете на сторінках і Т. Шевченка і пра-пра-прадіда М. Гоголя, і М. Старицького, і М. Лисенка. Для останнього, до речі, сюди привозили з Києва фортепіано для написання першої національної опери “Тарас Бульба”. Світочів української культури тягнуло в ці краї”.

В. Давиденко працював над своєю книгою з 1999 року, опрацював близько 200 друкованих джерел. І хоча автор має понад 70 наукових публікацій, написав три підручники для вузів, але книга такого плану для нього – перша. Можливо тому й найдорожча.

До речі книга В. Давиденка “Монастир” представлена Вінницькою обласною організацією Національної спілки журналістів України на здобуття Національної премії України імені Т. Шевченка.

Підготував диякон Владислав Демченко

01.08.2005. СЕВАСТОПОЛЬ. Готується до друку нове видання книги «Володимирський собор в Херсонесі»

Перше видання книги, що вийшло в 2002 році і було присвячено історії Православ’я на півострові, ознайомило читачів з Володимирським собором, побудованим на місці, де в 988 році прийняв християнську віру рівноапостольний князь Володимир. Проте в 2002 році відновлення собору, взірваного під час німецької окупації, ще не було завершене. Тепер книга доповнена новою інформацією про внутрішній благоустрій храму, а також сучасними фотографіями фресок та ікон собору.

Обсяг нового видання складає близько 150 сторінок. Очікується, що книга вийде в світ у серпні цього року. До цього часу про Володимирський собор була опублікована лише одна книга, датована 1916 роком, повного дослідження історії храму не було.

Нещодавно в Севастополі також був випущений перший фільм про Володимирський собор в Херсонесі. Тепер нову кінострічку можна придбати в храмах Кримської єпархії.

27.03.2005. КИЇВ. Побачила світ книга про першого новомученика ХХ століття Митрополита Київського Володимира (Богоявленського)

У другу неділю Великого посту в актовому залі Києво-Печерської Лаври пройшла презентація книги “Вінок на могилу Високопреосвященного Митрополита Володимира”. Праця присвячена 90-літньому ювілею вступу Митрополита Володимира (Богоявленського) на Київську кафедру.
У презентації взяли участь Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Володимир, ректор Київської Духовної Академії і Семінарії протоієрей Миколай Забуга, настоятелька Михайлівського Одеського монастиря ігуменя Серафима, Президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін та директор видавництва "Мистецтво" Ніна Прибіга.
Репринтне видання книги здійснила Київська Митрополія завдяки зусиллям ігумені Серафими (Шевчик).
Книга заслуженого професора Київської Духовної академії протоієрея Феодора Тітова перший раз вийшла у типографії Києво-Печерської Лаври одразу після вбивства священномученика Володимира у 1918 році. У ній розповідається про життя і діяльність Митрополита Володимира, про його останні дні, про кончину, поховання та поминання архіпастиря, слова та промови, виголошені в дні поминання убієнного святителя, а також спогади сучасників про Митрополита.

17.03.2005. КИЇВ. Побачив світ Великопісний служебник

З благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, було видано Великопісний служебник, у якому вміщено богослужіння, що звершуються протягом Великого посту. Укладачем служебника є настоятель столичної парафії в ім’я святителя Петра Могили протоієрей Владислав Софійчук. Головною перевагою цього видання стало те, що тут зібранні всі види великопісних богослужінь, що є дуже зручним для священнослужителів. Найближчим часом служебник буде у продажу.