25.06.2003. АНОНС. 27 червня о 17-00 до Києва прибуває одна з найбільших святинь Православної Церкви - чесна стопа святого апостола Андрія Первозванного

27 червня о 17-00 до Києва прибула одна з найбільш шанованих святинь Православної Церкви - чесна стопа святого апостола Андрія Первозванного.
В аеропорту "Бориспіль" 27 червня о 17.00 святиню зустрічали Керуючий справами Української Православної Церкви Епископ Переяслав Хмельницький Митрофан, представники державної влади та духовенство м.Києва.
О 18 годині Чесну стопу Апостола Андрія Первозванного біля Святих Врат Києво-Печерської Лаври зустрічав Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Володимир, Митрополит Київський і всієї України, єпископат та духовенство, що прибули до Києва на зустріч святині, численні віруючі.
Чесну стопу було перенесено до Успенського собору Києво-Печерської Лаври. Там молебень перед святинею у співлужінні духовенства Києва та єпископату УПЦ відправив Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир.
Після закінчення молебня стопу апостола Андрія Первозванного було перенесено Хресним ходом до Хрестовоздвиженського храму Лаври, що на Ближніх печерах, де святиня буде доступна для поклоніння віруючим до 10.00 29 червня.
28 червня з 20.00 по 21.00год. свята стопа перебуватиме в Свято-Андріївському храмі на Печерську, побудованому старанням Печерської райдержадміністрації.
У неділю 29 червня після Божественної Літургії, яку буде відправлено о 7.00 на подвір’ї поблизу Хрестовоздвиженської церкви Ближніх печер лаври, мощі апостола Андрія вирушать до аеропорту, щоб повернутися до місця свого постійного перебування — Свято-Пантелеімонівського монастиря Святої Гори Афон.

Святий апостол Андрій Первозванний
Рибалка Андрій був першим, кого покликав слідувати за собою Господь наш Ісус Христос, тому апостола Андрія і називають Першозваним.
Саме Андрій разом із майбутнім апостолом і євангелістом Іоанном Богословом слухав у пустелі проповідь Іоанна Хрестителя, а потім привів до Христа свого рідного старшого брата – майбутнього первоверховного апостола Петра.
Після сходження Святого Духа на апостолів святий Андрій проповідував на Сході, тому вважається покровителем Східної Православної Церкви.
Згідно зі Святим Переданням, він здійснив апостольську подорож від Сірії, через Кавказ і Північний берег Чорного моря до Київських гір, які він благословив, поставив тут хрест та сказав своїм учням майже дві тисячі років тому: “Чи бачите ви гори ці? На цих горах засяє благодать Божа, буде велике місто, і Бог поставить багато храмів”. Тому Золотоверхий Київ і називають містом пророцтва, яке здійснилося.
Потім апостол піднявся Дніпром, дійшов до поселень слов’ян у районі майбутнього Новгорода, звідки через землі варягів досяг Риму, після чого знов повернувся у Фракію.
Апостол Андрій заснував християнську Церкву у невеликому селищі Візанті, що стало згодом могутнім Константинополем, столицею Візантійської імперії.
Святого було розіп’ято на хресті у вигляді букви "Х", тому цей хрест називається Андрієвським.
За часів імператора Костянтина мощі апостола були покладені в храмі Святих апостолів у Константинополі поруч з мощами св. Євангеліста Луки і учня апостола Павла – Тимофія.

25.06.2003. КРЫМ. Сегодня стопа святого апостола Андрея Первозванного прибывает в Крым

Сегодня великая православная святыня прибывает на благословенную землю Украины 25 июня. В связи с принесением в Крым святых мощей апостола Андрея Первозванного из Свято-Пантелеимонова монастыря Святой Горы Афон Высокопреосвященнейший Лазарь, Митрополит Симферопольский и Крымский, направил Послание к пастырям, монашествующим и всем верным чадам Симферопольской и Крымской епархии УПЦ. В послании говорится:
Возлюбленные о Господе отцы, иноки и инокини, дорогие братья и сестры!
Сегодня вся крымская земля ликует и возносит ко Господу свои благодарственные молитвы, ибо ныне, спустя почти 2000 лет, стопа святого апостола Андрея Первозванного вновь посещает пределы нашего полуострова, осеняя их своим благословением.
Этот угодник Божий, один из двенадцати апостолов, был рыбаком из г. Вифсаиды. Он самый первый последовал за Иисусом Христом, поэтому и называется Первозванным, привел к нему брата своего Симона–Петра.
Нам особенно дорог этот святой, потому что из Святого Предания мы знаем, что это он проповедовал нашим предкам веру Христову по берегам Черноморья, в Крыму. Затем отсюда святой апостол Андрей Первозванный отправился вверх по Днепру. По преданию, он дошел до того места, где сейчас расположен г. Киев, водрузил здесь крест и пророчествовал, что на холмах киевских и по всей стране этой воссияет Божия благодать.
Прошли годы, и это пророчество сбылось, когда свет Веры Христовой озарил собой Святую Киевскую Русь. Перед смертною своей казнью (когда ивятой апостол Андрей был распят на кресте, сделанном в виде буквы «Х», и крест этот с тех времен мы называем Андреевским), он воскликнул: «О, благий кресте, давно желанный… я прихожу к тебе спокойный, радостный: и ты с торжеством прими меня!»
Поэтому святой Андрей Первозванный будет всегда для нас немеркнущим в веках образцом духовной радости христианина: ведь при виде орудия своей мучительной кончины – креста, он не только не пришел в уныние и страх, но напротив, возрадовался, что через крест сможет прийти к Господу.
Святой апостол Андрей Первозванный подает нам всем еще и пример беззаветного послушания и готовности откликнуться на призывающий сердца человеческие Божий зов.
Вспомним, как Спаситель, увидев двух братьев-рыбаков (Симона–Петра и Андрея), как бы мимоходом сказал им: «Идите за Мною, и Я сделаю Вас ловцами человеков». И братья тотчас же оставили свои сети и последовали за Господом.
Так всякий из нас, исповедующих Христа, призван с самого дня своего крещения последовать за Ним, так же поспешно и безропотно, как это сделали святой апостол Андрей Первозванный и его брат.
Возблагодарим же Господа за эту великую и утешительную милость к нам - возможность душой и сердцем приложиться к святым мощам святого апостола Андрея Первозванного.
Вознесем свои молитвы к этому нашему великому небесному ходатаю и предстателю перед Богом о даровании всем нам духовной радости в следовании сквозь бури житейские Христу и духовной мудрости, дабы прозревать Его волю и Промысел для нас спасительный.
«Яко Апостолов первозванный и верховного сущий брат, Владыце всех, Андрее, молися, мир вселенней даровати и душам нашим велию милость».
(Тропарь Святому Апостолу Андрею Первозванному). Аминь

23.06.2003. ХОЛМ. Священний Собор Єпископів Польською Православною Церквою затвердив для загальноцерковного вживання тропар і кондак Холмським новомученикам, які написав архієпископ Рівненський і Острозький Варфоломій

В Холмському кафедральному соборі на честь апостола та євангеліста Іоанна Богослова (Польща) відбулася канонізація новомучеників Холмських і Підлящських, які постраждали від католиків у роки Великої Вітчизняної війни. У Пастирському посланні Священного Собору Єпископів Польської Автокефальної Православної Церкви говориться: "Актом канонізації Холмських і Підляських мучеників наша Церква засвідчує свою пам’ять про часи минулі та свою любов до тих, що були її найвірнішими дітьми. У них маємо тепер небесних опікунів, що благають за нас перед престолом Бога Вседержителя. Моляться про ласку віри та мужності, про прощення, про відродження Православ’я на цій території... Мученицька смерть - це заклик до поєднання та прощення провин: Прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим (Мт. 6, 12). Їхнє мучеництво повинно стати підвалиною згоди і любові між людьми різних традицій, культур, меншостей та конфесій на порозі нового тисячоліття".
На урочисте святкування до Холма прибули представники від Помісних Православних Церков. Богослужіння очолив Предстоятель Польської Православної Церкви Блаженнійший Савва, Митрополит Варшавський і всієї Польщі. Від Української Православної Церкви в урочистостях взяли участь митрополит Донецький і Маріупольський Іларіон, архієпископи Рівненський і Островський Варфоломій, Львівський і Галицький Августин та Володимиро-Волинський і Ковельський Симеон.
Тропар і кондак Холмським новомученикам склав архієпископ Рівненський і Острозький Варфоломій. Ці богослужбові тексти було затверджено Священним Собором Єпископів Польської Православної Церкви для загальноцерковного вживання.
Тропар, глас 8:
Благословен еси Христе Боже наш, мученики земли Холмския и Подляшския прославивый, гонения жестокая и муки тебе ради претерпевшия, и сими в стране нашей Святое Православие утвердившия, ихже молитвами, Господи, единомыслие и братолюбие в сердцах наших утверди, миру умирение, Церкви утверждение, и всем грехов оставление даруя.
Кондак, глас 4:
Любве Божия союзом связавшеся, и кровию мучения украсившеся, Холмския земли и Подляшския мученицы святии злобу человеческия ненависти страданьми честными разрушили есте, темже и вечную славу наследовасте. О нас молитеся ко Господу, даровати всем велию и богатую милость.

21.06.2003. СУМЫ. Хресний хід з пряжевською іконою: з Росії в Україну

Хресний хід на честь чудотворної ікони Божої Матері Пряжевська (Суджанська) з Свято-Троїцького храму м. Суджи Курської області очолив Високопреосвященніший Ювеналій, митрополит Курський і Рильський. Віруючі УПЦ на чолі з єпископом Сумським і Охтирським Іовом зустрічали православних Росії на кордоні. Всі разом, священнослужителі та віруючі обох єпархій, пройшли з іконою до Свято-Миколаївського храму с. Миропілля Краснопільського району, де був відслужений молебень. Всього в хресному ході брало участь понад 60 священнослужелів та 2000 мирян, які організовано приїхали автобусами з різних місць Сумщини та Курської області.
Пряжевська ікона була перенесена в Слобожанський край в XVII столітті з центральної України переселенцями, що спасались від католицького гноблення. В 1792 році ікона обновилась та була віднайдена по вказівці іконописця Івана Білого, якому чудесним образом було явлено її місцезнаходження. Довгий час до революції Пряжевська ікона знаходилась в Свято-Миколаївській Білогорській пустині, що недалеко від с. Миропілля.
Вперше хресний хід в Миропілля був встановлений в 1866 році на пам’ять спасіння імператора Олександра від спроби замаху. В роки радянського лихоліття ікона була забута, а її нове віднайдення відбулось у 1996 році. Хресний хід був присвячений року Росії в Україні, і відбувався з особливими торжествами.

20.06.2003. ХЕРСОН. В год 225-летнего юбилея по улицам города прошёл многотысячный Крестный Ход

В ознаменование 225-летия города Херсона 16 июня состоялся Крестнй Ход по центральной улице областного центра. У храма Всех Святых собрались верующие и духовенство Херсонской епархии во главе с архиепископом Херсонским и Таврическим Ионафаном, чтобы встретить Чудотворный образ Касперовской иконы Божией Матери, который по благословению Митрополита Одесского и Измаильского Агафангела специально прибыл в Херсон из Одессы.
Люди становились на колени прямо на улице и над их головами проносили Чудотворный образ Касперовской иконы Божией Матери. Кресный Ход, в котором кроме Касперовской иконы, были и образ Святых небесных покровителей Херсона – Святителя Иннокентия Херсонского и праведного воина-флотоводца Феодора Ушакова, проследовал к Свято-Духовскому кафедральному собору. Здесь была отслужена Божественная Литургия.
По оценкам специалистов в Крестном Ходе приняло участие более трёх тысяч человек.