Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99
16.03.2003. КИЇВ. В неділю Торжества Православ"я декілька тисяч киян пройшли Хресним ходом центральними вулицями міста
 Дореволюційна традиція в першу неділю Великого посту, коли Церква святкує Торжество Православ"я, проводити Хресний хід до пам"ятника хрестителя Русі святого рівноапостольного князя Володимира відродилася декілька років тому.
 Сьогодні декілька тисяч православних віруючих киян по закінченні Божественної літургії з Хрестом, іконами і хоругвами пройшли від Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, по вул. Грушевського повз Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, через Європейську площу до пам"ятника хрестителя Русі на Володимирській гірці.
Біля пам"ятника був відслужений уставний молебень з чином Торжества Православ"я, під час якого було виголошено вічну пам"ять благочестивим князям та нашим предкам, що зберігали чистоту православної віра, многая літа православним ієрархам та всім вірним Православної Церкви, а також анафему усім древнім та сучасним єретикам та розкольникам. Очолив молебень ректор Київської Духовної Академії протоієрей Миколай Забуга. Йому співслужили настоятелі храмів і монастирів Києва.
Потім учасники Хресного ходу пройшли через Михайлівську і Софійську площу до колишнього кафедрального собору - древнього храму Святої Софії, а потім Хрещатиком та бульваром Лесі Українки повернулися до Києво-Печерської Лаври.
Як зазначив ректор КДА прот. Миколай Забуга: "Свято Торжества Православ"я встановлено у 842 році, як свідчення остаточної перемоги Церкви над єресями, останньою з яких була єресь іконоборства, коли протягом століття знищувалися святі ікони і були гонимі ті, хто їх шанував.
Відродження благочестивої традиції проведення хресних ходів є свідченням відродження православної віри в нашому народі. Сьогодні ми згадуємо і прославляємо наших благочестивих предків, що зберегли для нас неушкодженою Святу Православну Віру".
За словами організаторів, Союзу православних братств УПЦ, у хресному ході взяли участь близько 3 тисяч віруючих киян.
16.03.2003. КИЇВ. В неділю Торжества Православ"я декілька тисяч киян пройшли Хресним ходом центральними вулицями міста
 Дореволюційна традиція в першу неділю Великого посту, коли Церква святкує Торжество Православ"я, проводити Хресний хід до пам"ятника хрестителя Русі святого рівноапостольного князя Володимира відродилася декілька років тому.
 Сьогодні декілька тисяч православних віруючих киян по закінченні Божественної літургії з Хрестом, іконами і хоругвами пройшли від Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, по вул. Грушевського повз Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, через Європейську площу до пам"ятника хрестителя Русі на Володимирській гірці.
Біля пам"ятника був відслужений уставний молебень з чином Торжества Православ"я, під час якого було виголошено вічну пам"ять благочестивим князям та нашим предкам, що зберігали чистоту православної віра, многая літа православним ієрархам та всім вірним Православної Церкви, а також анафему усім древнім та сучасним єретикам та розкольникам. Очолив молебень ректор Київської Духовної Академії протоієрей Миколай Забуга. Йому співслужили настоятелі храмів і монастирів Києва.
Потім учасники Хресного ходу пройшли через Михайлівську і Софійську площу до колишнього кафедрального собору - древнього храму Святої Софії, а потім Хрещатиком та бульваром Лесі Українки повернулися до Києво-Печерської Лаври.
Як зазначив ректор КДА прот. Миколай Забуга: "Свято Торжества Православ"я встановлено у 842 році, як свідчення остаточної перемоги Церкви над єресями, останньою з яких була єресь іконоборства, коли протягом століття знищувалися святі ікони і були гонимі ті, хто їх шанував.
Відродження благочестивої традиції проведення хресних ходів є свідченням відродження православної віри в нашому народі. Сьогодні ми згадуємо і прославляємо наших благочестивих предків, що зберегли для нас неушкодженою Святу Православну Віру".
За словами організаторів, Союзу православних братств УПЦ, у хресному ході взяли участь близько 3 тисяч віруючих киян.
18.03.2003. КИЇВ. Настоятель подвір"я Американської Православної Церкви перебуває в Україні з паломницьким візитом
В Київ 17 березня прибув настоятель подвір"я Американської Автокефальної Православної Церкви архімандрит Закхей (Вуд). Крім святинь Києва архімандрит Закхей відвідав Свято-Успенську Почаєвську Лавру, святині Чернігіва та був прийнятий Предстоятелем УПЦ Блаженнішим Митрополитом Володимиром.
18.03.2003. КИЇВ. Предстоятель УПЦ закликав Сполучені Штати та їхніх союзників утриматися від застосування військової сили щодо Іраку
 Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир від імені Української Православної Церкви висловив занепокоєння в зв"язку з можливістю "широкомасштабного військового конфлікту, який може призвести до численних людських жертв, довгострокового міжнародного протистояння і навіть до війни цивілізацій" та нагадав, що " православні люди не можуть залишатися байдужими і бути осторонь цього лиха, яке загрожує людству". Блаженніший Митрополит зазначив, що "визнаючи війну злом, Церква допускає участь у ній лише в разі захисту Вітчизни та ближнього".
22.03.2003. КОНСТАНТИНОПІЛЬ. Вселенський Патріарх підтвердив свою позицію відносно Української Православної Церкви
Константинопільський Патріарх Варфоломій дав 20 лютого 2003 року інтерв"ю впливовій французькій релігійній газеті „La Croix". Серед цілої низки питань він висловив також свою оцінку релігійної ситуації в Україні. Зокрема, він сказав, що в Україні існує „три православні юрисдикції: одна канонічна Московського Патріархату, а також дві розкольницькі юрисдикції". Патріарх зауважив, що Константинопільська Церква плідно співпрацює із Руською Православною Церквою у вирішенні проблеми церковного розколу у Україні. Окрім цього питання, Патріарх Варфоломій висловився з проблем інтеграції Турції до Європейського Союзу, загальної релігійної політики Євросоюзу, а також стану діалогу Православної Церкви із Римсько-Католицькою Церквою.
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 |