08.06.2005. СІМФЕРОПОЛЬ. Усі кошти від благодійних концертів камерного хору «Таврійський благовіст» підуть на відновлення кафедрального собору

З благословення митрополита Сімферопольського і Кримського Лазаря, завершився Всекримський благодійний тур лауреата міжнародних конкурсів камерного хору «Таврійський благовіст» під назвою «Відродимо храм». У програмі виступів, які відбулися на кримському узбережжі з 15 травня по 5 червня, лунали православні великодні пісні, грузинська й вірменська духовна музика, твори Бортнянського, Рахманінова, Кедрова, Леонтовича, а також низки сучасних авторів. Концерти хору пройшли у Сімферополі, Севастополі, Джанкої, Бахчисараї, Ялті, Алушті, Феодосії, Євпаторії, Саках та Керчі.
Усі засоби, зібрані в ході цієї благодійної акції, підуть на відновлення Свято-Олександро-Невського кафедрального собору.

30.05.2005. ЖИТОМИР. Православні віруючі врятували гарнізонний госпіталь від закриття, а військових лікарів від звільнення

Голова Синодального військового відділу УПЦ архієпископ Львівський і Галицький Августин відвідав військове містечко Макарівського гарнізону, що в Житомирській області. Спільними зусиллями командування частини та мешканців містечка у приміщенні Будинку офіцерів № 14 був обладний храм в ім’я святого великомученика Георгія Побідоносця. Саме тут владика відслужив Божественну літургію. За богослужінням молилися військовослужбовці та їх рідні, а також віруючі з інших регіонів України. У своєму слові архієпископ Августин закликав присутніх не боятися життєвих труднощів та зробити все можливе, щоб згодом цей маленький храм у пристосованому приміщенні перетворився у величний військовий собор.
„Військові та їх родини потребують особливої духовної опіки, — зазначив він. — А ця частина, військовослужбовці якої колись були елітою Збройних Сил України, зараз пребуває у великій скруті. Церква завжди відгукується на поклик, і ми вже маємо певні плани, щоб якось залучити це містечко до повноцінного духовного життя. Щоб мешканці не сумували та не впадали у відчай, ми будемо разом з керівництвом намагатися зміцьнити тут духовну складову. Я впевнений, що парафія в ім’я святого великомученика Георгія Побідоносця стане духовним осередком, де будуть єднатися молоді і старі, військовослужбовці і командири, а також їх родини”.
Історія цього військового містечка тісно пов’язана з Синодальним військовим відділом УПЦ. Коли наприкінці 2004 року постало питання про закриття військового госпіталю, віруючі на чолі з настоятелем Свято-Георгіївського храму звернулися до архієпископа Августина з проханням допомогти. І це не просто так, адже військовий госпіталь, що його пізніше стали називати лазаретом, є єдиним медичним закладом у регіоні. Більше того, лікарі надають кваліфіковану допомогу не тільки військовим, а взагалі усім, хто звертається. Найближча від містечка лікарня знаходиться на відстані п’ятдесяти кілометрів.
«Досі пам’ятаю, як це було, — говорить настоятель Свято-Георгіївського храму священик Андрій Співак. — Звістка про закриття засмутила мешканців містечка настільки, що вони зразу прийшли до храму. Ми не зверталися до військового начальства, а попросили про це владику Августина. Саме клопотаннями Синодального військового відділу УПЦ перед Міністерством оборони України, наш госпіталь функціонує і сьогодні. Працівники цього медичного закладу, переважно люди світські, були дуже вражені, коли дізналися, що врятував їх від звільнення, а їхні родини від злиднів, православний єпископ. Тому багато хто з них навернувся до Православ’я».
Відтоді керівицтво госпіталю йде на зустріч Православній Церкві — отець Андрій постійно спілкується з пацієнтами та медичними працівниками, його регулярно запрошують на святкові заходи, присвячені знаменним для містечка датам і ювілеям.
За словами виконуючого обов’язки начальника госпіталю старшого лейтенанта медичної служби Андрія Кіха, мешканці гарнізонного містечка відірвані від світу. Вони відчувають гостру потребу в тому, чим вільно користуються люди в великих містах. Життя постійно ставить перед ними складні питання — починаючі з того, де дістати шматок хліба і закінчуючи, часто, на жаль, сумнівами у доцільності свого життя. А тут ніхто так не підтримає, як священик. „Сьогодні велика подія для гарнізону і особливо для нашого лазарету, — зазначив старший лейтенант медичної служби Андрій Кіх. — Тому що сюди приїхав, можна сказати, хресний батько цього госпіталю - архієпископ Львівський і Галицький Августин. Коли постало питання про закриття цього медичного закладу, ми почали стукати в усі двері. І перше, куди ми постукали, це двері владики Августина. Він благословив нас на цю справу, допоміг своїми порадами, допомагає і сьогодні. Завдяки йому наша справа увінчалася успіхом».
Підготував Олександр Андрущенко

28.05.2005. КИЇВ. Відбувся десятий випуск у Київській Духовній Академії та чотирнадцятий випуск -у Семінарії

Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Володимира біля Троїцької надбрамної церкви зустрічали викладачі та випускники духовних шкіл. Блаженніший Владика очолив Божественну літургію в Трапезному храмі Києво-Печерської Лаври. Йому співслужили архієпископ Вишгородський Павел, архієпископ Переяслав-Хмельницький Митрофан, ректор КДАіС професор протоієрей Миколай Забуга, викладачі духовних шкіл та випускники у священному сані.
Після богослужіння в актовому залі Києво-Печерської Лаври відбулось вручення дипломів випускникам. Блаженніший Митрополит Володимир звернувся до випускників з вітанням та настановою, побажавши бути достойними продовжувачами апостольської справи та нести світло Христової віри світові.

26.05.2005. КИЇВ. Відбулось засідання Вченої ради Київської Духовної Академії

У Київській Духовній Академії під головуванням Блаженнішого Митрополита Володимира відбулось засідання Вченої ради. Традиційно на весняному засіданні проходить захист дипломних і кандидатський робіт випускників. У богословських роботах, поданих на розгляд Вченої ради, робились наукові дослідження з найрізноманітніших аспектів життя і діяльності Православної Церкви, а саме, історичного, апологетичного, літургічного та суспільного. Випускники, які захистили дипломну роботу або отримали ступінь кандидата богословія, в майбутньому будуть викладати в церковних та світських навчальних закладах, служити Церкві Христовій та рідному народу.

21.05.2005. НЕМИРІВ. Блаженніший Митрополит Володимир освятив відбудований Свято-Микільський храм

Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Володимир з одноденним архіпастирським візитом відвідав Тульчинську єпархію. На кордоні Вінницької області Блаженнішого Владику зустрічало керівництво області разом із керуючим Тульчинською єпархією єпископом Тульчинським і Брацлавським Іполитом.
Головною метою візиту було освячення щойно відновленого храму в ім’я святителя Миколая Мірлікійського чудотворця, що знаходиться в селі Кірово поблизу Немирова. Колись тут стояв дерев’яний Микільський храм, який в часи богоборчого атеїзму був знищений. Новий храм було вирішено зводити з каменю. Ініціатором будівництва, його головним натхненником та меценатом став уродженець Кірова нинішній президент Акціонерного товариства "Укрреставрація" Орленко Микола Іванович. Саме завдяки його турботам у селі не тільки зміг відродитися красень-храм, але й була благоустроєна навколишня територія та придбане все начиння, необхідне для повноцінного літургічного життя парафії.
Чин освячення храму звершив Митрополит Київський і всієї України Володимир у співслужінні єпископа Тульчинського і Брацлавського Іполита та духовенства Тульчинської єпархії. Після освячення Блаженніший Владика подарував молодій громаді образ їх небесного покровителя святителя Миколая. А кожен із присутніх отримав від рук Предстоятеля Церкви в благословення іконку Воскресіння Христового.