25.09.2004. КИЇВ. Розпочалися навчання на Богословських педагогічних курсах

Богословські педагогічні курси, що діють при Синодальному відділі релігійної освіти, катехізації та місіонерства, розпочали навчання на своїх відділеннях. Курси готують викладачів для середніх шкіл та загальноосвітніх закладів з викладання Основ православної культури та Закону Божого. На новий навчальний рік бажаючих зібралося аж 90 чоловік, тому усіх розділили на дві групи: тих, хто буде проходити підготовчу практику та тих, хто через рік уже буде безпосередньо допущений до навчального процесу.
25 вересня, у суботу, новий навчальний рік на Педагогічних курсах розпочався молебнем у Свято-Микільському храмі на Подолі (Храмі Миколи на воді), який звершив директор курсів протоієрей Анатолій Затовський та проректор Київської духовної академії, викладач курсів протоієрей Микола Макар. По закінченні молебню усі викладачі та слухачі Педагогічних курсів відправилися в екскурсійну подорож по Дніпру вздовж Києва, яка тривала протягом трьох годин. За час екскурсії усі пасажири теплоходу мали змогу оглянути береги стародавнього Києва безпосередньо з Дніпра: від Оболоні до крайніх південних берегів столиці. Протягом 3-годинної екскурсії досвідчен6ий історик і києвознавець Владислав Дятлов розповідав пасажирам теплоходу про стародавні київські архітектурні пам’ятки, а також про святині більш пізнього періоду.
Розпочнеться навчальний рік 28 вересня, але урочистий молебень у храмі святителя Миколая на воді, як і незабутня подорож по Дніпру назавжди залишаться у пам’яті майбутніх викладачів та слухачів Педагогічних православних курсів.

25.09.2004. СВЯТОГІРСЬК. Предстоятель Української Православної Церкви очолив святкування з нагоди надання Святогірському Свято-Успенському монастирю статусу Лаври

Урочистості, що 24 вересня розпочалися подячним молебнем та святковою академією в Донецькому оперному театрі, 25 вересня продовжилися безпосередньо в Святогірську. Цього дня головна святиня Сходу України зібрала до себе декілька тисяч прочан з Донбасу і всієї України.
Зустрічаючи Предстоятеля нашої Церкви намісник Лаври архімандрит Арсеній передав Блаженнішому Митрополиту символічний ключ від обителі.
Блаженніший Митрополит Володимир звершив в Свято-Успенському соборі монастиря Божественну літургію. Предстоятелю співслужили ієрархи Української Православної Церкви, духовенство Донецької та Горловської єпархій, братія монастиря. В урочистостях взяла участь офіційна делегація Руської Православної Церкви на чолі з митрополитом Крутицьким і Коломенським Ювеналієм. На торжестві були присутніми намісники усіх Лавр нашої Церкви – Києво-Печерської, Почаївської, Троіце-Сергієвої та Олександро-Невської.
Напередодні до Лаври прибув Всеукраїнський хресний хід з Феодорівською, Державною та Почаївською іконами Божої Матері. Останню ченці Почаївської Лаври виготовили спеціально в дар Святогірській Лаврі.
Після Божественної Літургії Блаженніший Митрополит Володимир передав в дар обителі ікону Успіння Пресвятої Богородиці, яку виготовили майстри Києво-Печерської Лаври. Митрополит Крутицький і Коломенський Ювеналій зачитав вітальне послання Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Алексія ІІ та передав в дар монастирю Володимирівську ікону Божої Матері.
Далі від Успенського собору Хресний хід начолі з Предстоятелем вирушив до центрального входу обителі. Блаженніший Митрополит Володимир освятив чотирьохметрове мармурове скульптурне зображення Богоматері-ігуменії, що знаходиться біля входу в Лавру навпроти моста через Сіверський Донець.
Після закінчення богослужіння на правому березі Сіверського Донця навпроти Лаври розпочався концерт хорових колективів України – учасників фестивалю „Співочий собор”.

Початок урочистостей в Донецьку 24.09.2004>>>
Фоторепортаж з урочистостей в Донецьку 24.09.2004>>>
Фоторепортаж з урочистостей в Святогірську 25.09.2004>>>
Рішення Священного Синоду УПЦ від 9 березня 2004 року>>>
Доповідь митрополита Донецького і Маріупольського Іларіона на Урочистій академії>>>
Вітання Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Алексія ІІ>>>

Из истории Святогорской обители>>>
Краткая историческая справка о монастыре>>>
Святогорская икона Божией Матери>>>
Преподобный Иоанн, затворник Святогорский>>>

24.09.2004. ДОНЕЦЬК. Урочистості з нагоди надання Свято-Успенському Святогірському монастирю статуса Лаври розпочалися подячним молебнем на площі перед кафедральним собором та урочистою академією в Оперному театрі

Урочистості очолив Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир, який перебуває з архіпастирським візитом на Донеччині.
Блаженніший Митрополит Володимир звершив подячний молебень на площі перед Спасо-Преображенським кафедральним собором, що будується в центрі Донецька. Предстоятелю УПЦ співслужили митрополит Крутицький і Коломенський Ювеналій (Руська Православна Церква), митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел, митрополит Дніпропетровський і Павлоградський Іриней, митрополит Луганський і Старобельський Іоаннікій, митрополит Луцький і Волинський Ніфонт, митрополит Донецький і Маріупольський Іларіон, архієпископ Ровенський і Острозький Варфоломій, архієпископ Тернопільський і Кременецький Сергій, архієпископ Черкаський і Канівський Софроній, архієпископ Львівський і Галицький Августин, архієпископ Ярославський і Ростовський Кирил (Руська Православна Церква), архієпископ Вишгородський Павел, єпископ Криворізький і Нікопольський Єфрем, єпископ Сумський і Охтирський Іов, єпископ Чернігівський і Ніжинський Амвросій, єпископ Почаївський Володимир, єпископ Васильківський Пантелеімон, єпископ Полтавський Филип, єпископ Сергієв-Посадський Феогност (Руська Православна Церква), духовенство Донецької єпархії.
Присутніми на молебні були представники обласної та міської влади, жителі Донецьку.
Привітати новопроголошену Лавру прибули намісники усіх Лавр нашої Церкви: архієпископ Вишгородський Павел (Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра), єпископ Володимир (Свято-Успенська Почаївська Лавра), єпископ Сергієво-Посадський Феогност (Троіце-Сергієва Лавра, Росія) та архімандрит Назарій (Свято-Троїцька Олександро-Невська Лавра, Росія).
По закінченні молебня в Донецькому Оперному театрі відбулася Урочиста академія з нагоди надання Святогірському монастирю статусу Лаври.
Предстоятель УПЦ Блаженніший Митрополит Володимир у своєму слові акцентував увагу на значенні чернецтва та православних монастирів для створення та збереження духовної культури та історичної спадщини нашого народу, душпастирського та просвітницького служіння нашої Церкви..
Митрополит Донецький і Маріупольський Іларіон, керуючий Горловською єпархією УПЦ, розпочав розповідь про історію Свято-Успенської Святогірської Лаври та етапи її відродження після богоборчої доби. Докладніше на всіх аспектах багатовікової історії обителі зупинився намісник Лаври архімандрит Арсеній (Яковенко).
Вітальний адрес від Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Алексія ІІ оголосив митрополит Крутицький і Коломенський Ювеналій. Він також вручив нагороди Руської Православної Церкви митрополиту Донецькому і Маріупольському Іларіону (орден святого благовірного князя Даниїла Московського ІІ ступеня), голові Донецької облдержадміністрації Анатолію Близнюк (орден святого рівноапостольного князя Володимира ІІ ступеня) та Донецькому міському голові Олександру Лук’янченку (орден преподобного Сергія Радонезького ІІ ступеня).
Блаженніший Митрополит Володимир вручив нагороди Української Православної Церкви митрополиту Донецькому і Маріупольському Іларіону (орден святого рівноапостольного князя Володимира І ступеня), а також тим, хто попрацював на відродженні обителі. Серед нагороджених благодійники і керівники підприємств, скульптори та поети, а також прості майстри, які власноруч відбудовували цю перлину.
Завтра урочистості продовжаться безпосередньо у Святогірській Свято-Успенській Лаврі.
Фото диякона Олега Дзюби

Довідка:
Свято-Успенська Святогірська Лавра розташувалася у мальовничому куточку Донбасу у крейдяній скелі над Сіверським Донцем.
Час заснування монастиря невідомий. За однією версією обитель заснували монахи-шанувальники святих ікон, які переховувалися у Святогіррі від іконоборців у 8-9 століттях. За другою версією обитель заснували ченці Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, які переселилися до Святих гір після розорення Києва Батиєм. За третьою версією печерний монастир заснований монахами-афонцями, які були змушені були покинути Святу Гору Афон під тиском Ферраро-Флорентійської унії. Усі три версії мають право на існування і можливо є продовженням одна одної. Перші письмові згадки про Святогірський монастир відносяться до 15 століття. Святогірська обитель – обитель-сповідниця. Її закривала цариця Катерина ІІ у 18 столітті і богоборча атеїстична влада у 20 столітті. Але кожного разу монастир відроджувався і розквітав з новою силою. Останнє відродження святині розпочалося у 1992 році. А рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 9 березя 2004 року Свято-Успенському Святогірському монастирю було надано статусу Лаври.

Фоторепортаж з урочистостей>>>
Рішення Священного Синоду УПЦ від 9 березня 2004 року>>>
Доповідь митрополита Донецького і Маріупольського Іларіона на Урочистій академії>>>

Из истории Святогорской обители>>>
Краткая историческая справка о монастыре>>>
Святогорская икона Божией Матери>>>
Преподобный Иоанн, затворник Святогорский>>>

21.09.2004. КИЇВ. До Києво-Печерської Лаври прибули Феодорівська та Почаївська ікони Божої Матері

У рамках Всеукраїнського Хресного ходу, який розпочався по Україні на минулому тижні з Державною Київською, Почаївською та Феодорівською (з Костроми) іконами Божої Матері, ці шановані образи прибули до Києво-Печерської обителі. Святині зустрічали Митрополит Київський і всієї України Володимир, намісник Лаври архієпископ Вишгородський Митрофан, архієпископ Переяслав-Хмельницький Митрофан, лаврське та академічне духовенство. У Трапезному храмі святих Антонія і Феодосія перед образами було звершено молебень, після якого тисячі богомольців стояли в черзі, щоб прикластися до Пресвятої Богородиці. Перед Києвом ікони вже побували в Почаєві, Рівному та Житомирі, а після відправляться до Полтави. За півтора місяці Хресний хід відвідає всі кафедральні міста та найвідоміші монастирі Української Православної Церкви, а завершиться Хід у Севастополі 26 жовтня.
Ікона Божої Матері Державна Київська є списком з чудотворної Державної ікони Божої Матері, яка була явлена у часи революційної смути 1917 року. Київський список написаний з благословення Блаженнішого Митрополита Володимира за ініціативи Всеукраїнського об’єднання „Держава”.
Феодорівська ікона Божої Матері є однією з найстаріших чудотворних ікон Русі. Передання возводить її написання до святого апостола Луки. Вперше про неї згадується у 12 столітті, коли вона перебувала в каплиці міста Кітежа, де був заснований монастир. Після татарської навали ікону чудесним чином віднайшов молодший брат святого благовірного князя Олександра Невського Василій.
Святиня, яка постійно перебуває у Костромі (Росія), вперше в своїй історії відвідує Україну.
Почаївська ікона Божої Матері є однією з найшановніших ікон Української Православної Церкви. Список з чудотворної ікони, який бере участь у Хресній ході, виготовлено майстрами Свято-Успенської Почаївської Лаври як дар новопроголошеній Свято-Успенській Святогірській Лаврі.

21.09.2004. КИЇВ. Престольне свято відзначив древній Софійський собор

Разом зі святом Різдва Богородиці Православна Церква шанує свято ікони Софії, Премудрості Божої (Київської), яка перебуває в іконостасі історичного кафедрального собору Київський митрополитів – Святій Софії.
Цей унікальний образ має глибоку символіку. На іконі зображена Божа Матір і Іпостасна Премудрість, що воплотилася з Неї - Син Божий. Премудрістю, або Софією, називається Син Божий. Під хмарою з серповидним місяцем, що слугує підніжжям Богоматері, зображено амвон з сімома ступенями (що зображають Церкву Божу на землі), із старозавітними праотцями і пророками. На кожній з семи ступенів амвону надписи: віра, надія, любов, чистота, смирення, благость, слава.
Софійський собор здавна вважався духовною й художньою скарбницею українського народу. Прикрашений свого часу найвитонченішими мозаїками й фресками, він був покликаний надавати останній спокій тілам прославлених діячів епохи. Тут були поховані, зокрема, велика Київська княгиня Ольга, будівничий собору князь Ярослав Мудрий, а також мученик за Христа святитель Макарій Київський. На жаль, поки що під склепінням собору не чути слів молитви навіть у день його храмового свята. Проте віруючі плекають надію на те, що все-таки незабаром у древніх стінах княжого храму зазвучить, як і століття тому, Слово Боже і православний народ зможе приходити до дивної Софії не тільки за умови покупки музейного квитка, а так, як прийнято заходити до православних храмів.