12.02.2003. КИЕВ. Преподаватель Киевской духовной академии протоиерей Василий Заев: "Перевод Священного Писания на украинский язык делается не за один день…"

"На сегодняшний день в Православной Церкви нет оптимального перевода Священного Писания на украинский язык" - сказал преподаватель Нового Завета Киевской духовной академии протоиерей Василий Заев. Известно несколько переводов, сделанных во второй половине XX-го столетия украинской интеллигенцией. Особое внимание обращает на себя перевод текста Библии, выполненный "филологами" с Западной Украины. По словам доцента кафедры Нового Завета, эти люди просто берут несколько разных переводов: латинский, греческий и синодальный, и уже из них составляют новый перевод, который не соответствует традициям Православной Церкви. Переводом Священного Писания должны заниматься специалисты, как филологи, так и богословы. Из-за нехватки таких людей в современных текстах наблюдается множество искажений и ошибок". В заключении протоиерей Василий сказал: "К переводу священных текстов нужно подходить ответственно, чтобы какой-нибудь мелочью или опиской не исказить богодухновенный смысл. Так же, не нужно забывать, что перевод Священного Писания на украинский язык делается не за один день".

17.02.2003. КОНОТОП. У Свято-Вознесенському кафедральному соборі зберігається ікона, написана в пам"ять Тараса Шевченка

Ікона святителя Тарасія, архієпископа Цареградського, та преподобного Михаїла Малеїна була написана для Свято-Різдва-Богородичного собору Конотопу другом Тараса Григорович Шевченка Григорієм Честаховським на його пам"ять та пам"ять Михаїла Лазаревського, про що свідчить напис: "Вічна память и добра слава вірним товарищам Тарасу Григоровичу Шевченко и Михаилу Матвієвичу Лазаревскому. Григорій Честаховский, року Божого 1867, місяца серпня", а також зображення конотопського Різдва-Богородичного собору біля ніг святих.
Собор був знищений у часи гонінь на Церкву. На його місці сьогодні стоїть школа і, що цікаво, ще з радянських часів пам"ятник Тарасові Шевченку. Ікону зберегли парафіяни Вознесенського храму, нині кафедрального собору Конотопської єпархії.
Ікона святителя Тарасія та преподобного Михаїла Малеїна - визначна пам"ятка історії, безцінна реліквія. Це єдина ікона, пов"язана з Тарасом Шевченком (більш того, написана на згадку про нього), про яку ще не знають вчені.
За своїм духом Кобзар був дуже близький святому Тарасію, який захищав православ"я у важкі часи іконоборства, єресей та розколів. Подібно до свого небесного покровителя Тарас Шевченко також стояв на захисті Святого Православ"я проти унії та католицизму, яки насаджувалися в Україні насильницькими методами, як свого часу і іконоборство. Цікаво, що Тарас Шевченко не тільки був названий на честь святителя Тарасія, а й помер 10 марта в день пам"яті свого небесного покровителя.
За благословенням Блаженнішого Митрополита Володимира ікона буде відправлена на реставрацію, після чого знов займе своє місце в Свято-Вознесенському кафедральному соборі Конотопа.
"Я гадаю, - каже єпископ Конотопський і Глухівський Інокентій, - це важлива гуманна акція по відношенню до старовинної ікони, яка є великою святинею та благочестивою цінністю і для Церкви, і для всього українського народу. Зараз вона у вітхому стані. Наша мета - зберегти національну святиню для майбутніх поколінь. Буде зроблена точна копія ікони, яку ми передамо до Національного музею Шевченка. А оригінал після реставрації буде повернуто громаді Свято-Вознесенського кафедрального собору, власністю якої є ікона".
Довідка:
Григорій Честаховський, Михайло Лазаревський і Тарас Шевченко були друзями. Лазаревські допомогали Шевченку в найтяжчі часи його життя. Їх маєток знаходився неподалік Конотопу. Це були люди духовні, які берегли українську культуру.
Григорій Честаховський після смерті Тараса Григоровича був першим, хто почав збирати пов"язані з ним речі. В краєзнавчому музеї Конотопу зберігається диван з дому Лазаревських, на якому любив відпочивати поет. Саме колекція Честаховського стала основою експозиції Національного музею Кобзаря у Київі.
Святитель Тарасій Цареградський - Константинопільский патріарх (784-806), що головував на VII Вселенському Соборі (787), який затвердив шанування ікон та переміг єресь іконоборства.

17.02.2003. КОНОТОП. В Свято-Вознесенском кафедральном соборе хранится икона, написанная в память Тараса Шевченко

Икона Святителя Тарасия, архиепископа Цареградского, и преподобного Михаила Малеина написана для Свято-Рождество-Богородичного собора другом Тараса Григорьевича Шевченко Григорием Честаховским в его память и память Михаила Лазаревского, о чем свидетельствует хорошо сохранившаяся надпись: "Вічна память и добра слава вірним товарищам Тарасу Григоровичу Шевченко и Михаилу Матвієвичу Лазаревскому. Григорій Честаховский, року Божого 1867, місяца серпня", а также изображение конотопского Рождества-Богородичного собора у ног святых.
Собор был уничтожен во времена гонений на Церковь. На его месте сегодня стоит школа и, что интересно, еще с советских времен памятник Тарасу Шевченко. Икону сохранили прихожане Вознесенского храма, ныне кафедрального собора Конотопской епархии.
Икона святителя Тарасия и преподобного Михаила Малеина -памятник истории, бесценная реликвия. Это единственная икона, связанная с Тарасом Шевченко (более того - написанная в память о нем), известия о которой еще не введены в научный обиход. Знаменательно, что по своему духу Кобзарь очень близок святому Тарасию, ревностному защитнику православия в очень трудный период иконоборчества, ересей и расколов.
Подобно святителю Тарасию, Тарас Шевченко также стоял на защите Святого Православия, обличая унию и католицизм, которые насаждались в Украине насильственным путем, как некогда иконоборчество. Не менее интересно, что Тарас Шевченко был назван по святцам в честь святителя Тарасия, а преставился 10 марта, в день памяти своего небесного покровителя.
По благословению Блаженнейшего Митрополита Владимира икона отправится на реставрацию, после чего вновь займет свое место в Свято-Вознесенком кафедральном соборе.
"Я думаю, - говорит Епископ Конотопский и Глуховский Иннокентий,- это важная гуманная акция по отношению к старинной иконе, которая является великой святыней и благочестивой ценностью и для Церкви, и для всего украинского народа. Сейчас она в ветхом состоянии. Наша цель - сохранить национальную святыню для будущих поколений. Будет сделана также ее копия, которую мы передадим в дар Национальному музею Шевченко. А подлинник после реставрации будет возвращен общине Свято-Вознесенского кафедрального собора, собственностью которой она является".

Справка:
Григорий Честаховский, Михаил Лазаревский и Тарас Шевченко были друзьями. Лазаревские помогали Шевченко в самые тяжелые минуты его жизни. Их имение находилось неподалеку от Конотопа. Поэт часто бывал там. Это были люди глубоко духовные, бережно относящиеся к украинской культуре. В краеведческом музее Конотопа хранится диван из дома Лазоревских, на котором обыкновенно отдыхал поэт.
Григорий Честаховский после смерти Тараса Григорьевича был первым, кто начал собирать его вещи, чтобы сохранить их для истории. Кое-что выкупил, кое-что получил в наследство от Тараса Григорьевича. Именно коллекция Честаховского стало ядром экспозиции Национального музея Кобзаря в Киеве.
Святитель Тарасий Цареградский - Константинопольский патриарх, председательствовавший на VII Вселенском Соборе, который утвердил догмат об иконопочитании. Знатное происхождение и высокая образованность позволили святому Тарасию занять высокий государственный пост при дворе императора Константина VI Порфирородного (780-797) и его матери святой царицы Ирины. При Константине VI ересь иконоборства получила значительное распространение, потому что константинопольский патриарх Павел IV (780-784), крайне слабовольный по натуре, не мог противостоять ей. Сознавая свой грех перед Святой Церковью, он удалился с кафедры, указав на Тарасия как на своего приемника. Святитель Тарасий согласился взять на себя патриаршее достоинство (784) только при условии, что будет созван Вселенский Собор для суждения об иконоборстве. VII Вселенский собор был созван в 787 году. Отцы собора подтвердили почитание святых икон. Святитель почил о Господе в 806 году.

25.02.2003. ОДЕСА. Голови Синодальних відділів обговорили питання організації релігійної освіти в Україні

Митрополит Одеський та Ізмаїльський Агафангел, постійним член Священного Синоду, Голова Синодального учбового комітету Української Православної Церкви зустрівся з єпископом Полтавським і Кременчуцьким Филипом, головою Синодального відділу релігійної освіти, катихизації та місіонерства. В ході плідної бесіди було розглянуто питання організації релігійної освіти в Україні. Високопреосвященніший Митрополит Агафангел висловив ряд слушних побажань та зауважень до програми роботи Синодального відділу релігійної освіти, катехизації та місіонерства.

26.02.2003. СЕВАСТОПОЛЬ. Військові моряки - учасники морської хресної ходи - отримали церковні нагороди

У Севастополі тринадцятьом українським і російським військовим морякам - учасникам морської хреcної ходи по Чорному морю на честь видатного російського адмірала Федора Ушакова - вручено нагороди Української та Російської Православних Церков.
Як передає кореспондент УНІАН, ордени Святого рівноапостольного Великого князя Володимира 3-го ступеня, ордени Російської православної церкви святого Сергія Радонежського 2-го ступеня та пам"ятні Андріївські медалі військові моряки отримали з рук правлячого архієрея Кримської єпархії митрополита Лазаря та архієпископа Львівського і Галицького Августина.
Хресна хода по Чорному морю на честь річниці канонізації російського адмірала Федора Ушакова відбулася у другій половині липня 2002 року. Великі десантні кораблі „Костянтин Ольшанський" ВМС Збройних сил України і „Ямал" Чорноморського флоту Росії, на яких знаходилися мощі канонізованого Російською православною церквою праведного воїна Феодора (Ф.Ушакова - УНІАН), відвідали порти Миколаєва, Одеси, Новоросійська і Феодосії. Метою ходи було зближення Православної церкви і Збройних сил двох братніх держав. Благословив тоді ходу патріарх Московський і всієї Русі Алексій ІІ.